ШИФРЫ ПЕРЕСТАНОВКИ.

 

Земляне полотно автомобільної дороги може бути у насипу та виїмці. По можливості його слід проектувати у насипу. У цьому разі складаються більш сприятливі гідрологічні умови в порівнянні з виїмкою або з натуральною поверхнею грунта. Лише при необхідності зм'якшення повздовжнього похилу і для зменшення об'ємів земляних робіт полотно проектують у виїмці.

Мінімальну висоту насипу назначають з умови незанесення її снігом та не підтоплення поверхневими або підземними водами.

Висоту насипу на ділянках дороги у відкритій місцевості з умов снігонезаносимості під час снігопадів слід визначати за формулою

H_н=H_n+DH

 

де H_n - розрахункова висота снігового покрову, м; DH - висота насипу над розрахунковим рівнем снігового покрову, м; Розрахункова висота снігового покрову по регіонам вказана в додатку, таблиця 17.

Підвищення насипу над розрахунковим рівнем снігового покрову необхідно назначити для доріг з шириною земляного полотна 28.0 м не менше 1.2 м; з шириною 15.0 м - 0.7 м; 12.0 м - 0.6 м; 10.0 м - 0.5 м; 8.0 м - 0.4 м.

В районах, де розрахункова висота снігового покрову перевищує 1.0 м, необхідно перевірити достатність підвищення насипу над сніговим покровом для розміщення снігу, що викидається з дороги при снігоприбиранні:

де DH_co - підвищення насипу за умовою снігоприбирання, м; b - ширина земляного полотна, м; b_c - відстань викидання снігу з дороги (8.0 м).

Підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем грунтових вод, верховодки або тривало нерухомих поверхневих вод визначаються з додатку, таблиця 15.

 

Список літератури

1.Андреев О.В. Проектирование мостових переходов. - М.: Транспорт
1980.-215с.

2. Антонов Н.М. др. Проектирование й разбивка вертикальных кривих на автомобильных дорогах. - М.: Транспорт, 1968. - 200 с.

3. Бабков В.Ф., Андреев О.В. Проектирование автомобильных дорог. - Ч. І, II. - М.: Транспорт, 1979. - 367 с., 407 с.

4. Бегам Л.Г., Цьтин В.Ш. Надежность мостовых переходов. - М.:

Транспорт, 1984. - 253 с.

5. Переходы через водотоки (Под. ред. Л.Г.Бегама). - М.: Транспорт,

1973.-455с.

6. Строительные норми й правила. 2.05.02-85. Автомобильные дороги. М.:ЦИТПГосстроя, 1986.-56с.

7. Условные знаки для топографических планов масштабов 1:5000, 1:2000, 1:1000 й 1:500. - М.: Недра, 1973.-144с.

 

ШИФРЫ ПЕРЕСТАНОВКИ.

Простая перестановка.

Одним из самых примитивных табличных шифров перестановки является простая перестановка, для которой ключом служит размер таблицы. Например, сообщение:

Завтра ко второй паре

Записывается в таблицу поочередно по столбцам. Результат заполнения таблицы из 5 строк и 4 столба показан на рисунке ниже.

После заполнения таблицы текстом сообщения по столбцам для формирования шифр текста считывают содержимое таблицы по строкам.

Если шифртекст записывать группами в, получается такое шифрованное сообщение:

ЗАОА АКРР ВООЕ ТВЙ РТП

Естественно, отправитель и получатель сообщения должны заранее условиться об общем ключе в виде размера таблицы. Следует заметить, что объединение букв шифртекста в группы не входит в ключ шифра и осуществляется для удобства записи несмыслового текста. При расшифровании действия выполняют в обратном порядке.

 

Метод одиночной перестановки. Несколько большей стойкостью к раскрытию обладает метод шифрования, называемый одиночной перестановкой по ключу. Он отличается лишь тем, что колонки таблицы переставляются по ключевому слову, фразе или набору чисел длиной в строку таблицы. Использовав в виде ключа слово КУРИЦА, получим таблицу: До перестановки. После перестановки. В верхней строке ее записан ключ, а номера под ключом определены по естественному порядку соответствующих букв ключа в алфавите. Если в ключе встретились бы одинаковые буквы, они бы нумеровались слева направо. Получается шифровка: МДТМАЕ ВЦЕНЗС ОАКАМТ ЛТСТЕЬ ОЬТРРС ВШРИОИ.