Режим дня студентів

Однією з основних умов збереження високої працездатності є дотримання режиму дня - розпорядку роботи, харчування, відпочинку, сну. Основу режиму становить правильний розподіл часу, що важливо, оскільки у студентів формується динамічний стереотип. Організм за "своїм годинником" регулює види занять, установлює баланс між працею та відпочинком. Завдяки цьому у студентів з'являється відчуття часу, яке допомагає працювати у певному ритмі. Організм сам "хоче" робити те, що потрібно, адже внаслідок вироблення динамічного стереотипу попередня діяльність спонукає наступну. Це значною мірою підвищує продуктивність праці, знімає нервове напруження.

Режим праці та відпочинку залежить від індивідуальних особливостей кожного студента. Щоправда, не завжди студенту вдається жити за своїм індивідуальним режимом, адже потрібно вміти пристосувати його до загальноприйнятого у вищому закладі освіти,' тобто спланувати бюджет часу.

Бюджет (англ. budget, букв. - сумка) часу - правильне планування і розподіл часу, розумне і раціональне його витрачання на різні види робіт та форми діяльності.

Структуру бюджету часу студента формують робочий (навчальний) і неробочий (позаробочий) час. Аудиторні заняття і самостійна робота над програмовим матеріалом - складові частини робочого часу студентів. У структурі позаробочого часу виокремлюютьпозанавчальний час (участь у науковій і громадській роботі, переїзди до місця занять, час на господарсько-побутові потреби, сон, харчування тощо) і вільний час (заняття спортом, участь у художній самодіяльності, відвідування театрів, музеїв, виставок, перегляд телебачення, читання наукової і художньої літератури, газет, журналів, улюблені заняття тощо). Поза всіма зазначеними затратами - нерозподілений (неврахований) час.

Виокремлюють річний, тижневий, добовий бюджет часу студентів.

Традиційно, визначаючи бюджет навчального часу студентів денної форми навчання, виходили із співвідношення 6:4, що передбачає 6 годин щоденних аудитор-них і 4 години позааудиторних занять. Нині при здобуванні студентами вищої освіти на аудиторні заняття відводиться 30-50% бюджету часу дисциплін; на самостійне вивчення навчального матеріалу - 50-70%, що свідчить про збільшення навантаження студентів в позанавчальний час.

Тижневий бюджет робочого часу на виконання індивідуального навчального плану становить 45 академічних годин.

Максимальний тижневий бюджет робочого часу студента денної форми навчання становить 54 години, в т. ч. 4 години - навчальні заняття з фізичного виховання, до б годин - на поглиблення вивчення окремих дисциплін, підготовку та участь у студентських олімпіадах, конкурсах, конференціях тощо.

З урахуванням тривалості теоретичного навчання, обов'язкової практичної підготовки, семестрового контролю та виконання індивідуальних завдань у 40 тижнів на рік річний бюджет часу студента становить 1800 (45x40) годин.

Правильний розподіл режимних моментів у добовому бюджеті часу дає змогу об'єктивно підійти до використання своїх функціональних можливостей і адаптації до зміни одних видів діяльності на інші. Науковцями доведено, що понад 300 процесів, які відбуваються в організмі людини, підпорядковані добовому ритму, а його зміна та відхилення від норми призводять до порушення роботи функцій і систем, що забезпечують нормальну життєдіяльність.

' Досвід організації навчальної роботи у вищих навчальних закладах свідчить, що фізіологічна норма навчальних занять, яка відповідає гігієнічним вимогам, становить 10-11 год. на добу. Студентам молодших курсів рекомендується починати із 7-8 год. занять на добу і згодом поступово збільшувати їх тривалість, щоб до старших курсів значно зростала питома вага їх самостійної навчальної роботи.

Для того щоб правильно спланувати бюджет часу, необхідно дотримуватися таких правил:

- чітко визначати мету своєї діяльності. Це допомагає завчасно спланувати роботу, організувати всі дії, спрямовані на її досягнення, дає змогу контролювати виконання;

- дотримуватися певної системи і послідовності у роботі, правильно і рівномірно розподіляти її в часі. Працювати слід систематично - кожного дня певну кількість годин, а не вивчати великий обсяг інформації за один раз час від часу, неперіодично. Адже часті зміни форм роботи шкідливо позначаються на продуктивності розумової праці, спричинюючи втому, оскільки потребують перебудови думок та дій. Крім того, будь-яке відволікання уваги руйнує логічно побудовану думку, після чого іноді доводиться витрачати у кілька разів більше часу та розумових зусиль, щоб повернутися до цієї втраченої думки;

- не робити великих перерв у процесі розумової праці, оскільки кожного разу після перерви потрібен певний час для входження в роботу;

- правильно чергувати різні види діяльності: спершу розумову та фізичну працю, згодом - різні види інтелектуальної праці. Це сприятиме високій працездатності;

- навчитися правильно відпочивати. Для відновлення сил потрібні перерви після кожних 1-2 год. роботи; відпочинком може бути і заміна розумової праці фізичною;

- виконувати завжди все вчасно і пам'ятати пораду: "Зроби сьогодні все, що можна не залишати на завтра";

- вести щоденник чи книжку для нотаток, де записувати плани на найближчі дні, тижні, місяці;

- пам'ятати, що вольові зусилля, бажання досягти максимальних позитивних результатів зекономлять зусилля, час і сприятимуть ефективному виконанню роботи.

Кожен студент повинен навчитися раціонально витрачати час, цінувати його, оволодівати навичками наукової організації праці.