Загальні методичні вказівки. Самостійна роботастудентає однією з основних форм організації навчання

 

Самостійна роботастудентає однією з основних форм організації навчання. Вона є найважливішим засобом оволодіння знаннями з певної дисципліни

Мета самостійної роботи: сприяти закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентами за час навчання, виробленню навичок їхнього застосування для вирішення конкретного завдання. Під час виконання такої роботи у студентів виробляються навички і вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби і технології.

Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями, вказівками і рекомендаціями викладача.

Забезпечення самостійної роботи здійснюється системою навчально-методичних засобів, які передбачені для вивчення певної навчальної дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, робочі зошити, рекомендована наукова та фахова монографічна і періодична література, історичні та нормативні матеріали.

На самостійну роботу студентам виділяється значна частина часу відведеного на вивчення відповідної дисципліни. Саме тому якість засвоєння матеріалу залежить від того в якій мірі розвинуто навички пошуку і опрацювання нової інформації, поглиблення та уточнення знань, отриманих раніше.

Особливості цієї форми організації навчання виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію і виконання студентами багатьох дій спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись із новим матеріалом студент фактично виконує кілька супідрядних задач: визначає мету, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює взаємозв’язки між комплексами знань.

Студент оформлює результати самостійної роботи у своєму робочому зошиті.

Робочий зошит не можна плутати з конспектом лекцій. Якщо в конспекті лекцій фіксуються тези матеріалу поданого лектором, то в робочому зошиті – визначення, цитати, положення відібрані студентом під час самостійної роботи для розкриття питань семінару, ілюстрування тієї чи іншої точки зору, розв’язки задач, опорні схеми, порівняльні таблиці, плани, тези чи конспекти джерел. Робочий зошит за своєю сутністю є індивідуальним довідником знань студента з тієї чи іншої дисципліни. Він містить інформацію, яка може бути використана в подальшому при виконанні індивідуальних завдань: написанні рефератів, курсових робіт, наукових доповідей. вивчений матеріал тексту першоджерела – значить зуміти його опрацювати у своїй свідомості. Практично опрацювання тексту відбувається шляхом постановки самому собі контрольних запитань.

Робочий зошит повинен вестися охайно, у ньому обов’язково повинна вказуватися тема семінарського заняття, питання які опрацьовуються, використані джерела.

Протягом часу відведеного для вивчення даної дисципліни робочий зошит перевіряється і оцінюється викладачем. Систематичне ведення робочого зошита сприятиме закріпленню знань, допоможе при підготовці до іспиту або заліку з цієї дисципліни, чи з інших (у випадку, якщо при вивченні цих дисциплін зустрінеться тема пов’язана з раніше розглянутою в курсі), дасть навички конспектування літератури та роботи з нормативними матеріалами.

Виконуються не лише стандартні, а й творчі індивідуальні завдання за власним вибором. Індивідуальна творча робота студента оформляється у вигляді реферату з певної наукової проблеми. На основі кращих рефератів можуть бути підготовлені доповіді на студентські науково-практичні конференції.

Вимоги до реферату:

• загальний обсяг в межах 7-10 сторінок, надрукованих на папері формату А4 шрифтом 14 (New Roman) через півтора інтервалу (реферат може бути також чітко та розбірливо написаний від руки);

• за структурою має містити такі складові: титульний аркуш, короткий вступ, основну частину, висновки і список використаних джерел;

• вимоги до оформлення титульного аркуша: згори — назва навчального закладу і профільної кафедри (фундаментальних юридичних дисциплін); нижче — тип роботи (реферат), назва навчальної дисципліни, назва реферату; ще нижче, праворуч, — прізвище автора та номер групи, в якій навчається студент; науковий ступінь та прізвище керівника; унизу сторінки — назва міста, в якому знаходиться навчальний заклад, і рік написання реферату;

• у вступі необхідно стисло обґрунтувати актуальність вибору теми, визначити мету та завдання роботи;

• в основній частині реферату мають бути чітко та логічно послідовно викладені основні аспекти досліджуваної проблеми, наведені наукові факти; на думки різних авторів обов’язково зроблено посилання, а цитати мали посторінкові виноски; у тексті не повинно бути граматичних помилок і виправлень;

• висновки — це викладені у стислій формі основні узагальнення та власний глибокий аналіз наукової інформації, міркування щодо проблем і перспектив розвитку тих чи інших явищ і процесів тощо;

• список використаних джерел має складатися не менш як з 10 назв, оформлених відповідно до існуючих вимог; при використанні інформації з мережі Internet слід давати повний опис джерела.

Студенти можуть також готуватися до дискусій та круглих столів з проблем теорії права. Крім того, можуть аналізувати окремі монографії чи журнальні статті з проблем теорії права.

На самостійну роботу з навчальної дисципліни «Проблеми теорії права» відводиться 88 годин.

Програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджено з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).