Висновок. Завдання для самостійної роботи:
Тема 8. Рецидивна та професійна злочинність
План
Вступ
1. Рецидив злочинів, його структура та різновиди.
2. Поняття та кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
3. Кримінологічна характеристика особи, що вчиняє рецидив злочинів.
4. Поняття і ознаки професійної злочинності.
Завдання для самостійної роботи: 1. Боротьба з рецидивною злочинністю. 2. Попередження професійної злочинності.
Індивідуальна робота: Генезис професійної злочинності в Україні.
ВСТУП Проблема рецидивної злочинності завжди викликала підвищену увагу кримінологів, оскільки її рівень свідчить про ефективність правоохоронної системи держави та про сталі тенденції розвитку всієї злочинності. Особи, які вчиняють злочин повторно є носіями й зберігачами кримінальної субкультури, вони становлять серцевину злочинного світу.
Рецидив злочинів, його структура та різновиди. Кримінальний рецидив - поняття міждисциплінарне. Теорія кримінального права розглядає його як різновид множинності злочинів поряд із сукупністю і повторністю. Відповідно до ст.33 КК України, “Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин”. Законодавче визначення рецидиву необхідне для застосування відповідних санкцій, передбачених кримінальним законом. Тут йде мова про рецидив злочинів у кримінально-правовому розумінні, тобто про юридичну кваліфікацію повторення злочину і призначення покарання. При призначенні покарання слід враховувати чи було погашено судимість, чи було знято судимість. З позицій кримінології погашення або зняття судимості не є вирішальною обставиною для визнання рецидиву. Кримінологічне розуміння рецидиву є ширшим від кримінально-правового і охоплює воно не лише умисні злочини але й необережні. Але кримінологія не може ігнорувати такої обставини як судимість. Таким чином, рецидив злочинів – це повторне кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше була судимою або зазнавала інших, передбачених законом, заходів впливу, що застосовуються судом замість покарання, незалежно від форми вини та наявності судимості. Особливим різновидом кримінологічного рецидиву є кримінально-правовий. Вони співвідносяться як загальне з особливим. Наукою кримінально-виконавчого права визначається пенітенціарний рецидив – повторне вчинення злочину під час відбування покарання у місцях позбавлення волі, а також після звільнення з місць позбавлення волі. Залежно від кількості судимостей або інших форм притягнення до кримінальної відповідальності рецидив буває: - простий (дві судимості); - складний чи багаторазовий (три і більше судимостей). За характером злочинів рецидив може бути: - спеціальний (якщо складається з однакових або однорідних суспільно-небезпечних діянь); - загальний (об’єднує неоднорідні злочини – наприклад, за хуліганство а потім за шахрайство). За ознакою тяжкості: - рецидив тяжких злочинів; - особливо небезпечний рецидив. Злочинна діяльність особи може мати водночас ознаки спеціального і загального рецидивів. В такому разі має місце змішаний рецидив (дві судимості за крадіжки, а третя – за вбивство). Співвідношення між злочинами, за вчинення яких особа неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, називається структурою рецидиву. Вона відображає кримінальну біографію рецидивіста. Існують певні статистичні закономірності рецидивних структур: 1) частота спеціального рецидиву, тобто імовірність повторного засудження за той самий або схожий злочин, дорівнює приблизно 60%; 2) інтервал рецидиву (час між звільненням від попереднього покарання та новим злочином) значною мірою залежить від його віку, сімейного становища та характеру злочинної діяльності. Інтервали рецидиву відображають його інтенсивність; 3) тісний кореляційний зв’язок між ступенями суспільної небезпечності злочинів: чим тяжчим був попередній злочин, тим більша імовірність повторного тяжкого злочину; 4) загалом ступінь суспільної небезпечності зростає до третьої судимості; після цього злочинна діяльність статистично стає менш тяжкою (дається взнаки старіння неодноразово судимої особи та її деградація).
|