Кредити, які отримані від інших банків

Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 589

«Економіка праці і соціально-трудові відносини»

Предмет навчальної дисципліни як такий ніколи не змінювався і був єдиним для всього різноманіття шкіл і теорій. Предмет економіки праці і соціально-трудових відносин – це праця як доцільна діяльність людей , яка завжди і одночасно є взаємодією між людиною і природою, а також відношенням між людьми у процесі виробництва.

Кожному конкретному моменту процесу праці передують матеріальні засоби виробництва, інформація, наявність професійних знань, трудовий досвід, визначений тип соціально-трудових відносин. У процесі праці відбувається удосконалення трудових навичок і досвіду, підвищення рівня емпіричних і наукових знань, поліпшення засобів праці, розвиток соціально-трудових відносин, у результаті чого постійно збільшуються продуктивні сили праці, тобто здатність людини як робочої сили створювати зростаючі маси усе більш різнобічних матеріальних і духовних благ.

Природа соціально-трудових відносин така, що при їхньому вивченні та аналізі необхідно рахуватися з їх постійною видозміною, причому їхня перебудова підсилює цю властивість.

Принциповими для розвитку сучасної економіки праці є такі обставини:

1. Соціально-трудові відносини у соціальній ринковій економіці різко підвищують ступінь складності теоретичних і практичних знань у сфері економіки праці через необхідність об’єктивного відображення у них інтересів суб’єктів соціального партнерства.

2. Питання про змістову трансформацію економіки праці та її структуризацію за ступенями навчання у сучасних умовах повинно розв’язуватися з урахуванням досягнень світової науки у соціально-трудовій сфері і зарубіжній педагогічній практиці.

Так, аналіз показує, що у американських і європейських університетах і навчальних центрах предмет «Економіка праці» вивчається досить давно. Однак предмет західної «Економіки праці» не був тотожний предмету аналогічної вітчизняної науки. Використання цього підходу до аналізу трудових відносин сформувало у західній традиції економіку праці як науку, що досліджує дію механізмів ринку праці, тобто зміни у поведінці роботодавців і працівників під впливом стимулів у вигляді заробітної плати, цін, прибутку, не грошових факторів. Економіка праці досліджує фактори, що визначають попит та пропозицію робочої сили, ціну робочої сили, інвестиції у людський капітал, співвідношення безробіття та інфляції, вплив профспілок на ринок праці тощо. Цим визначається і зміст економіки праці як навчальної дисципліни.

У зв’язку з докорінною перебудовою системи суспільних відносин найсуттєвіші перетворення відбуваються саме у соціально-трудовій сфері, основою якої є праця. Це висуває нові вимоги до професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, яким належить вирішувати надзвичайно важливі та складні проблеми підвищення ефективності праці та гармонізації соціально-трудових відносин на всіх рівнях. І тому виникає потреба у розширенні змісту дисципліни «Економіка праці» та перетворення її на дисципліну «Економіка праці та соціально-трудові відносини».

Головною метою вивчення даної навчальної дисципліни є формування у студентів системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективної зайнятості населення та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях.

Об’єктом вивчення дисципліни є система соціально-економічних, організаційно-правових відносин між людьми з приводу відтворення та ефективного використання людських продуктивних сил у процесі праці.

Предметом вивчення дисципліни виступає сукупність теоретичних і практичних проблем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного використання його у сфері праці як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності економічної діяльності.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини» є :

1. Вивчення економічних законів, що регулюють розподільчі відносини у ринковій економіці.

2. Оволодіння методами вивчення витрат робочого часу, нормування праці.

3. З’ясування механізму зростання продуктивності та ефективності праці.

4. Дослідження механізму соціального партнерства.

5. Надання студентам ґрунтовних знань з питань оплати праці та регулювання заробітної плати.

6. Вивчення механізму функціонування системи соціально-трудових відносин.

7. З’ясування механізму регулювання ринку праці та дослідження процесу відтворення робочої сили.

8. З’ясування місця і ролі Міжнародної організації праці у врегулюванні соціально-трудових відносин.

9. Навчити студентів використовувати здобуті знання у конкретних процесах управління соціально-трудовими відносинами, організації праці та забезпечення її високої ефективності на всіх рівнях.

10. Підвищити на цій основі адаптованість студентів до ринку праці, допомогти їм ефективно включитися у систему нових соціально-трудових відносин.

и «Организационного поведения» в системе социально-управленческих наук

Как видно из схемы, теория организации имеет тесную связь с дисциплиной организационное поведение. Именно эту связь мы с вами и будем рассматривать при изучении нашего курса.

Дисциплины теория организации и организационное поведение являются смежными, имеют много точек соприкосновения, дополняют друг друга при изучении проблем поведения организаций. Так, исследуя конфликты, организационное поведение сосредотачивается на межличностных и внутригрупповых столкновениях, которые происходят из-за разнообразия личностных особенностей и недостаточной коммуникации. Когда же конфликт изучается теорией организации, он связан преимущественно с проблемами внутренней координации. В одном случае конфликт рассматривается как проблема, возникающая между людьми, в другом – как столкновение в результате имеющихся недостатков в построении организации.

Таким образом, теория организации и организационное поведение охватывают различные уровни и аспекты анализа организационного процесса.

Цель дисциплины: изучение основных теоретических концепций социальных организаций и организационного поведения как междисциплинарной области знания, связанной с изучением человеческих установок и трудовой деятельности в организации.

Задачи дисциплины:

– изучение теории организации;

– ознакомление с опытом деятельности успешных (конкурентоспособных) организаций, достижение понимания о предпосылках успешности организаций;

– формирование умений решения ключевых проблем управленческой деятельности;

– достижение понимания о причинах и критериях оценки поведения людей в организации;

– приобретение умений по анализу человеческого поведения в социальной группе.