Практична частина. Завдання № 1. Визначення структурного складу ґрунту.Завдання № 1. Визначення структурного складу ґрунту. Матеріали та обладнання: набір сит, терези і важки, набір зразків ґрунтів різної структури. Вступні пояснення. У ґрунтознавстві досить широко користуються класифікацією структурних елементів С.О. Захарова. Однак для запам'ятовування вона надто складна, бо містить 29 видів структурних окремостей (див. рис. 7). Для практичної мети можна обмежитися запам'ятовуванням таких типів і видів структури: 1. Агрегати, які досить чітко обмежовані і мають ребра: а) горіхувата структура — окремості мають приблизно рівні розміри по всіх трьох осях координат. Середній діаметр окремості — 5-15 мм. Окремості більшого діаметра називають крупногоріхуватими, меншого — дрібногоріхуватими. Вони типові для сірих лісових ґрунтів, ілювіальних горизонтів підзолистих ґрунтів, деяких солонців. б) призматична структура — окремості витягнуті по вертикальній осі. Досить великі розміри окремостей (понад 5-10 см у діаметрі) і округлість їх верхньої частини свідчать про стовпчасті окремості. Типова для нижніх горизонтів опідзолених (північних) чорноземів, стовпчаста — для горизонтів В солонців. 2. Агрегати, які мають грані, але не мають чітких ребер: пластинчаста або листова структура — плоскі окремості з різко вкороченою вертикальною віссю. Типова для підзолистих горизонтів. 3. Агрегати округлі, без ребер і граней: а) грудочкувата структура — округлі окремості з діаметром від 0,5 до 15 мм, чітко оформлені окремості мають назву зернистої структури. Грудочкувата і зерниста структура є єдино агрономічно важливим видом структури. Всі інші види структури позитивного агрономічного значення не мають. Типова для перегнійних горизонтів різних ґрунтів; б) глибиста структура — округлі окремості з діаметром понад 10-50 см. Типова для погано оброблених орних горизонтів. Іноді структурні окремості бувають виражені дуже нечітко. В такому разі записують, що зразок неясно структурний. Коли є можливість, то записують і причину неясної вираженості структури, наприклад: «Неясно структурний внаслідок високої вологості». Однак у деяких ґрунтах або окремих ґрунтових горизонтах структури може не бути зовсім. У таких випадках ґрунт являє собою цілком розпилену масу або ж він, навпаки, зцементований в одну суцільну глибу. Описуючи такий зразок, зазначають, що він безструктурний. Виходячи з сказаного, визначають типи структури. Для цього невеликий зразок ґрунту трохи (але тільки трохи) надламують і дивляться, на які окремості він при цьому розпадається. Для того, щоб зразок розпався, його досить злегка струснути. Тип структури визначають по переважаючих окремостях. Якщо ж у зразку в значній кількості зустрічаються різні типи окремостей, то для структури дають подвійні назви, наприклад: горіхувато-призматична, грудочкувато-зерниста і т. п. Наявність структури в ґрунті, і насамперед у його верхньому орному горизонті, має велике значення для нормального росту і розвитку рослин. Грудочкувата структура перегнійного горизонту допомагає створенню в ґрунті сприятливого для рослин водно-повітряного і поживного режиму, тобто великою мірою підвищує родючість ґрунту. Найбільш сприятливою є дрібнозерниста структура, з переважанням грудочок діаметром від 1 до 5 мм. На ґрунтах з такою структурою створюється правильне співвідношення між капілярними і некапілярними порами, а значить, і сприятливе співвідношення води, що є в капілярах, і повітря, що міститься у великих некапілярних порах. Цінна з точки зору агрономії грудочкувата і зерниста структура створюється в основному в перегнійних горизонтах ґрунту. Останні її горизонти характеризуються наявністю інших типів структури, в яких водно-повітряний режим ґрунту не регулюється. З точки зору агрономії ці горизонти є безструктурними. Структура цих горизонтів є суто морфологічною ознакою їх, що допомагає нам встановити характер горизонту, тобто правильно визначити і тип ґрунту. Тому основну увагу слід приділити вивченню структури перегнійного горизонту ґрунту. Повноцінна структура повинна добре протистояти розмивальній дії води, не розпадатися при зволоженні. Це й зрозуміло, бо структура, якій не властива водоміцність, руйнується при зволоженні, в ній не регулюється водно-повітряний режим ґрунту. При зволоженні вона зразу розпадатиметься, а ґрунт обезструктурюватиметься, що призведе до ряду небажаних наслідків (погіршення аерації ґрунту, режиму вологості, мікробіологічної діяльності в ньому і т.п.).
Рис. 8. Набір сит для визначення структурного складу Цікаво провести аналіз структурного складу орних горизонтів ґрунтів, що вийшли з-під різних культур. Визначення структурного складу ґрунт у проводять просіюванням зразка грунту крізь сита з різними за величиною отворами 0,25, 0,5; 1, 2, 3, 5, 7 і 10 мм (рис. ____). Це дає змогу просівати ґрунт відразу крізь усі сита.
|
