ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ ВИБУХОВОЇ І ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ПРИМІЩЕНЬ, БУДІВЕЛЬ І СПОРУДУ спроектованому трансформаторі прийнято концентричне розташування обмоток відносно стрижня. На кожному стрижні обмотка НН 22 розташована ближче до стрижня, а обмотка ВН 21охоплює обмотку НН (рис. 2.1). За розташуванням провідників витків відносно стрижня найбільш розповсюдженими типами обмоток є: - циліндричні із круглого провідника; - циліндричні із прямокутного провідника; - гвинтові (одно- і багатоходові); - неперервні спіральні котушкові. В проекті для НН вибрана гвинтова обмотка, а для сторони ВН – циліндрична обмотка. Обидві обмотки виконані з прямокутних алюмінієвих провідників з паперовою ізоляцією типу АПБ. Вибрана ізоляція провідників забезпечує клас нагрівостійкості А (припустимий перегрів обмотки, відносно навколишнього повітря 650 С, при найбільшій його температурі 400С). Цьому класу (не нижче) відповідають вибрані ізоляційні матеріали. Обмотки намотані на циліндрах зроблених з електротехнічного паперу і просочені бакелітовим лаком. Для забезпечення надійного охолодження, і одночасного ізолювання, обмотки виконуються з осьовими (вертикальними) і радіальними (горизонтальними) каналами, по котрим звичайним чином переміщується трансформаторне масло. Осьові канали формуються за допомогою вертикальних прокладок – рейки (рис. 2.10), а радіальні канали – за допомогою реєк і прокладок (рис. 2.11).
Рисунок 2.10- Різні форми поперечних перерізів рейок
Рисунок 2.11-Розташування рейок і міжкотушечних прокладок 1-паперово-бакелітовий циліндр; 2-обмотка; 3-рейка; 4-прокладка
Між шарами, спареними витками і котушками застосовують в якості ізоляції кабельний папір К-120 товщиною 0.12 мм, або шайбами з електротехнічного картона товщиною 1 чи 2 мм. В проекті для обмоток використані: - рейки для обмотки НН і ВН; - шайби для обмотки НН – електротехнічний картон марки Б; - кабельний папір для міжшарової ізоляції в обмотці ВН – папір К-120 товщиною 0.12 мм. Обмотка ВН кожної фази виконана з відгалуженнями від чотирьох секцій (котушок), кожна з яких має 2,5% від витків, що відповідає потрібному коефіцієнту трансформації. Загальна (сумарна) кількість витків складає 105% від необхідного коефіцієнта трансформації. Відгалуження в обмотці ВН необхідні для регулювання напруги, шляхом перемикання витків. Перемикання відбувається без збудження – ПБЗ, тобто трансформатор відключений від мережі. Перед насадкою обмоток на стрижні (верхнє ярмо 15 розшихтовано рис.2.1) на нижньому ярмі і ярмових балках розташовують зрівнювальну ізоляцію 25. Вона виконується із дерева (бука) і створює разом із найбільшим виступом пакету ярма горизонтальну площину. На цій площині розташовують ізоляційну шайбу 24 з прессованого електрокартону. На шайбі присутні виступи, на котрі спираються обмотки в НН і ВН. Ці виступи дозволяють маслу проходити між ними у вертикальні і горизонтальні канали обмоток, забезпечуючи охолодження переміщуваним маслом. Далі обмотки розташовують на стрижнях. Згори на обмотки накладаються такі ж шайби з виступами, але з розворотом на 1800, що дозволяє маслу (але вже нагрітому) виходити з обмоток в бак. На шайби накладають пресуючі кільця, зашихтовують верхне ярмо 15, скріпляють його ярмовими балками 12, а потім пресуючими болтами 19 (рис. 2.1), що кріпляться до ярмових балок, підпресовують обмотки для надання їм монолітності. Таких пресуючих болтів – 12 штук. Потім підпаюють до кінців обмотки відводи до вводів і перемикача витків, цю частину трансформатора називають активною. Далі вона надходить на дільницю для монтажу допоміжних систем.
2.3 Допоміжна система Основні елементи конструкції допоміжної системи трансформатора зображені на загальному виді (рис.2.1). Над активною частиною розташований перемикач витків 11. Рукоятка привода перемикача витків розташована на стінці або на кришці бака. Активну частину трансформатора разом з перемикачем витків розташовують в баці 8, на дні якого кладуть дерев’яні бруски 26. Бруски лежать впритул до стінок бака, їх кріплять до нижніх ярмових балок 31. Така конструкція дозволяє знизити додаткові втрати у стінках бака від потоків розсіювання третьої гармоніки (збільшив немагнітний зазор між феромагнітним дном бака і нижнім ярмом 31), а також запобігає зміщення активної частини по дну бака. На верхніх ярмах виконують упорні болти 17,які впираються в стінки бака, виключаючи нахил активної частини до стінок бака при транспортуванні і монтажі. До зовнішніх стінок бака кріплять зварні радіатори 29, що збільшують площу охолодження, таблиця 1 з паспортними данними, термосифонний фільтр, коробка виводів від контролюючих і сигналізуючих пристроїв, крани для заливу, і підключення установки для відновлення трансформаторного масла. Зверху бак герметично закривають кришкою 14. Герметичність забезпечує прокладка з маслобензостійкої гуми 16 і з’єднанням кришки з баком болтами 18. Бак 8 з активною частиною повністю заповнюють трансформаторним маслом 6. На кришці бака кріплять розширювач 3, який повинен: - підтримувати постійне заповнення бака маслом при "тепловому диханні"; - знизити ймовірність попадання в масло вологи й пилу, що зберігає електричну міцність масла в баку; - зменшити дзеркало масла, що контактує з повітрям, тобто окиснення і зниження електричної міцності. Для контроля рівня масло у розширювачі 3 являється покажчиком 5. Контакт розширювача з навколишнім повітрям здійснюється через під’єднаний до нього повітроосушувач, що має масляний замок і селікагелеве наповнення. З баком розширювач з’єднується через патрубки і газове реле 7, яке запобігає руйнування бака при різкому зростанню тиску всередині нього.
Наприклад, при "пожежі в залізі", коли наявність короткого замикання контурів в магнітній системі призводять до виділення великих втрат, нагріву масла з переходом в газоподібний стан. В таких випадках трансформаторне масло різко переміщується в розширювач, призводить до замикання контактів балончика, заповненого ртуттю. Подається команда на відключення трансформатора від мережі. Повністю знизити тиск в середині бака після відключення не вдається через інертність теплового процесу. Однак підвищений тиск одночасно витискає мембрану 2, що герметично закривала викидну трубу 4, через отвір якої викидаються масло і гази, знижуючи тиск в баці до атмосферного. На кришці бака розташовані вводи обмоток НН і ВН 13, до яких під’єднують відводи обмоток з деяким запасом по довжині (петля – температурний компенсатор). Для переміщення трансформатора в повздовжніх і поперечних напрямках до дна бака приварюються поворотні катки 28. Конструкція, габаритні розміри і відстань між катками трансформатора відповідають вимогам, що задані в технічному завданні.
ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ ВИБУХОВОЇ І ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ПРИМІЩЕНЬ, БУДІВЕЛЬ І СПОРУД
Методичні вказівки до виконання практичної роботи № 38 з дисципліни "Охорона праці в галузі" для студентів всіх спеціальностей інженерного рівня підготовки
Рег. № 3808 від 17.11.11.р
ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні кафедри охорони праці Протокол N 2 від "11" жовтня 2011р.
ЛЬВІВ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" 2011 р.
Визначення категорії вибухової і пожежної небезпечності приміщень, будівель, споруд: Методичні вказівки до практичної роботи № 38 з дисципліни "Охорона праці в галузі" для студентів всіх спеціальностей інженерного рівня підготовки. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка“, 2011. – 24 с.
В методичних настановах наведено послідовність вибору категорії вибухової і пожежної небезпечності приміщень, будівель, споруд та розрахунку надлишкового тиску вибуху горючих рідин та газів. Призначено для студентів денної та заочної форми навчання інженерно-технічних спеціальностей. Укладачі Левуш С.С., докт. хім. наук, професор Скачко В.П., канд. хім. наук, ст. викладач
Відповідальний за випуск Кіт Ю.В. канд. хім. наук, доцент
Рецензенти:Почапська І.Я.,канд. техн. наук, доцент Яцюк Р.А., канд. техн. наук, доцент
ВСТУП У промисловості використовується велика кількість горючих речовин, які мають підвищену вибухову і пожежну небезпеку. Це можуть бути гази (метан, водень), легкозаймисті рідини (ЛЗР, ацетон, бензин, спирти і т. ін.), горючі рідини (ГР) – мінеральні масла, мастила і т.п., горючі пили (ГП) - цукровий, тютюновий, вугільний, зерновий і т.д. При порушенні технологічного процесу, нехтуванні правилами техніки безпеки, в аварійній ситуації ці речовини, попадаючи в приміщення у вигляді газів, парів чи аерозолів, можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші і, при наявності джерела займання, вибухати. Наслідки руйнівної сили вибуху залежать під якісного та кількісного складу горючих речовин, котрі знаходяться у суміші з повітрям. Вибухи та пожежі наносять значні матеріальні збитки, призводять до травмування та загибелі людей. З метою вирішення питань вибухової та пожежної безпеки вже на стадії проектування і будівництва, всі виробничі приміщення, будівлі, споруди ділять на 5 категорій. Три перших із них відносяться до вибухопожежонебезпечних.
|
