Автобіографія – це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності.

Незважаючи на довільний виклад тексту, обов'язково зазначаються від імені першої особи такі відомості:

1. Назва документа.

2.Прізвище, ім'я та ім'я по батькові теперішні та колишні, якщо були зміни (у Н. відмінку однини).

3.Дата народження: число, місяць (літерами), рік.

4.Місце народження: село, селище, місто (у Н. відмінку), район (у Р. відмінку), край, країна (якщо за межами України) (у Н. відмінку). Усі дані про місце народження пишуться так, як вони зазначені у свідоцтві про народження.

5.Відомості про навчання: повне найменування навчальних закладів (як вони називалися на час навчання), назви спеціальностей, які отримали (за дипломом).

6.Перебування на військовій службі, у місцях позбавлення волі та ін.

7.Відомості про трудову діяльність (повне найменування місць роботи та посад).

8.Нагороди, стягнення, заохочення.

9.Відомості про громадську роботу.

10.Короткі відомості про склад сім'ї (без займенників).

Якщо неодружені:

—батько, мати (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік народження, посада та місце роботи);

—сестри, брати, якщо вони не мають своєї сім'ї (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік народження, місце навчання, роботи, посада);

Якщо одружені:

— дружина, чоловік (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання);

— діти (прізвище, ім'я та ім'я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання).

11.Повна домашня адреса, номер телефону.

12.Дата укладання (ліворуч).

13.Підпис укладача (праворуч).

 

Зразок:

Автобіографія

Я, Піддуда Корній Ілліч, народився 5 березня 1970 р. в с-щі Високе Балаклійського р-ну Харківської обл.

Після закінчення 1987 р. Балаклійської СІП № 2 працював механізатором колгоспу «Світлий шлях».

З 1988 до 1990 р. — служба у війську.

З 1991 р. — студент механіко-математичного факультету Харківського державного університету. Закінчив ХДУ 1995 р. за фахом викладач математики.

З 1995 р. працюю вчителем математики Харківської ЗСШ № 105.

З 1996 р. виконую обов'язки голови профкому школи (на громадських засадах). Склад сім'ї: дружина — Піддуда Надія Федорівна, 1972 р. народж., завідувач Харківської дитячої б-ки ім. В. Стуса; син — Піддуда Геннадій 3> 1994 р. народж., школяр ЗСШ № 105.

Домашня адреса: 61058, Харків-58, вул. Б. Чичибабіна, 9, к.110.

Тел. 430-218

15.05.2002 (підпис)

 

Заява – це вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації (установи, заклади) надані їм права (на працю, відпочинок, матеріальне і соціальне забезпечення тощо) чи захищають свої інтереси.

Розрізняють два основних види заяв:

особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноручно в одному примірнику;

службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або від організації (підприємства, об'єднання), які він репрезентує, до посадової особи іншої організації, структури тощо.

Остання може бути відтворена механічним способом у декількох екземплярах і мати відповідні реквізити (назву та адресу організації, вихідний номер документа тощо).

За походженням заяви бувають:

1. Зовнішні:

а) особисті, у яких обов'язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);

б) службові, у яких подається повна поштова та юридична адреса підприємства (фірми, установи) з усіма належними реквізитами.

2. Внутрішні, де не є обов'язковими викладені вище вимоги.

Реквізити заяви:

1. Адресат (з великої літери праворуч) — посада, назва установи, звання, прізвище та ініціали посадової особи, на ім'я якої подається заява, у Д, відмінку, чергуючи закінчення -ові (-еві, -євї) з -у (-ю).

2. Адресант (без прийменника з малої літери) — посада, звання, назва закладу, прізвище, ім'я та ім'я по батькові особи, яка звертається із заявою, у родовому відмінку (без крапки в кінці останнього слова).

3. Назва документа.

4. Текст (з великої літери, з абзацу).

5. Додаток (підстава): перелік інших документів із зазначенням кількості сторінок, що додаються до заяви на підтвердження її правомірності чи вагомості аргументації.

6. Дата написання (ліворуч).

7. Підпис адресанта (праворуч).

Для одержання додаткових авансів чи позик укладається заява-зобов'язання.

У цьому документі крім обґрунтованого прохання про надання певної суми зазначаються гарантований термін і спосіб її повернення, відомості про постійне місце роботи й заробітну плату та дані особистого документа (паспорта).

Різновидами заяв також є позовні заяви, які подаються до суду.

Змістом інших позовних заяв до суду є заяви щодо відшкодування збитків, завданих унаслідок ДТП, пограбування, завдавання шкоди, незаконного засудження або затримання, захист честі, гідності та репутації позивача, оскарження неправомірних дій органів, підприємств чи службових осіб, доведення і встановлення юридичних фактів, продовження терміну прийняття спадку, поновлення прав на втрачені документи, майно, цінності тощо.

Характерною особливістю позовних заяв є те, що позивач повинен якомога детальніше, послідовно й логічно викласти конкретні факти, що стали причиною звернення до суду, зазначивши місце та роль відповідача в картині подій, указати прізвища очевидців, свідків, запропонувати матеріальну оцінку відшкодування тощо — залежно від змісту заяви з обов'язковим посиланням на відповідні статті ЦК чи КПК України.

Додатками до позовної заяви можуть бути висновки експертів, оригінали чи копії документів, квитанції про сплату витрат, рукописи творів, довідки про заробітну плату тощо.

У заяві до житлово-комунальних органів про обмін житла потрібно крім обов'язкових даних зазначити:

а) посаду й місце роботи заявника;

б) належність будинку (відомству, кооперативу й т. ін.);

в) особливості будівлі (матеріал, поверховість, перекриття);

г) кількість кімнат, їх розташування (ізольовані, суміжні, прохідні);

д) освітленість; комунальні вигоди (опалення, наявність гарячої води, газу, телефону, сміттєпроводу тощо);

е) термін проживання в цій квартирі;

ж) номер і дата видачі ордера;

и) відомості про членів сім'ї.

До заяви додаються власноручно написані письмові згоди повнолітніх членів сім'ї. Усі відомості, викладені в заяві та додатках, засвідчуються підписами начальника її головного бухгалтера ЖЕК та печаткою.

 

Зразок:

Ректорові ХДТУБА

професору Черемних І. Я.

старш. викладача каф. українознавства

Долі В'ячеслава Васильовича

Заява

У зв'язку з погіршенням стану здоров'я прошу надати позачергову відпустку для лікування з 05 до 24.04.2002. Додатки:

1) довідка про стан здоров'я від дільничного лікаря;

2) витяг із протоколу засідання профкому про надання путівки до санаторію.

31.03.2002 (підпис)

Завдання №2 За наведеними вище зразками напишіть власні автобіографію та заяву відповідно до вимог оформлення документів.

Увага!

Роботу оформляють на аркушах формату А4 (210x297 мм). При умові оформлення роботи на комп’ютері, документи друкують на одній стороні аркуша білого паперу з використанням шрифтів текстового редактора Word (наприклад, Times New Roman Суг) розміром 14 пунктів (мінімальна висота шрифту 1,8 мм) з полуторним міжрядковим інтервалом.

Текст роботи необхідно друкувати, дотримуючись наступних розмірів полів:

верхнє – 1,5 см

нижнє – 1,5 см

праве - 1,5 см

ліве – 2,5 см

У роботі мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, букви, цифри та інші знаки. Всі рядки повинні бути чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту документу має бути однаковою. Заголовки слід виділяти жирним шрифтом.

 

Рекомендована література:

1.1 Беляєв О.М. Українська мова: Підручник для 10-11 класів шкіл з українською та російською мовами навчання / О.М. Беляєв, Л.М. Симоненкова, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова. – К.: Освіта, 2005.

1.3 Заболотний О. В. Українська мова. 10 клас: Підручник (рівень стандарту) / О.В. Заболотний, В. В. Заболотний. – К.: Генеза, 2010.

1.5 Ладоня В.О. Українська мова: Посібник для підготовки молодших спеціалістів вищих навчальних закладів / Ладоня В. – К.: Вища школа, 2001.

1.6 Пентилюк М. Українська мова. 11 клас: Підручник (рівень стандарту) / Пентилюк М., Горошкіна О.М., Попова Л.О. – К.: Освіта, 2011.

Розділ № 7 «Синтаксичні засоби стилістики. Просте речення»

Тема 7.4 Пунктограми в простому реченні

Матеріали до опрацювання:

Опрацюйте теоретичний матеріал. Узагальніть його та зобразіть схематично (таблиця, схема) у вашому зошиті.

Пунктограми простого неускладненого речення:

· тире між підметом і присудком ( Мистецтво — найкращий педагог (О. Гончар));

· тире в неповних реченнях (На видноколі - сиві тополі (С. Фоменко)).

Пунктограми простого ускладненого речення:

· кома в реченнях з однорідними членами (Люблюя осінні квіти, прощальну красу вечорів і сині оголені віти, і вітру холодного спів (В. Сосюра));

· крапка з комою в реченнях з однорідними членами (Розжарене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах (Леся Українка));

· двокрапка й тире при узагальнювальному слові в реченнях з однорідними членами (І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого (П. Куліш));

· кома в реченнях зі звертаннями (Ти чого це, дівко, на вулицю носа не показуєш? (М. Стельмах));

· коми в реченнях зі вставними словами (словосполученнями) (Ніжність, наприклад, описати математично не можна (В. Собко));

· виділення вставлених конструкцій тире (За вікном — згори було видно — шуміло, вирувало залите сонцем місто (С.Скляренко));

· дужки в реченнях зі вставленими конструкціями (Облетіли на вітрах маки польові (рамо вони зацвітають і швидко гаснуть), зате ще виглядають із-за кучугур (О. Гончар));

· виділення відокремлених членів комами (І золотої й дорогої мені, щоб знали

· ви, не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко));

· виділення поширених прикладок тире (Шануйте граматику – незмінного диригента незліченного оркестру слів (Б. Антоненко-Давидович));

· виділення порівняльних зворотів комами (І горобці, неначе з-за куліс, упали табуном на просо (В, Симоненко));

· виділення уточнювальних членів речення комами (Голос співачки, за визначенням італійських критиків, вирізнявся привабливістю і специфічним чарівним оксамитовим тембром (М.Головащенко)).

 

Завдання № 1 Записати текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Звернути увагу на вживання тире між підметом і присудком та в неповних реченнях.

1. Джарилгач остання зупинка лебедів перед польотом через Чорне море. Попереду сотні кілометрів без жодного клаптика суходолу. Найближча земна твердь Туреччина. На Джарилгачі пернаті підгодовуються набираються сил востаннє тренують молодь. А ті, що не впевнені в собі, залишаються й зимувати або й на постійне мешкання. Та й не лише лебеді а й дикі гуси. Справді Джарилгач такий собі стихійний заповідник. Кліматичні умови тут унікальні. На острові чотириста п’ятдесят соляних озерець, є джерела мінеральної води. Про минуле тепер нагадує тільки назва: Джарилгач обвуглені дерева (За Д. Кулиняком).

2. Довженко найсучасніша людина серед митців кіно. Кінематограф світу мав би вже давно заснувати найвищу премію його імені, бо, по суті, всі режисери його учні. Довженко найніжніший син України. Він був хворий Красою з великої літери. І всю історію свого народу бачив і показував через Красу. Він завжди боявся, щоб образи й характери не підмінювалися посадами а драматургія субординацією. Довженко шаленів від думки що ми народ упосліджений, не здатний опам’ятатися, пригадати свою історію. Він народився й жив для добра та любові. «У красі більше глибокої істини, ніж в одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне». Це його безсмертні слова (За М. Костенком).

 

Завдання № 2 Складіть і запишіть по одному реченню з відокремленою прикладкою, додатком, уточнювальним членом речення. Відокремлені члени речення підкресліть відповідно до їх синтаксичної ролі.

 

Завдання № 3 Записати речення, поставивши, де потрібно, кому перед сполучником як (ніби, мов). Указати на ознаку невідокремлення, скориставшись теоретичним матеріалом пам’ятки (в дужках біля речення записати номер ознаки не відокремлення).

Пам’ятка

Ознаки невідокремлення

1. Сталий фразеологічний зворот.

2. Іменна частина складеного присудка, приєднана за допомогою сполучників як, мов, ніби.

3. Звороти, що мають значення «у ролі кого, чого».

4. Вирази не більше як, не раніше як, не довше ніж.

1. Зміцнюється й утверджується Українська держава як незалежна, визнана у світі, багата, висококультурна, національно свідома, горда і шляхетна (Г. Лозко). 2. Український народ цілі віки бився мов лев за свою свободу, витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя (О. Довженко). 3. Звичаї як і мова об’єднують людей в один народ, в одну націю (О. Воропай). 4. У горі і радості, у праці і відпочинку українська пісня ніби розцвічує наше життя (Є. Колодійчук). 5. Постать Остапа Вересая як символ українського кобзарства яскраво виокремлюється в духовному житті нашого народу (В. Скуратівський). 6. Постать Михайла Драгоманова перебуває ніби на стикові двох великих епох в українському національному русі (О. Сокирко).

 

Завдання № 4 Визначити речення, ускладнені: а) звертаннями, б)вставними словами, в)словами-реченнями, г)вигуками. Записати їх, розподіливши на відповідні 4 групи.

1. Від нас так багато залежить, мій брате. Ми обрали свій шлях. Тільки час і Вітчизну не владні обрати (С.Борщевський). 2. О, як то тяжко тим шляхом ходити, де люди всі отарою здаються… (Леся Українка). 3. Певно, колючою буде дорога. А пригорнутись немає до чого. Душу на скніння не приневолюй! На Україну! Додому, додому! (М.Самійленко). 4. Не така, на жаль, дорога випала (В.Забаштанський). 5. Так, я буду крізь сльози сміятись! (Леся Українка). 6. Ні, ні! Не стишу рвійних кроків і не заллюсь сльозами я! (П.Василенко). 7. Так, найстрашніші на світі із втрат – втрата Любові і втрата Надії (В.Вітт). 8. На думку античних мислителів досконалим ораторське мистецтво може бути лише в руках хорошої людини (Г. Сагач). 9. На жаль дерево росте повільніше, ніж людина (І. Цюпа). 10. Старенька груша дихає на пальці, їй певно сняться повні жмені груш (Л. Костенко). 11. Доброго кажуть дожидати треба, а лихе - само прийде (Панас Мирний). 12. Ну та й гарна ж нівроку удовина дочка! (І. Нечуй-Левицький). 13. Брати жили як то кажуть душа в душу (М. Рильський).

 

Завдання № 5 Самостійно дібрати і записати речення з узагальнювальними словами при однорідних членах. Трансформувати одне з таких речень так, щоб при однорідних членах уживалося тире.

 

Завдання № 6 Перебудуйте подані речення, ускладнивши їх відокремленими обставинами або означеннями.

1. Хлопці прив'язали човен, забрали весла, вудки, відерце з приманкою для риби, рогозяного кошика (Б. Комар). 2. Поодинокі рибалки плавали на своїх маленьких човниках і вибирали місце для ловів (О. Іваненко). 3. На прощання полковник схилився, поцілував бабусину руку, хвацько козирнув і вийшов з кімнати (М. Стеценко). 4. Листя теплою ковдрою вкриває землю і тим самим захищає коріння від сильних морозів (Г. Тарасенко). 5. Дощові крапельки на деревах і в травах мерехтіли червоно-зеленими іскорками, сповнювали ліс тоненьким дзвоном (Г. Тютюнник). 6. У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки (Н. Рибак). 7. На сто думок замислена Полтава вербові гриви хилить до води (Л. Костенко).

 

Рекомендована література:

1.1 Беляєв О.М. Українська мова: Підручник для 10-11 класів шкіл з українською та російською мовами навчання / О.М. Беляєв, Л.М. Симоненкова, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова. – К.: Освіта, 2005.

1.4 Заболотний О.В. Українська мова: підручник для 11-го кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – К.: Генеза, 2011.

11.6 Пентилюк М. Українська мова. 11 клас: Підручник (рівень стандарту) / Пентилюк М., Горошкіна О.М., Попова Л.О. – К.: Освіта, 2011.

1.7 Ющук І. П. Пратикум з правопису української мови / І.П. Ющук. – 4-те вид. – К.: Освіта, 2000.

Розділ №8 «Синтаксичні засоби стилістики. Складне речення»

Тема 8.3 Пунктограми у складному реченні

Матеріали до опрацювання:

Опрацюйте теоретичний матеріал. Узагальніть його та зобразіть схематично (таблиця, схема) у вашому зошиті.

Серед розділових знаків у складному реченні найуживанішими є кома, тире, крапка з комою та двокрапка.

Кома ставиться:

1. Між частинами складносурядного речення (Море невинно голубіє над стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміннясміється (М. Коцюбинський));

2. Між частинами складного речення, об'єднаними повторюваними сполучниками і...і, або...або, то...то, чи...чи, ні...ні (То дощ, то сніг, то знову дощ, і листялопотіло (М. Вінграновський));

3. Між частинами складного речення, з'єднаними підрядними сполучниками (Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (О. Гончар));

4. Якщо підрядна частина з'єднується з головною складеними сполучниками і сполучними словами тому що, через те що, незважаючи на те що та ін., (кома ставиться один раз залежно від інтонації) (Хлопцірушили в дорогу, незважаючи на те що йшов дощ );

5. Між частинами складного безсполучникового речення, якщо вони виражають одночасність, сумісність дій або їх послідовність і тісно пов'язані за змістом (Тихо в полі, гайтемніє, наступає літній вечір (Л. Українка));

Тире ставиться:

1. Між частина складносурядного речення, якщо друга частина складного речення виражає висновок, наслідок, швидку зміну подій (Чужих два слова в пісні буде – і пісня вся тоді чужа (Д. Павличко));

2. Між частина складнопідрядного речення, якщо друга частина речення вимовляється з різким підсиленням тону (виражає наслідок, висновок ) (Куди не піду – так думка й поверта додому (М. Кропивницький));

3. Між частинами безсполучникового складного речення, якщо:

а) перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій (перед нею можна поставити сполучники якщо, коли) (Махнулаосінь в ліси – вонизацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко)),

б) друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (можна поставити питання і який наслідок? і що це означає?) (Танцюютьзорі – на мороз чималий показують (М. Рильський)),

в) зміст обох частин зіставляється або протиставляється (можна поставити наче, а) (Гляне – холодною водою обіллє (М. Вовчок)).

Крапка з комою ставиться:

1. Між ускладненими, з іншими розділовими знаками, або далекими за змістом частинами складносурядного речення (Морозприлине, синьо і прозоро розвісить скрізь інею сивий дим; і на шибках невидані узори віннамалює генієм своїм (В. Сосюра));

2. Між ускладненими або далекими за змістом частинами складнопідрядного речення (Я люблю їхати на поле тоді, як нивизеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоскичеркаються об голову, об вуха; коли нивипоцяцьковані синіми волошками та червоними маківками (1. Нечуй-Левицький));

3. Між частинами безсполучникового складного речення, якщо вони значно поширені або далекі за змістом (Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітервіє; з гаїв холодокдише (М. Вовчок)).

Двокрапка ставиться,якщо друга частина безсполучникового складного речення:

1. Виражає причину того, про що говориться в першій (до неї можна поставити питання чому?) (Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (М. Рильський));

2. Доповнює або розкриває зміст першої (між частинами можна вставити а саме) (Пригадалося йому дитинство: над водами хилятьсялози, лелекапливе в висоті (М. Рильський)).

 

Завдання № 1 Перепишіть, поставте пропущені розділові знаки, поясніть їх вживання.

1. Сніг і вітер Хурделиця Мороз (А. Головко.) 2. Любіть Україну як сонце любіть як вітер як трави і води (В. Сосюра.) 3. Хто поверне в рабство ту країну де свободи стяг затрепетав (М. Рильський.) 4. Ой хлопчику хороший мій чому ти плачеш (А. Малишко.) 5. Слава рукам що пахнуть хлібом (О. Гончар.) 6. О мово рідна їй гаряче віддав я слово недарма (В. Сосюра.) 7. Ти прийшов Вернувся Сину мій, синочок (В. Сосюра.)

Завдання № 2 Поставте розділові знаки у складносурядних реченнях. Запишіть їх у такій послідовності: а) кома ставиться у складносурядному реченні; б) кома не ставиться; в) тире у складносурядному реченні.

1. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Г. Мас- ленко). 2. Над обрієм Києва сходить зоря у зеніт і вічний Славута тече у грядущі століття (П. Перебийніс). 3. Обережно проминаємо густі зарослі і очам відкривається рівний та широкий лан (Ю. Зба- нацький). 4. Зліва при мокрій долинці кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський). 5. Думав доля зустрінеться — спіткалося горе (Т. Шевченко). 6. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко). 7. І потім сміючись вдарила палицею по гілці струснула цілу шапку снігу і сонячна холодна курява окутала нас (О. Гончар). 8. А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).

 

Завдання № 3 Визначте, за якою схемою побудоване речення:

Ізнявсь лелека, полетів, а в червоному дзьобі – жабеня: дітям своїм, лелеченятам, сніданок поніс (Т.).

а)[ ], а [ ]: [пояснення]

б)[ ], а [ ]: [доповнення]

в)[ ], а [ ]: [причина]

 

Завдання № 4 Визначте речення, в яких правильно розставлено розділові знаки.

а) Птахи по надбережжю гуртуються відлітати у вирій, а деякі вже й рушили, пішли в небі, даючи зображення на екранах локаторів; в асканійському заповіднику знялись навіть лебеді та гуси канадські (О. Гончар.).

б) Кузька обнюхує свіжозриту землю, поруч якої лежить дубок з одгризеним корінням, підгинає хвоста і жалібно скімлить, боїться, бо земля пахне вепрячими писками (Г. Тютюнник).

в) Тільки став, задер голову – птаха вже занепокоїлась, заворушилась (О. Гончар).

 

Завдання № 5 Безсполучникові складні речення запишіть, розподіливши на такі групи: а) безсполучникове складне речення, в якому ставиться кома, б) безсполучникове складне речення, в якому ставиться крапка з комою, в) безсполучникове складне речення, в якому ставиться двокрапка, г) безсполучникове складне речення, в якому ставиться тире.

1. В житах заблудилась дорога нагорбатились верби над нею за ними прокльовуються зорі (М. Стельмах). 2. Повалило снігом потонули в ньому хати і дерева невидима собачня потягнула свої зморені голоси по своїх домівках (М. Вінграновський). 3. Небо над Києвом висіло похмуре беззоряне принишкле воно теж ждало чогось лихого тяжко дихалося під таким небом город був наче накритий ним здавалося все має тут задихнутися ще до ранку (П. Загребельний). 4. Лід тріщав лускався крижини лізли одна на одну (В. Винниченко). 5. Раптом моє серце тенькнуло опустилось трохи вниз і радісно завмерло невдалік від отруйного стебла воронячого ока стоять два близнюки-червоноголовці (М. Стельмах). 6. Море чисте, спокійне, небо голубе, сонячне проміння скопом сиплеться в воду (О.Довженко). 7. Згайнуєш на жнивах хвилину втратиш не одну зернину (Нар. тв.). 8. А з синім небом уже щось діється воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов від радощів (М. Коцюбинський). 9. Довгенько так вони сиділи обоє Арсен сидів у човні, бушля – на Арсенові(Г. Тютюнник).

 

Рекомендована література:

1.1 Беляєв О.М. Українська мова: Підручник для 10-11 класів шкіл з українською та російською мовами навчання / О.М. Беляєв, Л.М. Симоненкова, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова. – К.: Освіта, 2005.

1.4 Заболотний О.В. Українська мова: підручник для 11-го кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – К.: Генеза, 2011.

1.6 Пентилюк М. Українська мова. 11 клас: Підручник (рівень стандарту) / Пентилюк М., Горошкіна О.М., Попова Л.О. – К.: Освіта, 2011.

1.7 Ющук І. П. Пратикум з правопису української мови / І.П. Ющук. – 4-те вид. – К.: Освіта, 2000.

 

Розділ № 8 «Синтаксичні засоби стилістики. Складне речення»

Тема 8.4 Синтаксичний аналіз речення

Матеріали до опрацювання: