Введение. Пересаджування алогенних органів і тканин за відсутності лікування майже завжди супроводжується відторгненням трансплантата
Пересаджування алогенних органів і тканин за відсутності лікування майже завжди супроводжується відторгненням трансплантата. В основі відторгнення лежить розпізнавання імунною системою реципієнта чужорідних антигенів гістосумісності, експресованих на клітинах трансплантата, і розвиток реакцій на них. Найважливіші антигени гістосумісності кодуються генами комплексу МНС. Т-клітини реципієнта розпізнають безпосередньо алогенні молекули МНС чи комплексовані з ними пептиди інших алогенних білків на АПК донорського походження («лейкоцитах-пасажирах»), а також пептиди алогенних білків в асоціації з власними молекулами МНС на АПК реципієнта. Головним індуктором реакції відторгнення є пряма активація Т-клітин алогенними молекулами МНС, експресованими на АПК трансплантата. Активовані алореактивні Т- клітини здійснюють пряму цитотоксичну дію на клітини трансплантата або секретують цитокіни, за допомогою яких залучають для його руйнування різні ефекторні механізми, як антигенспецифічні, так і запальні неспецифічні. Цитокіни стимулюють також експресію антигенів МНС і молекул адгезії на клітинах трансплантата, сприяючи таким чином реалізації ефекторних механізмів. У патогенезі гострого відторгнення провідну роль відіграють клітинні реакції, тоді як у хронічному відторгненні беруть участь також анти-МНС-антитіла. Преформовані антитіла реципієнта до антигенів МНС донора можуть бути причиною надгострого відторгнення трансплантата. При пересаджуванні кісткового мозку реципієнтам зі зниженою імунореактивністю розвивається реакція трансплантат проти хазяїна, яка індукується антигенами гістосумісності реципієнта і може призвести до його загибелі. Ослабити реакції відторгнення та подовжити виживання трансплантата можна підбором донора і реципієнта за антигенами МНС. При цьому найбільше значення має сумісність за антигенами МНС класу II, зокрема HLA-DR, та антигенами HLA-B класу І. Різні неспецифічні імуносупресивні агенти, які широко використовують у клінічній практиці для блокування реакцій відторгнення, подовжують виживання трансплантата, однак, зумовлюючи загальне пригнічення імунної системи, вони здатні знижувати резистентність до інфекцій. Позбавлені цього побічного ефекту методи специфічної імуносупресії — інактивації лише клонів лімфоцитів, що відповідають за відторгнення трансплантата, поки що знаходяться на стадії експериментальної розробки.
Список літератури:
1. Імунологія: Підр./А.Ю.Вершигора, Є.У.Пастер, Д.В. Колобо та ін..; За заг. Ред.. Є.У. Пастер. - К.: Вища шк.., 2005. – 461 – 484 ст. 2. Основи імунології. / Маслянко Р.П.- Л.: ВВертикаль, 1999. – 472.ст. 3. Основи імунології: Курс лекцій/ Скок М.В. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 151 ст. 4. http://patofiziologiya-chel.ru/4/immunopatologiya/patofiziologiya-immuniteta/transplantatsionnyi-immunitet/reaktsiya-transplantat-protiv-khozyaina-rtpk 5. http://www.mednovosti.by/journal.aspx?article=1265
МЕЖДУНАРОДНЫЙ СТАНДАРТ ИСО 9001:2008 Системы менеджмента качества. Требования СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА (СМК) Методическое пособие по применению СМК Только для ознакомительных и учебных целей! Подготовил: Д.В. Родионов Версия 1.0 от 04.07.2012 г.
Введение Необходимо сразу отметить, что существует несколько стандартов, которые относят и называют «стандартами серии ISO 9000», а именно: · ISO 9000. Словарь терминов о системе менеджмента, свод принципов менеджмента качества. Текущая версия — «ISO 9000:2005. Системы менеджмента качества. Основные положения и словарь». · ISO 9001. Содержит набор требований к системам менеджмента качества. Текущая версия — «ISO 9001:2008 Системы менеджмента качества. Требования». · ISO 9004. Содержит руководство по достижению устойчивого успеха любой организацией в сложной, требовательной и постоянно изменяющейся среде, путем использования подхода с позиции менеджмента качества. · ISO 19011. Стандарт, описывающий методы проведения аудита в системах менеджмента, в том числе, менеджмента качества. Текущая версия — «ISO 19011:2011 Руководящие указания по аудиту систем менеджмента».
|
