Завдання

Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 699

Для розрахунку собівартості рубок догляду використовується набір ділянок в обсязі щорічної лісосіки на найближчий рік. Призначені до рубки ділянки заносять у відомість за формою таблиці 4.1.

Підраховуючи затрати на проведення рубок догляду за лісом, необхідно пам’ятати, що вони складаються із затрат на відведення ділянок під рубки та на їх проведення. У курсовому проекті затрати праці і коштів установлюються без витрат на трелювання деревини.

Норма виробітку – це обсяг роботи, який необхідно виконати за певний час (наприклад, зміну). Це планова продуктивність праці.

Тарифна ставка – розмір оплати за одиницю відпрацьованого часу (годину, зміну).

Відрядна розцінка – розмір оплати за одиницю виконаної роботи (м³, тощо).

Щоб скористатися нормою виробітку і розцінками, необхідно знати, які деревні породи будуть вирубуватися. Тому у відомості (табл.4.1 графа 3) вказується основна порода, яка вирубується, або кілька їх з приблизною часткою участі в запасі, який вирубується.

При розрахунку витрат на проведення проріджувань і прохідних рубок, крім породи необхідно встановити середній об’єм дерев, що вирубуються. Спочатку встановлюється об’єм середнього дерева до рубки насадження за середньою висотою і діаметром з використанням сортиментних таблиць, який заноситься у графу 14. Середній об’єм дерев, які вирубуються не завжди відповідає об’єму середнього дерева до рубки. Для приблизних розрахунків можна скористатися такими притримками:

- при переважній вибірці дерев з нижньої частини пологу у хвойних насадженнях середній об’єм дерев, що вирубуються дорівнює 0,7, а у мішаних – 0,8 від середнього об’єму до рубки;

- при переважній вибірці дерев з верхньої частини пологу середній об’єм дерев, що вирубуються для всіх насаджень у 1,2 рази більший від об’єму середнього дерева до рубки;

- при однаковому поєднанні верхової та низової вибірки середній об’єм дерев, що вирубуються, дорівнює об’єму середнього дерева до рубки.

Для освітлень і прочищень графи 14 і 15 (таблиці 4.1) не заповнюються.

Якщо під проріджування і прохідні рубки призначено більше як по 5 ділянок, то для кожного з цих видів доцільно вирахувати середні об’єми дерев, що вирубуються.

Розрахунок технологічної собівартості 1 га рубок догляду здійснюється за формою таблиці 4.2.

Встановлені раніше запаси, які вибираються (див. таблиця 4.1), необхідно розподілити для кожного виду рубок догляду за сортиментами. Такий розподіл проводиться на основі даних, зібраних П. М. Мегалінським і В. С. Наконечним (у табл. 4.3) окремо для хвойних і листяних насаджень. Для освітлень і прочисток об’єм сортиментів необхідно виразити також у складових метрах кубічних, оскільки норми виробітку на ці види рубок догляду застосовуються в цих одиницях. Перерахунок щільних метрів кубічних у складові виконується на основі коефіцієнтів.

З кожного виду рубок догляду визначаються затрати на відведення лісосік під рубки. Для цього можна скористатися такими притримками: середній тарифний фонд зарплати на відведення 1 га під освітлення і прочистки береться в розмірі 5 гривень, а під проріджування і прохідні рубки – 10 гривень. Сума зарплати визначається за відповідними розцінками наведеними в додатках. Проведення освітлень і прочищень необхідно здійснювати моторизованими інструментами, наприклад, „РКР – 1,5”. Виконаний обсяг робіт потрібно нормувати відповідно до норм виробітку і розцінок.

Таблиця 4.1

Відомість ділянок для проведення рубок догляду в 2011 році у насадженнях майстерської дільниці Турбівського лісництва ДП „Вінницьке ЛГ“

При застосуванні норм виробітку і розцінок на проріджування і прохідних рубках, які проводяться механізованим способом, необхідно віднести сосну, кедр, осику, липу і вільху до групи хвойних і м’яколистяних порід; дуб, бук, граб, в’яз, ясен, клен – до групи твердолистяних; і березу – до хвойних і м’яколистяних порід за нормами на вирубування, а обрізку сучків, трелювання, розкряжування – до групи твердолистяних порід за нормами на останні роботи (дод. 11, 12). Сума заробітної плати на відведення лісосік та проведення рубок догляду складає розмір тарифної зарплати.

При механізованій заготівлі деревини на рубках догляду необхідно враховувати кількість машинозмін мотокущорізів і бензопил. Якщо до складу комплексної бригади на проріджуванні та прохідній рубці входить 5 чоловік (звалювальник, помічник звалювальника і 3 лісоруби), то кількість машинозмін бензопил дорівнюватиме п’ятій частині відпрацьованих людино-днів; якщо ж до складу комплексної ланки на догляді за молодняками входить 2 чоловіки (моторист „РКР-1,5” і лісоруб), то кількість машинозмін мотокущорізу дорівнюватиме половині відпрацьованих людино-днів. Машинозміна бензопил і мотокущорізу вітчизняного виробництва приблизно дорівнює 25 гривень, а зарубіжних – 35 гривень.

Загальну суму зарплати з кожного виду рубок догляду ділять на площу і таким чином встановлюють собівартість 1 га догляду.

На освітленні та прочистках використовуємо рубщик РКР-1,5. Норми виробітку беремо із додатку 10. Приймаємо ширину міжрядь на освітленні та прочистках рівною 4 м. Густоту насаджень приймаємо велику і вважаємо, що площі із пнями.

Таблиця 4.2

Розрахунок собівартості 1 га рубок догляду в Турбівському лісництві ДП „Вінницьке ЛГ“

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Свириденко В. Є., Бабіч О. Г., Киричок Л. С. Лісівництво. Підручник./ За ред. В. Є Свириденка – К.: Арістей, 2008. – 543с.

2. Свириденко В. Є., Бабіч О. Г., Киричок Л. С. Практикум з лісівництва: навчальний посібник./ За ред. В. Є Свириденка – К.: Арістей, 2008. – 414с.

3. Правила рубок головного користування – К.: Держкомлісгосп України, 2009. – 17с.

4. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. – К.: Урожай, 1982 – 560с.

5. Сортиментные таблицы для таксации молодняков и средневозрастных древостоев. – К.: УСХА, 1993. – 464с.

6. Курсове проектування з лісівництва. Методичний посібник для студентів лісогосподарського факультету спеціальності 7.130401 – „Лісове господарство”/ Укладачі: Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. 6-те видання перероблене і доповнене. К.: 2008.

Планирование аудита

Аудитору необходимо составить и документально оформить общий план аудита, описав в нем предполагаемые объем и порядок проведения аудиторской проверки. Общий план аудита должен быть достаточно подробным для того, чтобы служить руководством при разработке программы аудита. Вместе с тем форма и содержание общего плана аудита могут меняться в зависимости от масштабов и специфики деятельности аудируемого лица, сложности проверки и конкретных методик, применяемых аудитором.

При разработке общего плана аудита, аудитору необходимо принимать во внимание:

а) деятельность аудируемого лица, в том числе:

• общие экономические факторы и условия в отрасли, влияющие на деятельность аудируемого лица;
• особенности аудируемого лица, его деятельности, финансовое состояние, требования к его финансовой (бухгалтерской), произошедшие с даты предшествующего аудита;
• общий уровень компетентности руководства;

б) системы бухгалтерского учета и внутреннего контроля, в том числе:

• учетную политику, принятую аудируемым лицом, и ее изменения;
• влияние новых нормативных правовых актов в области бухгалтерского учета на отражение в финансовой (бухгалтерской) отчетности результатов финансово-хозяйственной деятельности аудируемого лица;
• планы использования в ходе аудиторской проверки тестов средств контроля и процедур проверки по существу;

в) риск и существенность, в том числе:

• ожидаемые оценки неотъемлемого риска и риска средств контроля, определение наиболее важных областей для аудита;
• установление уровней существенности для аудита;
• возможность (в том числе на основе аудита прошлых лет) существенных искажений или недобросовестных действий;

• выявление сложных областей бухгалтерского учета, в том числе таких, где результат зависит от субъективного суждения бухгалтера, например, при подготовке оценочных показателей;

г) характер, временные рамки и объем процедур, в том числе:

• относительную важность различных разделов учета для проведения аудита;
• влияние на аудит наличия компьютерной системы ведения учета и ее специфических особенностей;
• существование подразделения внутреннего аудита аудируемого лица и его возможное влияние на процедуры внешнего аудита;

д) координацию и направление работы, текущий контроль и проверку выполненной работы, в том числе:

• привлечение других аудиторских организаций к проверке филиалов, подразделений, дочерних компаний аудируемого лица;
• привлечение экспертов;
• количество территориально обособленных подразделений одного аудируемого лица и их пространственную удаленность друг от друга;
• количество и квалификацию специалистов, необходимых для работы с данным аудируемым лицом;

е) прочие аспекты, в том числе:

• возможность того, что допущение о непрерывности деятельности аудируемого лица может оказаться под вопросом;
• обстоятельства, требующие особого внимания, например, существование аффилированных лиц;
• особенности договора об оказании аудиторских услуг и требования законодательства;
• срок работы сотрудников аудитора и их участие в оказании сопутствующих услуг аудируемому лицу;
• форму и сроки подготовки и представления аудируемому лицу заключений и иных отчетов в соответствии с законодательством, правилами (стандартами) аудиторской деятельности и условиями конкретного аудиторского задания.

Объекты аудиторских проверок	Организационные единицы
					…	n
…
n

Схемы аудиторских проверок

Вариант 2 (проверка подразделения) используется для проверки соответствия деятельности организационной единицы требованиям, предъявляемым к СМК и оценивания её результативности и эффективности. Вариант 2 целесообразно применять при «устоявшейся» СМК через несколько лет после её сертификации.