Класична патристикаТематичний план
3. Теми лекцій
4. Теми семінарських занять Семінар № 1 . 1.Поняття філософії. 2.Умови та причини виникнення філософії. 3.Поняття світогляду та методології. Історична частина. 1.Філософія стародавньої Індії (огляд). 2.Філософія стародавнього Китаю (огляд). 3.Основні поняття та відкриття східної філософії. Література. 2-3, 5-8, 44-47, 82, 87, 89, 158, 169, 175, 189, 228, 242 10, 15, 20-21, 24, 28-29, 39-40, 117, 134, 165, 177, 217. Семінар № 2. 1.Історичні типи світогляду. 2.Структура та функції філософії. 3.Історичні типи філософії та методології. Історична частина. 1. Мілетська школа. Ксенофан. Піфагорійці. Геракліт. 2. Філософія елеатів. Емпедокл. Анаксагор. 3. Софісти. Сократ. Кіренська, мегарська, елідо-еретрийська школи. Література. 2-3, 5-8, 44-47, 228, 236 10-11, 19, 28-29, 32, 37, 39, 66, 99, 111, 117-118, 150, 161-162, 165, 177, 180, 194, 198, 201, 216, 234, 241, 253. Семінар № 3. 1. Основні типи пізнавального відношення людини до світу. 2. Поняття “суб’єкт” та “об’єкт”. Гносеологія та аксіологія. 3. Категорії “розвиток”, “система”, “структура”, “інтегративна якість”. Історична частина. 1.Атомістична теорія Левкіппа-Демокріта.. 2. Вчення Платона про ідеї. Теорія пізнання Платона. 3. Платонізм. Академія. Література. 1-3, 5-9, 44-47, 90, 94-95, 134, 141, 146, 158, 228, 236, 236, 260, 263 10-11, 19, 21, 28-29, 36-37, 39, 52, 56, 99, 111, 118, 150, 161, 177, 193, 200, 234, 241 Семінар № 4. 1. Поняття діалектики. Діалектика як вчення про розвиток та пізнання. Системи законів та принципів діалектики. Система категорій діалектики. 2. Поняття мислення, методу мислення, руху мислення. Рівні та форми мислення. Прийми та методи мислення. Індукція та дедукція. 3. Історичні форми діалектики. Діалектика та метафізика. Детермінізм та індетермінізм. Емпіричні та теоретичні рівні дослідження. Гіпотеза та інтуїція. Історична частина. 1. Філософія Аристотеля. Критика теорії ідей Платона. Вчення Аристотеля про матерію та форму, про категорії, теорію пізнання, логіку та психологію. 2. Скептицизм..Філософія Епікура. 3. Грецький стоїцизм. Література. 1-3, 5-9, 44-47, 124, 126, 141, 146, 156, 164, 179, 228, 253, 263, 271. 10-11, 19, 21, 28-29, 32, 34, 37, 39, 52, 111, 121, 216. Семінар № 5. 1. Логіка формальна та діалектична. Мова логіки предикатів. Прости судження. Складні судження. Заперечення суджень. 2. Види понять. Відносини між поняттями. Операції з об’ємами понять. Діаграми Венна. 3. Правіла розподілу понять. Помилки при розподілі понять. Класифікація. Історична частина. 1. Філософія Цицерона, Лукреція. Неоплатонізм, Піфагорійські платоніки. 2. Римські стоїки: Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. 3.Зародження християнської філософії. Філософія апологетів. Візантійська філософія. Література. 2-3, 5-9, 44-47, 87, 89-90, 94-95, 122, 124, 126, 141, 146, 187, 228, 271, 280. 10-11, 19, 21, 27-29, 34, 37, 39, 63, 72, 101, 195, 239-240, 246, 252. Семінар № 6. 1. Поняття законів мислення. Закони мислення. 2. Дедуктивні та індуктивні умовиводи. Висновки логіки предикатів. Висновки класичної логіки. 3. Методи встановлення причинних зв’язків між явищами. Силогізм. Індукція та дедукція як методи пізнання. Аналогія. Проблема. Гіпотеза. Теорія. Основні логічні помилки. Історична частина. Класична патристика. 2.Виникнення та розвиток схоластичної філософії. 3.Доповіді по персоналіях (від Іларія до Оккама). Література. 1-10, 44-47, 146, 156, 167, 179-180, 228 19, 21, 27-28, 30, 34, 37, 39, 41, 50, 63, 101, 131, 141, 144, 235, 239-240. Семінар № 7. 1. Поняття практики. Суспільна природа практики. 2. Категоріальна структура практики. 3. Практика і пізнання. Практика як спосіб буття суспільства. Історична частина. 1. Натурфілософія епохи Відродження. (Кузанський, Бруно, Копернік). 2. Гуманістична філософія (Мірандола, Е. Роттердамський) 3. Філософія Ф.Бекона. Філософія Р. Декарта. Емпіризм та раціоналізм. Філософія Т. Гоббса. Література. 2-3, 5-9, 44-47, 64, 74, 84, 90, 94, 107, 126, 142, 155-156, 225, 228, 255, 260, 272 13, 10, 13, 19, 21, 28, 32, 34, 36, 39, 41, 74, 96, 107, 128, 145, 181, 209, 238, 253. Семінар № 8. 1. Поняття “істина”. Системи істини. 2. Класична концепція істини. Некласичні концепції істини. 3. Поняття “об’єктивна істина”, “абсолютна істина”. Основні характеристики істини. Проблема критеріїв істини. Істина та омана. Історична частина. 1. Філософія Б. Спінози, Дж. Локка, Дж. Толанда. 3. Філософія Дж. Берклі, Д. Юма, Лейбніца.. 3. Філософія Гассенді, Бейля, Монтеск’є, Вольтера, Кондільяка, Руссо. Література. 2-3, 5-9, 44-47, 64, 74, 84, 90, 94, 107, 126, 142, 155-156, 225, 228, 255, 260, 272 10, 19, 21-23, 28, 30-31, 34, 36, 41, 61, 74, 82, 139, 153, 157, 163, 165, 178, 274 1. Семінар № 9. 1.Поняття “буття”: історія проблеми. Поняття екзистенції. 2. Поняття субстанції. Поняття “матерія”. Принцип збереження матерії. 3.Поняття “рух”. Єдність матерії та руху. Простір та час. Історична частина. 1. Вольф, Лессінг, Гете. 2 Ламетрі, Гольбах, Гельвецій. 3. Дідро. “Енциклопедія” Література. 1-3, 5-9, 27, 44-47, 90, 112, 135, 167, 172-180, 203, 214, 228, 263, 265, 271-272 10, 14, 16-23, 28-32, 34, 36, 39, 41, 48, 53- 58, 62, 67-72, 75-77, 83, 85, 91, 97-98, 109-110, 120, 124, 126, 129-130, 133, 138, 156, 174, 178, 200, 249, 257, 262, 272 Семінар № 10. 1. Геоцентрична та геліоцентрична “картина світу”. Ейнштейнівська “картина світу”. Неейнштейнівська “картина світу”. 2. Проблема виникнення життя в ідеалістичній філософії. Природничо-наукові концепції виникнення життя та філософський матеріалізм. 3. Проблема походження людини та суспільства. Історична частина. 1. Філософія І. Канта. Кантіанство. 2. Філософія Фіхте. Філософія Шеллінга. 3. Філософія Гегеля. Гегельянство. Неогегельянство. Література. 1-3, 5-8, 44-47, 99, 119, 135, 142, 177, 180, 203, 271, 281-284, 297 16, 19, 21, 25, 28, 34, 39, 42-48, 53--60, 62, 67, 69-71, 97, 105, 133, 170-174, 213 Семінар № 11. 1. Проблема походження свідомості. Відображення як всезагальна властивість матерії. 2. Суспільна природа свідомості. Основні етапи Ії розвитку. 3. Нові онтологічні категорії. Історична частина. 1. Філософська система О. Конта. 2. Філософські погляди Г.Спенсера. 3. Філософські погляди Дж.С.Мілля. Література. 1 8, 44-47, 55, 71, 77-78, 80, 106, 146, 148, 152, 188, 191, 204, 222, 248, 256, 258 19, 21, 26, 34, 42-48, 97, 104-105, 113, 149, 265, 268-269, 300. Семінар № 12. 1. Поняття природи та ноосфери. Природа як предмет філософського осмислення. Природа як об’єкт соціальної боротьби. 2. Науково-теоретична діяльність Римського клубу та формування нового світогляду. Зміна “людських якостей” мешканців планети. 3. Суспільна сутність глобальних проблем. Сутність та перспективи науково-технічної революції. Історична частина. 1. Виникнення філософії марксизму. Філософські погляди “молодого” Маркса. 2. “Пізній” Маркс. Філософські роботи Ф. Енгельса. 3. Філософські погляди М. Бакуніна. Література. 1 8, 44-47, 55, 71, 77-78, 80, 106, 146, 148, 152, 188, 191, 204, 222, 248, 256, 258 19, 21, 26, 34, 42-48, 97, 104-105, 113, 149, 265, 268-269, 300. Семінар № 13. 1. Соціальні погляди кініків, ідеальна держава Платона, соціальна доктрина Аристотеля. Первісне християнство: розробка ідеї соціальної рівності. Християнське розуміння рівності. Соціальні доктрини християнської церкви та єресей. Відмінності та єдність соціальних цілей Макіавеллі, Мора, Кампанелли. 2. Єдність та розмаїття соціальних доктрин XVII-XVIII ст. Розробка понять “ природа людини ”, “ природне право ”, “ природні закони ”, “ суспільний договір ”, “ громадянське суспільство ”, “ держава ”, “ права, що відчужуються ”, “ права, що не відчужуються ”, “ громадянин ”, “ правова держава ” представниками різних течій суспільної думки. 3. Зростання інтересу до соціальної філософії у XIX- XX ст. та його причини. Розмаїття соціально-філософських ідей XIX- XX ст. та проблема їх типологізації. Пошук законів розвитку суспільства. 4. Поняття соціально-економічної структури суспільства. Основні теорії суспільно-економічних формацій. Історична частина. 1. Філософські погляди Бентама, Кьеркегора, Шопенгауэра, Брентано, Гуссерля, Гартмана, Ніцше, Больцано, Кассірера, Шелера. 2. Філософські погляди Плеханова, Бергсона, Вебера, Віндельбанда, Ріккерта, Наторпа, Когена, Марітена, Жільсона, Пірса, Джемса, Д’юї. 3. Концепція емерджентної еволюції (Александер, Морган). Критичний реалізм (Сантаяна, Стронг, Дрейк). Неопозитивізм (Рассел, Карнап, Шлік, Нейрат). 4. Філософські погляди Вітгенштейна, Марселя, Ясперса, Сартра, Камю. Мальтузіанство. Неомальтузіанство. Франкфуртська школа. Література. 1-8, 10-14, 19-23, 26-29, 34-39, 42-48, 51-56, 58-62, 67-71, 75-76, 83, 86-88, 92, 96-97, 109, 120, 128-129, 138, 154, 159, 167-168, 170-174, 178-181, 183, 190-192, 200, 208-209, 212, 220, 226, 231, 250-251, 257, 272, 280 19, 21, 26, 33-34, 39, 42-48, 97, 104-105, 113, 136, 149, 184-185, 257, 265, 268-269 5. Завдання для самостійної теоретичної та практичної роботи Змістовий модуль 7 Завдання (№ 1) для самостійної теоретичної роботи: Що таке “запитання”? Ситуації запитання-відповіді. Передумови запитання. Запитання як засіб передачі інформації. Виверт “ приховання необґрунтованості твердження ”. Контекст запитання, виверт “ підміна запитання”. Логічно некоректні запитання. Провокаційні запитання. Відкрити та закрити запитання. Складні та нескладні запитання. Види відповідей. Сильна відповідь. Слабка відповідь. Повна та неповна відповідь. Релевантна та не релевантна відповідь. Поняття норми. Нормативно-істинна та нормативно-хибна норма. Нормативні поняття “ обов’язково ”, “ заборонено ”, “ дозволено ” та відносини між ними. Завдання (№ 1) для самостійної практично роботи Змістовий модуль 8 1. Відмінність між судженнями, запитаннями та нормами. 2. Проаналізуйте запитання: “Ви за справедливість чи за строгість покарання? ”, “Чому ти продовжуєш бити своїх батьків? ” Запишіть ці запитання мовою логіки предикатів. 3. Поняття некласичної логіки. Історична частина. 1.Збірка творів Аристотеля ”Органон” 2. Ідея розвитку логіки Г.В. Лейбниця 3. Твір ”Principia mathematica” Б. Рассела і А. Уайтхеда, та його роль у розвитку логіки. Література. 321-359 Завдання (№ 2) для самостійної теоретичної роботи: Ідея прогресу як породження філософії Нового часу. Антиісторичність у змісті ідеї прогресу. Основний напрямок критики ідеї прогресу – її аморальність. Проблема ціннісного та морального змісту ідеї прогресу. Виникнення проблеми моральності історії. Антична філософія: ідеї прогресу та циклічності (Гесіод, Платон, Аристотель, Сенека, Полібій). Провіденціалізм християнської філософії. Есхатологія. Проблема періодизації історії та виникнення ідеї прогресу. Дж. Віко та його вчення про коловорот трьох епох. Ідея морального регресу (Руссо). Критика Руссо народження ідеї прогресу (Тюрго, Вольтер, Кондорсе). Людський розум як джерело прогресу. Десять епох Кондорсе. Ідея нерівності епох та поколінь в історії та перетворення ідеї прогресу в ідола, що потребує людських жертв. Ідея прямолінійності прогресу. Ідея прогресу у німецькій класичній філософії. Критика Гегелем зневажання минулого з боку прогресистів та критика моралізму їх опонентів. Божественний розум як джерело прогресу. Зрівняння епох. Ідея стрибка та ступеневості прогресу. Географія прогресу: чотири епохи світового духу – східний світ, грецький світ, римський світ, німецький світ. Ідея прогресу в марксизмі. Три періодизації історії К.Маркса як процес осягнення проблеми: а) періодизація за формами власності; б) періодизація за способом виробництва (вчення про п’ять формацій); в) періодизація за діалектичною триадою. Проблема ціни прогресу. Розвиток як єдність прогресу та регресу. Переростання ідеї ступеневого прогресу в ідею розвитку по спіралі. Прогрес як момент розвитку. Закон органічного прогресу К.М.Бера та проблема його застосування до суспільства. Аналіз проблеми Н.К.Михайловським та дискусія по проблемі критерію прогресу. В.І.Ленін про критерії суспільного прогресу. Проблема критерію прогресу наприкінці ХХ ст. Поновлення гуманістичної критики ідеї прогресу у зв’язку з революціями початку ХХ сторіччя (М.Бердяєв). Проблема смислу історії. Глобальні проблеми кінця ХХ сторіччя та критика ідеї прогресу. Проблема конфліктів та війн. Змова, заколот, путч, переворот, революція. Прогрес як зміна системи. Ідея прогресу та цілепокладання. Суспільні ідеали та прогрес. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування. Завдання (№ 2) для самостійної практично роботи. 1. Типи соціальної динаміки. 2. Поняття прогресу. Зародження та розвиток ідеї прогресу. 3. Проблема критерію прогресу. Прогрес та свобода. Історична частина. 1. Філософія М. Хайдеггера. 2. Філософія Т. де Шардена. 3. Неораціоналізм (Ж. Піаже, Н. Мулуда). Література. 321-359 Змістовий модуль 9 Завдання (№ 3) для самостійної теоретичної роботи: Людство як популяція у біосфері. Еволюція форм спільності людей: біологічні та соціальні детермінанти. Історичні форми спільності людей: рід, плем’я, народність, народ, нація. Форми сім’ї та їх роль у формуванні племені. Соціальні фактори у формуванні народностей, народів та націй. Держава та формування нації. Поняття національного характеру. Роль самосвідомості народу в історичному процесі. Поняття історичних та неісторичних народів. Філософія як історія самосвідомості “історичних народів”. Дві тенденції у розвитку націй. Проблема формування єдиного людства. Поняття раса. Трактування раси як біологічного феномену. Ідея “ надлюдини ” як чергового після homo sapiens біологічного виду. Методологічні помилки та реакційна сутність расових теорій. Поняття генофонду людства. Геном людини. Поняття етнос. Трактування етносу як соціально-історичного та культурного феномену. Поняття пасіонарності як рушійної сили етногенезу. Матеріалізм та ідеалізм у розумінні генезису історичних форм спільності людей. Націоналізмта національна свідомість. Менталітет. Націоналізм та інтернаціоналізм. Поняття народ, маса, натовп, герой, вождь, харизматичний лідер. Великі особистості в історії. Харизматичний лідер та його вплив на долю народу. Шлюб та сім’я. Історичність форм сім’ї та шлюбу. Поняття демографічної структури суспільства. Політичні проблеми етнічної та демографічної структури держави. Завдання (№ 3) для самостійної практично роботи. 1. Історичні форми спільності людей. 2. Етнічна структура суспільства. Поняття “архетип”, “національний характер”, “національний менталітет”. 3. Поняття демографічної структури, соціальної стратифікації. Історична частина. 1 Філософія К. Поппера.. 2 Філософія Г.-Г. Гадамера..
|
