Розділ 1. Митна справа в Україні

Шишка Р.Б.

 

 

Митне право

України

 

Підручник

 

2008

 

 

Шишка Р.Б.

 

Митне право України

 

Підручник

 

 

2008

ББК 67я 7

Ш 55

Допущено Міністерством освіти і науки України (лист № / від січня 2008 р.)

 

Ш 55 Шишка Р.Б. Митне право України: Підручник. Київ:, 2008. 320 с.

ISBN

 

Рецензенти: Рябченко О. П. – д.ю.н., к.е.н., професор, начальник кафедри адміністративної діяльності ОВС ННІПФМГБ Харківського національного університету внутрішніх справ, Шкарупа В.К. - д.ю.н., професор - завідувач кафедри адміністративного права Національної податкової академії

 

Рекомендовано вченою радою Київського міжнародного університету (протокол № від 29 грудня 2007 р.)

 

 

Підручник розроблено відповідно до програми те навчально-методичного комплексу курсу «Митне право України» та його попередніх версій (у більшій частині змісту) як навчального посібника з урахуванням змін чинного митного законодавства, досвіду регулювання митних відносин в інших країнах. Підручник розрахований на студентів, вищих навчальних закладів освіти ІІІ—ІV рівнів акредитації, осіб, що переміщують через митний кордон товари і транспортні засоби, та інших осіб, що цікавляться регулювання важливих митних правовідносин. Він може бути використаний аспірантами та науковцями при проведенні наукових досліджень.

 

ББК 67я 7

 

© Шишка Р.Б., 2008

© Видавництво, 2008

 

Вступ

 

Зовнішньоекономічна, політика держави проявляється через її митне законодавство. З проголошенням державного суверенітету України, незалежності та самостійності в економічній сфері було започатковано самостійну митну політику, в контексті якої надалі й розвивалось її митне законодавство. Воно здебільшого є адміністративно-правовим за природою, засноване на приписах та імперативах, визначає механізм здійснення зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного співробітництва. З економічного баку це пояснюється розподілом товарних ринків, необхідністю завоювати на них стійкі позиції, отримати вигоду від ринкових механізмів, наповнити споживацький ринок.

Розвиток економічної активності населення України, різке посилення міграційних процесів та гуманітарних зв’язків, міжнародного туризму, у тому числі й його комерційних різновидів дали поштовх для становлення митного права на нових засадах. У той же час прозорість кордонів створює передумови для економічних злочинів й підриву національної економіки, що особливо активно виявляється в перехідний період.

Одними з перших економічних законів України стали Закон України «Про митну справу в Українській РСР» та Митний кодекс України (У подальшому – МК України). Поступово митне право оформилось у відносно самостійну галузь законодавства. Воно досі знаходиться в процесі свого становлення. Одні норми відміняються, інші приходять їм на зміну. Проте якщо раніше Україна при здійсненні митної політики намагалась виходити з чисто національних інтересів, то у подальшому під впливом об’єктивних причин та реалізації концепції адаптації національного законодавства до європейських стандартів виникла потреба її розвивати з урахуванням інтересів інших країн і зближувати митне законодавство.

З прийняттям Верховною Радою України 20 грудня 2001р. нового МК України суттєво розширено механізм правового регулювання митних відносин. Цей кодекс після врахування зауважень Президента України підписаний ним 11 липня 2002 р.^[1] і введено в дію 1 січня 2004 р. Ним впорядковані відносини, що регулювалися раніше підзаконними актами, введено нові інститути митного права. Домінуючим підходом в регулюванні відносин, що виникають при перетині кордону фізичними особами та при переміщенні через нього матеріальних і інтелектуальних цінностей, є відносини влади та підкорення (адміністративно-правові), але це не виключає і приватного регулювання деяких з них.

Митне законодавство надзвичайно динамічне. Воно постійно удосконалюється. На нього впливають потреби забезпечення руху товарів, робіт та послуг у межах єдиного економічного простору, єдиного митного союзу та забезпечення співробітництва з країнами Європейського Союзу, де наразі йде процес створення наднаціонального законодавства. Особливий вплив на його розвиток у подальшому складатиме вступ України в СОТ. До того намагання України вступити до ЄС означає обмеження суверенних повноважень національних органів влади як умови. Це стосується тарифної політики в СОТ та ЄС та інших складових митної політики. Зокрема, метою своєї діяльності СОТ проголосила сприяння зниженню торговельних перешкод на шляху обміну товарами та послугами між країнами. Політика, яку постійно проводить ця організація, спрямована на постійне зменшення імпортних тарифів і методичне усунення нетарифних методів регулювання міжнародних економічних відносин. У той же час СОТ дозволяє вживати захисних заходів у ситуаціях, коли іноземна конкуренція завдає значних збитків певним виробництвам чи галузям вітчизняної економіки. До того ж, провідну роль у СОТ, МВФ, інших впливових міжнародних економічних організаціях та угодах відіграють економічно розвинуті країни. Вони несуть і головний тягар витрат щодо функціонування цих організацій. Користуючись своїм положенням та, опираючись на могутній економічний, науково-технологічний, інформаційний потенціал, диктують вигідні для них умови іншим країнам. Можна стверджувати, що з часом митне регулювання стане виключної прерогативою ЄС.

Митне право є комплексною галуззю законодавства з переважаючими публічно-правовими засадами регулювання на засадах адміністративного права. Воно допускає деякі приватноправові механізми.

Запропонований підручник, уже був апробований як посібник. Він відображає становлення митного законодавства та митної справи в Україні. Останнє складається із вирішення стратегічних проблем та тактичних завдань. До перших відноситься впровадження принципово нових засад діяльності митної служби, інтенсивне її наближення до світових стандартів. Це стосується розробки та впровадження заходів щодо гарантування безпечного від різного роду протиправних дій та спрощеного уніфікованого режиму переміщення товарів через митний кордон. При тому акцентується увага на запровадження рамкових стандартів безпеки та спрощення міжнародної торгівлі, які прийняті Всесвітньою митною організацією у червні 2005 р. та, зокрема, єдиних для всіх країн принципів, що визначають співпрацю митних організацій.

Акцент також зроблено на використання сучасних технологій та попередньої електронної інформації для огляду та виявлення відправлень підвищеного ризику, проведення митного огляду на найбільш ранньому етапі переміщення товарів (у місці відправлення чи навіть раніше та збереження при цьому цілісності вантажу[2]. З цією метою, зважаючи на приєднання України до Кіотської конвенції, стратегічним напрямком діяльності ДМСУ є впровадження багатофункціональної комплексної системи „Електронна митниця”, яка надає змогу за рахунок застосування безпаперових технологій прискорити митне оформлення та митний контроль та підвищити якість митного адміністрування.

В основу структури підручника покладено МК України. Він визначає основи державної митної політики та її пріоритети, специфіку, предмет, метод та структуру митного права, його співвідношення з базовими галузями права, основні принципи митного регулювання, правовий статус та види митних органів, основні митні операції та типові порушення митного законодавства. Звертається увага на заходи профілактики та способи виявлення порушень митного законодавства. З огляду на те, що курс Митне право читається на випускних курсах і після засвоєння базових навчальних дисциплін, автори у розділах не звертали уваги на доктрини тих чи інших правовідносин, а зосередилися на розкритті базових категорій у позитивному праві.

Підручник розрахований на студентів вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації з підготовки юристів. Він буде корисним кожному, хто перетинає кордон та провозить речі, предмети та товари.

Викладення матеріалу ведеться з урахуванням накопиченого досвіду національного та міжнародного регулювання митних відносин, необхідності посилення механізму їх позитивного регулювання.

У процесі підготовки використовувались критичні зауваження і поради фахівців і теоретиків митної справи України та інших держав. Автори щиро вдячні рецензентам, колегам та фахівцям за слушні поради та критичні зауваження.

У підручнику використовуються загальноприйняті скорочення.

Держмитслужба (ДМСУ) – Державна митна служба України;

ЗУ – Закон України;

КМУ – Кабінет Міністрів України

МК – Митний кодекс України;

Розділ 1. Митна справа в Україні