ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ВЫСШЕМУ ОБРАЗОВАНИЮ

 

Отримані результати внесіть в зошит протоколів дослідів. Порівняйте їх з нормальними значеннями.

Вольтаж зубців. Виміряйте амплітуду зубців ЕКГ у вибраному Вами відведенні. Амплітуда вимірюється від ізоелектричної лінії до вершини зубця. Розрахуйте вольтаж зубців.

Отримані результати внесіть в зошит протоколів дослідів. Зробіть висновки, виходячи з того, що на нормальній ЕКГ вольтаж зубців найбільший в II відведенні. Він коливається в діапазоні Р - 0,05-0,3 мВ; Q - 0,05-0,3 мВ; R - 0,6-2,0 мВ; S - 0,2-0,6 мВ. При аналізі амплітуди зубців ЕКГ важливо зробити висновок про співвідношення найбільш високих зубців в різних відведення, так як за цим показником можна судити про становище серця (електричної осі серця) в грудній клітці. Зокрема, при відхиленні електричної осі вправо фіксується т. н. право грама, при якій в наявності глибокий S в I відведенні і високий R в III відведенні. При норма грамі амплітуда зубця R найбільша в II відведенні, а при т. зв. ліво грамі спостерігаються високий R в I відведенні і глибокий S в III відведенні.

При аналізі ЕКГ зверніть увагу на зміну положення сегментів та інтервалів відносно ізолінії (підйом, опускання, нахили). Вольтаж зубців характеризує інтенсивність процесів збудження в серці, а тривалість інтервалів - час збудження відділів серця.

Висновок про автоматики робиться за результатами аналізу правильності ритму серця, ЧСС, локалізації водія ритму.

Локалізацію водія ритму визначте по послідовності і направлінню зубців ЕКГ з урахуванням ЧСС.

Зробіть висновки, виходячи з того, що локалізація водія ритму в синоатріальному вузлі характеризується правильним розташуванням і напрямком зубців ЕКГ (рис. 2). Такий ритм називається синусовим.

 

 

 

Рис 2. Атріовентрикулярний ритм на ЭКГ (ЧСС = 50–60 уд/хв.)

 

При локалізації пейсмейкера в атріовентрикулярному вузлі ЧСС буде 40-60 уд / хв., зубець Р – негативним і може розташовуватися перед комплексом QRST, накладатися на шлуночковий комплекс або зовсім не визначатися. Такий ритм називається атріовентрикулярним.

При локалізації водія ритму в центрі автоматії 3-го порядку (пучок, ніжки пучка Гіса) ЧСС – менше 40 уд/хв.; при цьому внаслідок незвичайного поширення збудження комплекс QRS стає розширеним, має неправильну форму. Через відсутність сінусового водія ритму спостерігається фібриляція передсердь, яка на ЕКГ виглядає у вигляді частих малих хвиль. Такий ритм називається шлуночковим.

Висновок про проведення збудження по серцевому м'язу складається з двох частин: висновок про стан електричної осі серця і про функціональної цілісності провідної системи серця.

Висновок про становище електричної осі зробіть при порівнянні амплітуд зубців R у трьох стандартних відведеннях ЕКГ. Іноді при цьому враховується і зубець S в I та III відведеннях (див. вище). У нормі електрична вісь серця збігається з анатомічної. На ЕКГ це відбивається співвідношенням зубців R 2> R 1> R 3, яке називають Нормограми (рис. 3).

При відхиленні електричної осі вправо на ЕКГ визначається право грама, для якої характерно співвідношення R 3> R2> R 1. Правограмма говорить про вертикальний анатомічний зсув осі серця, або порушення проведення збудження по правому шлуночку

При відхиленні електричної осі серця вліво на ЕКГ визначається лівограма, для якої характерно співвідношення R 1> R2> R 3. Лівограма свідчить про горизонтальний анатомічний зсув осі серця, або про порушення проведення збудження по лівому шлуночку. Висновок щодо функціональної цілісності провідної системи серця зробіть на підставі аналізу тривалості зубців і інтервалів на ЕКГ.

Порушення провідності передсердь характеризується подовженням і порушенням форми зубця Р: в правому передсерді – висхідної частини, в лівому передсерді – низхідної.

Часткова атріовентрикулярна блокада характеризується подовженням сегмента РQ, а при поглибленні ступеня блокади можуть спостерігатися випадання окремих шлуночкових комплексів. При повній атріовентрикулярній блокаді передсердя скорочуються у своєму синусному ритмі, а шлуночки – у своєму. В результаті зубці R і QRS на ЕКГ не пов'язані один з одним (рис. 3).

Порушення проведення збудження в шлуночках (склероз, ішемія, інфаркт міокарда) характеризується розширенням комплексу QRS і зміщенням сегмента ST вище або нижче ізолінії більш ніж на 1 мм.

Ритм правильний (синусова, атріовентрикулярна аритмія, ліво-і правошлуночкова), синусовий (атріовентрикулярний, шлуночковий). ЧСС - 70 уд / хв, нормокардія (тахікардія, брадикардія). Нормограми (правограмма, левограмма). Провідність не порушена (блокада, порушення провідності із зазначенням локалізації). Нижче наведено приклад.

Ритм правильний, атріовентрикулярний, 45 уд / хв, брадикардія. Лівограма. Порушення проведення збудження по правому передсердю. Синусова аритмія, 125 уд / хв, тахікардія. Правограма. Порушення проведення збудження по шлуночках.

 

 

 

Рис. 3. Частковий атріовентрикулярний блок 1-го ступеня. Подовження інтервалу РQ

В деяких випадках фізичне навантаження провокує появу на ЕКГ змін, які відсутні у спокої і після навантаження у здорових людей.

Відразу після фізичного навантаження ЕКГ характеризується незначними змінами: 1) частота серцевих скорочень збільшується на 50-60% у порівнянні з вихідною; 2) положення електричної осі не змінюється або кілька зміщується вправо, зрідка вліво; 3) інтервал Р-Q не змінюється або незначно коротшає; 4) тривалість комплексу QRS не змінюється або незначно коротшає; 5) сегмент ST залишається на рівні ізоелектричної лінії або зміщується донизу не більше ніж на 0,5 мм; 6) спостерігається сплощення зубця Р в I відведенні та його збільшення у II відведенні не більше ніж до 3 мм; 7) дещо збільшується амплітуда зубця Т у відведеннях II, III і V поглиблюються у відведеннях I, V 8) зубці Q і S не змінюються або злегка і V6. Відновлення всіх вихідних показників закінчується на п'ятій хвилині відпочинку.

Зміни показників ЕКГ, що виходять за межі перерахованих, можуть свідчити про порушення функціонального стану серця, які потребують уваги лікаря-спеціаліста.

ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ВЫСШЕМУ ОБРАЗОВАНИЮ

«ВОЛГОГРАДСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ»

Кафедра «Процессы и аппараты химической промышленности»