РОССИЙСКАЯ АКАДЕМИЯ ПРАВОСУДИЯ. 1) Що таке променева реакція і променеве пошкодження?

1) Що таке променева реакція і променеве пошкодження?

2) Класифікація променевих реакцій і пошкоджень.

3) Клініка, діагностика місцевих променевих реакцій.

4) Клініка, діагностика загальних променевих реакцій.

5) Гострі променеви пошкодження, клініка, діагностика.

6) Хроничні променеві пошкодження, клініка, діагностика.

7) Пізні променеві пошкодження.

8) Фактори, що впливають на ступень важкості променевих змін, прогноз, лікування.

9) Принципи профілактики, лікування і надання першої медичноі допомоги при променевих пошкодженнях.

Тестовий контроль по темі: Променеві ушкодження та реакціі.

1. Ранні променеві реакціі виникають:

1) до 3 місяців;

2) протягом доби;

3) через рік;

4) протягом діб;

5) через півроку.

2. Променеві реакціі бувають:

1) первинні та вторинні

2) загальні та місцеві

3) стабільні та нестабільні

4) психічні та соматичні

3. До проявів ранніх променевих реакцій відносяться:

1) гіперемія шкіри;

2) хромосомні обераціі;

3) атрофія шкіри;

4) гіперпігментація;

5) гіперкератоз.

4. Пізні променеві реакціі проявляються через:

1) 1-3 місяці;

2) 2-тиждень;

3) 3-100 років;

4) 4-1 місяць;

5) 5-10 діб.

5. Променеві ушкодження поділяються на:

1) первинні та вторинні;

2) загальні та місцеві;

3) стабільні та нестабільні;

4) психічні та осматичні.

6. До ізольованних променевих пошкоджень відносяться:

1) гіперемія шкіри;

2) променеві виразки;

3) механичні травми;

4) диспептичний синдром;

5) рубці шкіри.

7. Характерною зовнішньою ознакою променевих опіків є:

1) відсутність чіткіх меж гіпереміі;

2) різкі, чіткі межи гіпереміі шкіри;

3) тривалість перебігу;

4) важко поддаютьсяи терапіі;

5) гнійні ускладнення.

8. Променеві опікі лікують:

1) відкритим засобом;

2) закритим засобом;

3) кварцюванням;

4) підсушуючім засобом;

5) хірургічним шляхом.

9. Хірургічне лікування бульозної форми променевих опіків лікують:

1) вскриваючі пухирі;

2) не вскриваючі пухирі;

3) відкритим засобом;

4) з застосуванням кварцювання;

5) з застосуванням електрофорезу.

10. Гостра місцева радіаційна травма виникае від впливу іонізуючого випромінювання у дозі:

1) один Грей;

2) 0,5 Бєр;

3) понад 6 Грей;

4) понад 199 Рад;

5) понад 10 Рентген.

 

Ситуаційні задачі по темі:Променеві реакціі та ушкодження

Задача 1. У пожежника приймавшого участь в гасінні пожежі, яка виникла після аварії атомного реактора після виходу з зони опромінювання, виникло не різке збліднення шкіри, яке змінилось потім почервонінням, помітне тільки на блідій, не засмагнуватій шкірі. Ці явища зникли через 16 годин. Загальний стан хворого в цей період на погіршився. В слідуючі 14 днів шкіра на почервонівших ділянках набула синюшного відтінку. На 25 день загальний стан хворого нормалізувався. Шкіра набула колір засмаги, почалось її шилушиння. На протязі року опромінені ділянки шкіри залишались гіперпігментовані. Яку дозу опромінення отримав хворий? Яка ступень ураження шкіри розвилась у хворого?

Відповідь: 8 – 10 гр., 1 ступень ураження;

 

Задача 2. Рентгенівський технік при ремонті апарату забув виключити високу напругу на трубці, через три години після завершення роботи на шкірі рук відчув пекучість, біль. Спочатку шкіра зблідніла, а потім появилось покрасніння, та зниження чутливості. Ці зміни виникли через 18 годин від начала роботи. Шкіра залишалась нормальною протягом 10 днів. На 11 день на тих ділянках шкіри рук, де раніше було почервоніння, з¢явився набряк і вона знову почервоніла, з¢явилась біль та пекучість. На 13 день з¢явились пухирі з вмістом солом¢яного кольору. На 16 день вони відкрились та утворили ерозії. Загальний стан хворого погіршився. Епіталізація області враження продовжувалась 5 тижнів. На опромінених ділянках шкіри в одних містях знаходились зони гіперпігментації, в інших депігментації, шкіра атрофірована, суха, ріст волосся в окремих ділянках не відновився. Через рік на уражених ділянках з¢явилась телеангіоектазія. На рентгенограмі кісток кісті рук з¢явився остеопороз. Яку дозу опромінення одержав хворий? Яка ступень ураження розвилась у хворого?

Відповідь: 10 – 16 гр 2 ступень;

 

Задача 3. Фізик під час проведення єксперіментальних робіт потрапив в зону протонного пучка. Через 1 годину відчув наростаючу пекучість на шкірі грудної клітки і спини. На ціх ділянках різко виражена блідість шкіри, яка зминилась почервонінням. Все супроводжувалось болем, погіршенням загального стану.всі зміни пройшли через добу. Шкіра залишалась нормальною протягом 6 діб. На 7 день на опромінених ділянках з¢явилась єритема, біль, пекучість, а на 8 добу пухирі з каламутним вмістом. В окремих пухирах вміст був геморагічним. На 12-14 добу пухирі відкрились і на ціх ділянках утворились виразки, покриті сірим нальотом. Погіршився стан хворого. Заживлення виразкових поверхонь проходило 18-20 місяців. Після заживлення виразок на уражених ділянках шкіри утворились рубці, а навколо них шкіра стала атрофована, без волосся, з ділянками гіпер- і депігментаціі. з¢явились телеангіоєктаназіі, різко знизилась чутливість шкіри. Виник різко виражений остеопороз ребер, артроз плечового суглоба. Яку дозу опромінення отримав хворий? Яка ступень тяжкості променевого ураження розвилась у хворого?

Відповідь: 16-25 гр.,3 ступень тяжкості;

 

Задача 4. У інженера ядерного реактора, що знаходився (випадково), 15¢¢ в зоні нейтронного пучка відразу після опромінення виник різкий біль, набряк шкіри, правої частини тулуба і кінцівок. Виникла пітливість певних ділянок шкіри. На другий день з¢явились пухирі з геморагічним вмістом, які почали відкриватись на 4-5 день. Погіршился загальний стан хворого. По відкриттю пухирів оголилась некротична поверхня виразок, покрита криваво-чорного кольору плівкою з некрозом підлеглих м¢яких тканин і кісток. Повного заживлення виразки, що продовжувалось протягом 2 років, добитися не вдалося. Яку дозу опромінення отримав хворий? Яка ступень тяжкості променевого ураження розвилась у хворого?

Відповідь: більш 25гр., 4 ступень тяжкості;

 

Задача 5. Після аваріі на єкспериментальному ядерному реакторі робітник одержав на верхню частину правої половини тіла 9 гр. гамма- нейтронного випромінювання. Після 5 місяців з¢явився сухий нестерпний кашель, слабкість, легка задишка, температура тіла збільшилась до 39ºС. При ретельному обстеженні легень виявлено укорочення перкуторного звуку, послаблення дихальних шумів у верхній половине правої легені, розсіяння сухи та вологи хрипи. На рентгенограмах органів грудної клітини справа в підключичній області виявлено посилення легеневого рисунку з деформаціею за рахунок перебронхіально-периваскулярних змін інфільтративного та склеротичного характеру. На вищеозначенному фоні є зливаючіся між собою дрібно та середньо вогнищевф тіні малої та середньоі інтенсивности. Головка кореня правої легені ущільнена. Яке захворювання у цього робітника?

Відповідь:хроничне променеве ураження, пневмонія;

 

Задача 6. У рентгенолога через 10 років роботи на шкірі рук поступово з¢явились зміни: стійка плямиста єритема на долонній поверхні кінцевих фаланг кістей, яка супроводжувалась свербінням, поколюванням. Спочатку розвився гіпергідроз, який зминився сухістю шкіри. На кінчіках пальців з¢явилось почуття парестезіі, відзначилась зглаженість рисунку шкіри. До якоі групи уражень необхідно віднести ці зміни?

Відповідь: хроничне променеве ураження шкіри.

 

Литература:

1) Радіаційна медицина під ред. А.Ф. Лазарь, 1993 р.

2) Медицинская радиология. В.И. Милько, А.Ф.Лазарь. 1980 г.

3) Радиобиология человека и животних. С.П. Ярмоненко. 1988 г.

 

РОССИЙСКАЯ АКАДЕМИЯ ПРАВОСУДИЯ