Розподілення суми заробітної плати та премії серед робітників бригади
Для виконання даного розділу студент повинен розглянути методику розподілу суми заробітної плати і премії серед робітників виробничих бригад при бригадній формі організації праці та особливості її застосування.
6.1. Метод приведення відпрацьованого часу до першого розряду Розрахунки виконуються у формі таблиці (табл.12).
Таблиця 12 Розподіл зарплати і пркемії бригади робітників через приведення відпрацьованого часу робітниківдо першого розряду
Графа 7 розраховується множенням графи 5 на графу 6; графа 8 – множенням розрахункового коефіцієнта на графу 7. Розрахунковий коефіцієнт, що вказує розмір заробітку на одиницю приведеного робочого часу, визначається діленням суми, належної до розподілу зарплати з премією за акордним нарядом, на суму відпрацьованого часу, приведеного до І розряду (підсумок графи 7). Графа 8 розраховується множенням графи 7 на розрахунковий коефіцієнт.
6.2. Метод використання коефіцієнта приробітку.
Розрахунки виконуються в табличній формі (таб.13)
Таблиця 13 Розподіл зарплати і пркемії бригади робітників через коефіцієнт приробітку
Графа 7 розраховується множенням графи 5 на графу 6; графа 8 – множенням графи 7 на розрахунковий коефіцієнт – коефіцієнт приробітку. Коефіцієнт приробітку визначається діленням суми зарплати з премією, що підлягає розподіленню за акордним нарядом, на суму заробітку за тарифом (підсумок графи 7). Графа 8 розраховується множенням графи 7 на коефіцієнт приробітку. Годинні тарифні ставки розраховуються шліхом множення ставки першого розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. Годинна тарифна ставка першого розряду встановлюється викладачем.
6.3. Метод застосування коефіцієнта трудової участі (КТУ)
Колектив бригади може розподіляти колективний заробіток із застосуванням коефіцієнта трудової участі (ствття 252-7 КЗП). Коефіцієнти членам бригади затверджуються колективом бригади за поданням бригадира (ради бригади). При застосуванні коефіцієнта трудової участі заробітна плата працівника не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру (стаття 95 КЗП). Метод розподілу колективного заробітку визначається в договорі при формуванні бригади. Основою для розрахунків колективного заробітку є табуляграми відрядної та інших систем заробітної плати. Розрахунок проводиться на бланках бригадного розрахунку. При виборі методу розподілу колективного заробітку перевага повинна надаватися методу розподілу згідно з тарифними ставками з урахуванням фактично відпрацьованого часу та КТУ. Доля кожного працівника в колективних результатах праці визначається згідно з базовим і фактичним КТУ, відповідно до фактично відпрацьованого часу та враховуючи тарифні ставки. Для,об'єктивної оцінки особистого внеску та стимулювання росту продуктивності праці кожного члена бригади при встановленні фактичного КТУ враховуються: зміни продуктивності праці в порівнянні з базовою, якість праці, стан обладнання, суміщення професій і функцій, дотримання працівником трудової чи технологічної дисципліни. Фактичний КТУ встановлюється на засіданні ради або на загальних зборах бригади наприкінці кожного місяця. Протокол підписується членами ради бригади, бригадиром, майстром і передається в бюро (відділ) праці і заробітної плати для контролю правильності оформлення бригадного розрахунку. КТУ застосовується при розподілі заробітку тільки за той місяць, за результатами якого він встановлений. Власник або уповноважений ним орган і профспілкові організації систематично аналізують порядок встановлення і застосування КТУ. На основі аналізу розробляються відповідні заходи та рекомендації бригадам щодо підвищення ефективності використання КТУ. Працівники, тільки-но прийняті до складу бригади, у виключних випадках за спеціальним рішенням бригади можуть до З місяців працювати за відрядними розцінками, їх заробітна плата не включається до колективного заробітку. За результатами роботи за 3 місяці новому члену бригади встановлюється базовий КТУ (розряд) і оформляється тарифна угода з ним. Облік виходів на роботу, фактично відпрацьованого часу, щоденного планового і фактичного випуску продукції (виробничої роботи) як бригадою, так і окремими її членами, випадки браку, простоїв і встановлення винних у цьому покладається на бригадира. Він також веде облік факторів, що впливають на КТУ. Передбачається введення факторів, які впливають на зміни фактичного КТУ. Так, до факторів, які підвищують КТУ, належать висока продуктивність (інтенсивність) праці, застосування передових методів праці, трудова активність, ефективне використання обладнання і оснащеності, які забезпечують більш високий виробіток порівняно з базовим КТУ Знижуючими факторами вважаються: низька інтенсивність праці; недостатня професійна майстерність, виготовлення неякісної продукції, порушення правил техніки безпеки і технологічної дисципліни. За середні показники роботи (на рівні показників колективу бригади) члену бригади встановлюється базовий КТУ (КТУ баз.), який дорівнює одиниці. Фактичний КТУ (КТУ факт.) встановлюється кожного місяця за результатами роботи. Заробітна плата розподіляється між членами бригади виходячи з кількості коефіцієнто-годин і заробітної плати, яка припадає на одну коефіцієнто-годину. Розподіл колективного заробітку згідно з базовим і фактичним КТУ та відпрацьованим часом застосовується в бригадах, що включають працівників з різною кваліфікацією. Основою для встановлення фактичного КТУ є КТУ базовий, який визначає фактично досягнутий рівень середньої заробітної плати кожного члена бригади. В розрахунок не включаються виплати, які не входять в колективний заробіток. Вони нараховуються безпосередньо кожному члену бригади у встановленому порядку на загальних підставах. Премії за підготовку молодих працівників виплачуються з фонду матеріального заохочення. В курсовій роботі розрахунки виконуються в табличній формі (табл.14)
Таблиця 14 Розподіл зарплати і пркемії бригади робітників через КТУ
Графа 7 розраховується множенням графи 5 на графу 6; КТУ визначається кожному робітнику на зборах бригади згідно із відповідним положенням на підприємстві (в курсовій роботі вказати за власним розсудом в діапазоні 0,8 – 1,5); графа 9 розраховується множенням графи 6 на графу 8 (КТУ); графа 10 – множенням графи 9 на розрахунковий коефіцієнт, який визначається діленням різниці суми зарплати з премією, що підлягає розподіленню за акордним нарядом, та заробітку за тарифом(підсумок графи 7) на суму балів (підсумок графи 9); графа 11 розраховується як сума граф 7 та 10. Наприкінці роботи студент повинен зробити висновки про досягнення мети виконання курсової роботи та розв’язання його завдань, а також висловити свої міркування й побажання, подати список використаної літератури, поставити особистий підпис і дату виконання роботи.
|
