Парентерально кальцію хлорид вводять лише внутрішньовенно!

Якщо препарат введено поза веною, хвррий поскаржиться на відчуття печіння і сильний біль (препарат при введенні в тканини зумовлює некроз). У цьому випадку необхідно, не виймаючи гол­ку, ввести хворому магнію сульфат, обколоти уражене місце 0,25-0,5% розчином новокаїну. Кальцію глюконат парентерально вводять внутрішньом'язово та внутрішньовенно, він не чинить по­дразливої дії на тканини.

Магній — складова багатьох ферментів, від нього зале­жить енергетичний обмін, нервово-м'язова збудливість, регуляція проникності клітинних мембран. Він є антистресовим елементом. Добова норма становить 0,3-0,4 г. При дефіциті магнію з'являються підвищена дратівливість, апатія, депресія, тремтіння м'язів, порушення серцевого ритму.

Магнію сульфат — сольовий препарат, що справляє різнобічну дію, залежно від шляхів уведення.

1. При парентеральному введенні (внутрішньом'язово, вну­трішньовенно):

— пригнічує ЦНС, чинить протисудомну дію;

— знижує AT, справляє антигіпертензивну, спазмолітичну дію;

— знижує скоротливу активність міометрія, чинить токолітич-ну дію.

Застосовують при прееклампсії та еклампсії, гіпертензивних кризах, загрозі передчасних пологів.

2. При ентеральному введенні:

— зумовлює рефлекторний викид жовчі, виявляє жовчогінну Дію;

— діє як проносний засіб.

Застосовують для дуоденального зондування, як жовчогінний засіб для сліпого зондування, як проносний препарат при отруєн­нях, як антидот при отруєнні солями барію.

Глюкоза є одним із основних енергетичних джерел в ор­ганізмі, має антитоксичні властивості. Глюкозу використовують у медицині у вигляді ізотонічного та гіпертонічного розчинів, таблеток.

Ізотонічний розчин глюкози 5% концентрації. Його осмотичний тиск дорівнює осмотичному тискові крові та рідин організму. За­стосовують при зневодненні, хронічних захворюваннях, висна­женні (кахексії), інтоксикаціях, колапсі, шоку, для розведення ліків. Глюкоза в ізотонічному розчині є постійним компонентом кровозамінних та протишокових рідин. Вводять підшкірно кра­пельно (300-500 мл), внутрішньовенно та ректально крапельно (500-1000 мл).

Гіпертонічний розчин глюкози 10-40% концентрації. Осмотич­ний тиск його більший, ніж тиск крові і міжклітинних рідин. Гіпертонічні розчини глюкози підвищують тиск, покращують сер­цеву діяльність, антитоксичну властивість печінки. Застосовують при гіпоглікемії, хворобах печінки, шоку, колапсі тощо.

Вводять глюкозу в гіпертонічному розчині тільки внутрішньовен­но. При підшкірному чи внутрішньом'язовому введенні виникає запалення, некроз тканин.

Особливості роботи з препаратами:

— гіпертонічні розчини (2-10% розчин натрію хлориду та 10-40% розчин глюкози) парентерально вводять тільки внутрішньовенно, при випадковому потраплянні в тканини вони зумовлюють не­кроз;

— розчин калію хлориду застосовують внутрішньо по 1 столовій ложці після їди, оскільки він має здатність подразнювати слизову оболонку шлунка; парентерально його вводять дуже обережно, вміст ампули (4% розчин 50мл) розчиняють у 500мл 0,9% розчину натрію хлориду, застосовують внутрішньовенно крапельно;

— кальцію хлорид в ампулах вводять виключно внутрішньовенно;

— при випадковому потраплянні в тканини спричинює некроз;

— магнію сульфат при швидкому внутрішньовенному введенні мо­же призвести до пригнічення дихального центру і зупинки дихання. Внутрішньом'язові ін 'єкції магнію сульфату болючі;

— глюкоза несумісна з левоміцетином і стрептоміцином.

Таблиця 30. Кислоти й основи.

Солі лужних і лужноземельних металів. Глюкоза

Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
Глюкоза (Glucosum)	Порошок, таблетки по 0,5 г Флакони 5% роз­чину по 200, 400 мл Ампули 40% розчину по 10; 20 мл; 25% розчину по 20 мл	Внутрішньовенно крапельно 1000-2000 мл Внутрішньовенно 20-50 мл
Калію хлорид (Kalii chloridum)	Флакони 10% роз­чину по 200 мл Ампули 4% розчину по 50 мл	Внутрішньо по 1 сто­ловій ложці 3—4 рази на день після їди Одну ампулу розчиняють у 400—500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або глюкози, внутрішньовенно крапель­но (30 крапель за 1 хв)
Кальцію хлорид (Calcii chloridum) Магнію сульфат (Magnesii sulfas)	Флакони 5-10% розчину по 200 мл Ампули 10% розчину по 5; 10 мл Порошок Ампули 20, 25% роз­чину по 5; 10; 20 мл	Внутрішньо по 1 столовій ложці 3-4 рази на день Внутрішньовенно Внутрішньо 20—30 г в 1/2 склянки води Внутрішньом'язово, внутрішньовенно
Натрію хлорид (Natrii chloridum)	Порошок, таблетки по 0,9 г Ампули 0,9% роз­чину по 5; 10; 20 мл Флакони 0,9% роз­чину по 200; 400 мл Флакони 10% роз­чину по 200; 400 мл	Ізотонічний розчин внутрішньом'язово, внутрішньовенно, підшкірно Гіпертонічний розчин внутрішньовенно, зовнішньо, ректально
Натрію гідрокарбонат (Natrii hydrocarbonas)	Порошок, таблетки по 0,3; 0,5 г Ампули 4% розчину по 20 мл	Внутрішньо по 0,5—1,0 г Інгаляційно 2—3% розчин Внутрішньовенно 1-5% розчин по 50—100 мл

Таблиця 32. Антидоти та функціональні антагоністи

	Назва препратату	Форма випуску	Спосіб застосування
	Атропіну сульфат (Atropini sulfas)	Шприц-тюбик 0,1% розчину по 1 мл	Підшкірно по 1 мл при отруєнні холіноміметиками, антихолінесте­разними засобами
	Налорфіну гідрохлорид (Nalorphini hydrochloridum)	Ампули 0,5% розчину по 1 мл	Внутрішньовенно по 1—2 мл при отруєнні препаратами опію
Прозерин (Proserinum)	Ампули 0,05% розчину по 1 мл	Підшкірно по 1 мл при отруєнні м-холіноблокаторами, міорелак­сантами
Унітіол (Unithiolum)	Ампули 5% розчину по 5 мл	Підшкірно, внутріш­ньовенно 1 мл /10 кг при отруєнні серцевими глікози­дами, важкими металами
Дипіроксим (Dipiroximum)	Ампули 15% розчину по 1 мл	Внутрішньом 'язово при отруєнні ФОС
Бемегрид (Bemegridum)	Ампули 0,5% розчину по 10 мл	Внутрішньовенно при отруєнні засобами для наркозу
Алоксим (Alloximum)	Ампули по 0,075 г	Внутрішньом'язово, перед уведенням розчинити в 1—2 мл води для ін'єкцій