Рівні тестування

 

Модульне тестування

 

Відноситься до тестів, які перевіряють функціональність певного розділу коду, зазвичай на функціональному рівні. В об'єктно-орієнтованому середовищі, це, як правило, тестування на рівні класу, а мінімальні модульні тести містять у собі конструктори і деструктори.

 

Такі типи тестів зазвичай пишуться розробниками під час роботи над кодом (стиль "білої скриньки"), щоб впевнитись, що дана функція працює так, як очікувалося. Одна функція може мати кілька тестів, щоб переглянути всі випадки використання коду. Модульне тестування саме по собі не може перевірити функціонування частини програмного забезпечення, а використовується щоб гарантувати, що основні блоки ПЗ працюють незалежно один від одного.

Модульне тестування спрямоване на усунення помилок проектування. Ця стратегія спрямована на підвищення якості одержуваного програмного забезпечення, до такого рівня, як вимагає процес контролю якості.

В залежності від очікуваної організації розробки програмного забезпечення, модульне тестування може включати статичний аналіз коду, аналіз потоку даних, аналіз метрик, експертні оцінки коду, аналіз покриття коду та інші методи перевірки програмного забезпечення.

 

Інтеграційне тестування

 

Інтеграційне тестування є типом тестування програмного забезпечення, яке прагне перевірити інтерфейси між компонентами від програмного дизайну. Програмні компоненти можуть бути інтегровані як в рамках ітеративного підходу, так і всі разом.

Інтеграційне тестування працює над виявленням дефектів у інтерфейсах та взаємодії інтегрованих компонентів (модулів). Воно проводиться до тих пір, поки великі групи тестованих компонентів програмного забезпечення, які відповідають потрібній архітектурі, починають працювати як система.

 

Рівні інтеграційного тестування:

· компонентний інтеграційний рівень (Component Integration testing). Перевіряється взаємодія між компонентами системи після проведення компонентного тестування;

· системний інтеграційний рівень (System Integration Testing). Перевіряється взаємодія між різними системами після проведення системного тестування.

 

Підходи до інтеграційного тестування:

· знизу вгору (Bottom Up Integration). Усі низькорівневі модулі, процедури або функції збираються воєдино і потім тестуються. Після чого збирається наступний рівень модулів для проведення інтеграційного тестування. Даний підхід вважається корисним, якщо всі або практично всі модулі розроблюваного рівня готові. Також даний підхід допомагає визначити за результатами тестування рівень готовності додатків;

· зверху вниз (Top Down Integration). У першу чергу тестуються компоненти верхнього рівня ієрархії об'єктів з використанням заглушок замість компонентів більш низького рівня;

· великий вибух ("Big Bang" Integration). Усі або практично усі розроблені модулі збираються разом у вигляді закінченої системи або її основної частини, і потім проводиться інтеграційне тестування. Такий підхід дуже хороший для збереження часу. Проте, якщо тест кейси та їх результати записані не вірно, то сам процес інтеграції дуже ускладниться, що стане перепоною для команди тестування при досягненні основної мети інтеграційного тестування.

 

Системне тестування

 

Тестує інтегровану систему для перевірки відповідності всім вимогам. Крім того, системне тестування програмного забезпечення повинно гарантувати, що програма працює так, як очікувалося, а також, що її не можна знищити або пошкодити її робоче середовище, яке викличе процеси в цьому середовищі, які переведуть систему в неробочий стан. Системне інтеграційне тестування перевіряє, чи система інтегрується в будь-яку зовнішню систему (або системи) відповідно до системних вимог.

· Альфа-тестування - імітація реальної роботи з системою штатними розробниками, або реальна робота з системою потенційними користувачами / замовником. Найчастіше альфа-тестування проводиться на ранній стадії розробки продукту, але у деяких випадках може застосовуватися для закінченого продукту в якості внутрішнього приймального тестування. Іноді альфа-тестування виконується під відлагоджувачем або з використанням оточення, яке допомагає швидко виявляти знайдені помилки. Виявлені помилки можуть бути передані тестувальникам для додаткового дослідження в оточенні, подібному тому, в якому буде використовуватися програма.

· Бета-тестування - у деяких випадках виконується поширення версії з обмеженнями (за функціональністю або часом роботи) для певної групи осіб, з тим щоб переконатися, що продукт містить достатньо мало помилок. Іноді бета-тестування виконується для того, щоб отримати зворотній зв'язок про продукт від його майбутніх користувачів.

 

Часто для вільного/відкритого ПЗ стадія альфа-тестування характеризує функціональне наповнення коду, а бета-тестування - стадію виправлення помилок. При цьому, як правило, на кожному етапі розробки проміжні результати роботи доступні кінцевим користувачам.