Розрахунок загальної стійкості елементів суцільного перерізу
1.6.2.1 Розрахунок на стійкість позацентрово стиснутих елементів при дії згинального моменту в одній з головних площин слід виконувати для плоскої форми втрати стійкості (в площині дії згинального моменту) згідно з п.п. 1.6.2.2 і 1.6.2.3 та для згинально-крутильної форми втрати стійкості (з площини дії моменту) відповідно до п.п. 1.6.2.6 – 1.6.2.8.
1.6.2.2 Розрахунок на стійкість позацентрово стиснутих елементів постійного по довжині перерізу в площині дії згинального моменту, що збігається з площиною симетрії, слід виконувати за формулою
. (1.6.5)
У формулі (1.6.5) коефіцієнт стійкості при позацентровому стискові е слід визначати за табл. К.3 додатка К залежно від значень умовної гнучкості та приведеного відносного ексцентриситету mef, який обчислюється за формулою
mef = h m, (1.6.6)
де ; – коефіцієнт впливу форми перерізу, що визначається за табл. К.2 додатка К; – відносний ексцентриситет; е = M / N – ексцентриситет, при обчисленні якого розрахункові значення внутрішніх зусиль M і N слід приймати відповідно до вимог п. 1.6.2.3; Wс – момент опору перерізу, обчислений для найбільш стиснутого волокна.
При значеннях mef > 20 розрахунок слід виконувати як для зігнутих елементів за формулами (1.5.28) і (1.5.29).
1.6.2.3 Розрахункові значення повздовжньої сили N і згинального моменту М у розрахунковому перерізі елемента слід приймати для однієї і тієї ж комбінації навантажень з розрахунку системи за недеформованою схемою у припущені пружних деформацій сталі. При цьому значення згинального моменту М слід приймати таким, що дорівнює значенню: - найбільшого згинального моменту, що виникає у межах геометричної довжини колони – для колони рамної системи постійного по довжині перерізу; - найбільшого згинального моменту, що виникає у межах ділянки колони постійного по довжині перерізу – для ступінчатої колони; - згинального моменту в опорному перерізі, але не менше за значення моменту у перерізі, віддаленому на третину геометричної довжини від опори – для колони, защемленої в опорному перерізі та з вільним іншим кінцем; - найбільшого згинального моменту, що виникає у межах середньої третини довжини панелі пояса, який обчислюється з розрахунку пояса як пружної нерозрізної балки – для стиснутих поясів ферм і структурних плит, що сприймають позавузлове поперечне навантаження; - згинального моменту, який визначається за формулами табл. 1.6.1 залежно від значення відносного ексцентриситету і приймається не меншим за 0,5 Мmax – для стиснутого елемента з шарнірно обпертими кінцями і перерізом, площина симетрії якого збігається з площиною згину.
Таблиця 1.6.1 Розрахункове значення згинального моменту
1.6.2.4 Розрахунок на стійкість позацентрово стиснутих суцільностінчастих елементів постійного по довжині перерізу (окрім коробчатого) за згинально-крутильною формою втрати стійкості (із площини дії моменту ) при згині їх у площині найбільшої жорсткості (Ix > Iy), яка збігається з площиною симетрії, слід виконувати за формулою
, (1.6.7)
де c – коефіцієнт, що визначається згідно з вимогами п. 1.6.2.5; y – коефіцієнт стійкості при центральному стиску, що визначається відповідно до вимог п. 1.4.1.3.
1.6.2.5 Коефіцієнт c у формулі (1.6.1.5) слід визначати: - при значеннях mx Ј 5 за формулою
, (1.6.8)
де ;, ; і ; – коефіцієнти, що визначаються за табл. 1.6.1.2; - при значеннях mx ³ 10 за формулою
, (1.6.9)
де b – коефіцієнт стійкості при згині, що визначається відповідно до п. 1.5.4.1 і додатка П як для балки з двома і більше закріпленнями стиснутого пояса; - при значеннях 5 < mx < 10 за формулою
, (1.6.10)
де коефіцієнт c5 необхідно визначати за формулою (1.6.5) при mx = 5, а коефіцієнт c10 – за формулою (1.6.6) при mx = 10; – відносний ексцентриситет, при обчисленні якого значення Mх слід приймати згідно з вимогами п. 1.6.2.6. При значеннях умовної гнучкості коефіцієнт c не повинен перевищувати максимального значення cmах, що визначається згідно з додатком Л; у випадку, коли c > cmах, у формулах (1.6.5) і (1.6.10) замість c слід приймати cmах.
1.6.2.6 При визначенні відносного ексцентриситету mx у формулах (1.6.6) – (1.6.8) за розрахункове значення згинального моменту Мx слід приймати як значення: - максимального згинального моменту, який виникає в межах середньої третини геометричної довжини елемента, але не менше половини значення найбільшого згинального моменту, що діє по всій довжині – для елементів з кінцями, закріпленими від горизонтальних переміщень, спрямованих перпендикулярно до площини дії моменту; - згинального моменту в опорному перерізі, але не менше за значення моменту в перерізі, віддаленому на третину довжини елемента від опори – для елементів, защемлених в опорному перерізі та іншим вільним кінцем.
1.6.2.7 Розрахунок на стійкість позацентрово стиснутих елементів двотаврового перерізу, стиснута полиця яких неперервно розкріплена по довжині, слід виконувати згідно з додатком П.
1.6.2.8 Позацентрово стиснуті елементи постійного по довжині перерізу, що згинаються у площині найменшої жорсткості (Iy < Ix і ey ), слід розраховувати за формулою (1.6.3), а при значеннях гнучкості x > y додатково перевіряти на втрату загальної стійкості із площини дії моменту як центрально-стиснуті елементи за формулою
, (1.6.11)
де x – коефіцієнт стійкості при центральному стиску, що визначається відповідно до вимог п. 1.4.1.3 залежно від значення гнучкості x. При виконанні умови x Ј y загальну стійкість із площини дії моменту перевіряти не потрібно.
1.6.2.9 Розрахунок на стійкість суцільностінчастих стрижнів постійного по довжині перерізу (окрім коробчатого), при стискові та згині у двох головних площинах, коли площина найбільшої жорсткості (Ix > Iy) збігається з площиною симетрії, а також для перерізу 3-го типу за табл. 1.6.2 слід виконувати за формулою
, (1.6.12)
де ey – коефіцієнт, що визначається відповідно до вимог п. 1.6.2.2, приймаючи при цьому і ; с – коефіцієнт, що визначається згідно з вимогами п. 1.6.2.5. При обчисленні значення приведеного відносного ексцентриситету mef,y = my для стрижнів двотаврового перерізу з неоднаковими розмірами полиць коефіцієнт ; слід визначати як для перерізу 11-го типу за табл. К.2 додатка К. Окрім розрахунку за формулою (1.6.10) необхідно виконувати розрахунки за формулами (1.6.3) і (1.6.5), приймаючи ey = 0, а також за формулою (1.6.1) при Mx і My . Значення відносних ексцентриситетів слід обчислювати за формулами:
і , (1.6.13)
де Wxc, Wyc – моменти опору розрахункового перерізу відносно осей відповідно x – x і y – y, обчислені для найбільш стиснутого волокна. Якщо площина найбільшої жорсткості перерізу елемента (Ix > Iy) не збігається з площиною симетрії, тоді розрахункове значення відносного ексцентриситету mx необхідно збільшити на 25% (окрім перерізу 3-го типу за табл. 1.6.2).
1.6.2.10 Розрахунок на стійкість суцільностінчастих елементів постійного по довжині коробчатого перерізу (рис. 1.5.3, б), при стискові зі згином у двох головних площинах слід виконувати за формулами:
; (1.6.14) , (1.6.15)
де ex, ey – коефіцієнти стійкості при стискові зі згином, які обчислюються відповідно до додатку К; сх, сy – коефіцієнти, що приймаються згідно з додатком Н; x, y – коефіцієнти, які визначаються за формулами:
і , (1.6.16)
і приймаються такими, що дорівнюють 1,0 відповідно при x Ј 1,0 і y Ј 1,0.
Розрахунок на стійкість позацентрово стиснутих елементів коробчатого перерізу при згині їх у площині найбільшої жорсткості (Ix > Iy; Мy = 0) слід виконувати за формулою 1.6.13, при цьому замість приймають . Таблиця 1.6.2 Значення коефіцієнтів a, b і ;
|