В.О. Босенко, М.П. Бузський, О. П. Бучин

О.М. Гіляров, Г.І. Горак, А.Т. Гордіенко, В.С. Горський,

Н.В. Дученко,

В.П. Затонський, Г.А. Заїченко,

В.П. Іванов, П.Ф. Йолан,

П.В. Копнін, С.Б. Кримський, Ю.В. Кушаков,

Е. Е. Ледніков, В.В. Лях,

В.А. Малахов, В.М. Нічик,

Ю. Павленко, В.С. Пазенок, О.В. Палладін,

М.О. Парнюк, І.М. Попова, М.В. Попович,

С.Ю. Семковський, М.Ф. Сумцов, Н.Н. Сич

В.Г. Табачковський, М.Ф. Тарасенко,

В.І. Шинкарук,

М.Г. Холодний,

В.Л.Чуйко,

В.І. Шевченко,

В.О. Юринець,

Е.О.Якуба, А.І. Яценко, Т.І. Ящук та ін.).

Література.

7-8, 12, 16-18, 25, 38-39, 44-47, 73, 79, 81, 86, 102-103, 114-118, 123, 144, 201-202, 205-207, 225, 227, 234-235, 237-240, 242-244, 261, 264-268, 276, 279

6. Модульний та підсумковий контроль

6.1. Попередні зауваження

6.2. Розподіл балів по видам робіт

Заліковий кредит № 1

Заліковий кредит № 2

6.3. Про ”дружелюбний інтерфейс”

6.4. Про оцінки

Мінімальні вимоги до знань та вмінь студента передбачені Держстандартом.

Студенти повинні знати:

Ці вимоги конкретизовані у Програмі учбового курсу, Планах семінарських занять та в Завданнях для самостійної теоретичної та практичної роботи.

При будь-який системі оцінювання знань або роботи студента оцінка може бути або “ відмінно ”, або “ добре ”, або “ задовільно ”, або “ незадовільно ”, – що позначає рівень учбової праці студента. Цей рівень може бути виражений у цифрах, яки позначають або бали, або очки.

Наприклад, студент відповідає на занятті, яке має фонд у 0, 3 бала, а викладач застосовує традиційну систему оцінювання (5, 4, 3, 2, 1). Відповідь студента викладач оцінив на “ відмінно ”. Отже студент отримує 5 очок, яки комп’ютер перерахував у 0, 3 бала – максимум для цього заняття. Інше заняття має фонд у 0, 8 бала. Відповідь студента викладач теж оцінив на “ відмінно ”. Отже студент знову отримує 5 очок, яки комп’ютер перерахує вже не у 0, 3 бала, а у 0, 8 бала – максимум для цього заняття. За два заняття студент набрав 1, 1 бала (=0, 3+0, 8). Бали можна підсумовувати, що ж до очок, то їх підсумовувати неможна, бо вони кожного разу мають різне значення. Але оцінка (5, 4, 3, 2, 1) кожного разу точно вказує студенту рівень його учбової праці.

Як вже було відмічено на семінарських заняттях з учбового курсу “Філософія та логіка” е три види робіт, на виконання яких студент повинен витратити певний час: 1) засвоїть теоретичний матеріал, по проблемам, яки передбачені держстандартом; 2) ознайомиться (вибірково) з історичним матеріалом; 3) ознайомиться (вибірково) з оригінальною філософською літературою до теоретичній або історичній частині заняття. Відповідно оцінюванню підлягають теоретична та історична частини заняття (загалом 40 балів) и читання оригінальної філософської літератури (загалом 40 балів + 20 балів, можливо, бонус). Але оцінка не е самоціль вчення. Головне полягає в тих навиках та вміннях яки студент повинен здобути. Це теж обумовлено Держстандартом (№ 1/9 - 307 від 19/06/2002).

Студенти повинні вміти:

Виконання вимог Держстандарту потребує повноцінного опитування кожного студента, спілкування, діалогу, бесіди. Аудиторна, самостійна та індивідуальна робота студента готують його до спілкування не лише з викладачем, а з усіма людьми. Перш за все, студент освоює просту істину: до спілкування, діалогу, бесіди треба готуватись, інакше можлива лише побутова розмова.

Учбова праці та Ії оцінювання

Число студентів у кожної групі (24-30 студентів) не дає змогу викладачу повноцінно поспілкуватись з кожним студентом на кожному занятті. В середньому викладач може опитати третину групи, тому існує два види очок.

По-перше, очки яки виставляються в результаті суцільного біглого опитування або тестування – до 3 очок за кожен з трьох видів роботи, загалом до 9 очок. Ці очки фіксують факт роботи та попередньо визначають Ії якість і ці очки студент отримує незалежно від того чи мав викладач змогу повноцінно опитати його, чи такої змоги не було, наприклад, за браком часу.

По-друге, очки яки виставляються в результаті повноцінного опитування. В цьому випадку при оцінці усіх видів роботи студента застосовується система оцінок в 9 очок за кожен з трьох видів роботи. Отже, при повноцінному опитуванні студент має змогу отримати 27 очок загалом за усі три види учбової праці і ці очки визначають рівень оцінювання не лише цього заняття, а і двох інших, на яких студент був присутній, але його повноцінно не опитували.

Приклад № 1.

За перше заняття (Тема № 1) перший (40 бальний) фонд балів складає 5, 2 бала, другій (40 бальний) фонд балів складає 2, 3 бала – разом 7, 5 балів (5, 2+2, 3=7, 5). За друге заняття (Тема № 2) – теж саме 7, 5 балів. За третій семінар (Тема № 3) перший (40 бальний) фонд балів складає 11, 4 балів, другій (40 бальний) фонд балів складає 3, 5 бала – разом 14, 9 бала (11, 4+3, 5=14, 9). За три заняття студент має змогу отримати в перший заліковий кредит 14, 9 бала і в другий заліковий кредит 15 балів (7, 5+7, 5=15). Разом за три заняття загальний фонд балів складає 29, 9 бала.

Далі, студент присутній і сумлінно готується до усіх трьох занять, але викладач має змогу повноцінно опитати його лише на одному занятті з трьох. Тобто на двох заняттях студент отримує по 9 очок, а на одному з трьох занять він отримує 27 очок. При перерахунку цих очок у бали всі три заняття рахуються по максимуму, який у цьому прикладі складає 7, 5 балів, 7, 5 балів, 14, 9 бала. Разом 29, 9 бала. До цих балів може й повинен додаватись бонус.

Приклад № 2.

Всі умови таки ж самі як у Прикладі 1, але студент при повноцінному опитуванні отримує “ добре ”, тобто по 6 очок за вид роботи, що загалом складає 18 очок. Ці 18 очок е основа для перерахунку у бали усіх трьох занять. Отже в цьому випадку студент отримує 5 балів, 5 балів, 9, 9 бала. Разом 19, 9 бала. До цих балів не може додаватись бонус.

У випадку коли студент вважає, що ти заняття, по яким його не опитували, він знає краще, – настає необхідність повноцінного опитування студента по кожній темі окремо.

Приклад № 3.

Всі умови таки ж самі як у Прикладі 1, але при опитуванні отримує “ відмінно ” лише за два види роботи і нічого не отримує за третій вид роботи.

Тобто студент не знайомиться з оригінальною філософською літературою, не виконує індивідуальну роботу. Отже в цьому випадку студент отримує 5, 2 бала, 5, 2 бала, 11, 4 бала. До цих балів не може додаватись бонус. Разом 21, 8 бала. Студент втратив, у порівнянні з Прикладом 1, – 8, 1 бала (29, 9 – 21, 8=8, 1) плюс бонус.

Приклад № 4.

Всі умови таки ж самі як у Прикладі 2, але при повноцінному опитуванні отримує “ добре ” лише за два види роботи і нічого не отримує за третій вид роботи.

Тобто студент не знайомиться з оригінальною філософською літературою, не виконує індивідуальну роботу. Отже в цьому випадку студент отримує 3, 47 бала, 3, 47 бала, 7, 6 бала. До цих балів не може додаватись бонус. Разом 14, 53 балів.

Приклад № 5.

Всі умови таки ж самі як у всіх інших прикладах, але студент готує і здає лише індивідуальну роботу, тобто лише знайомиться з оригінальною філософською літературою. Отже в цьому випадку студент отримує 2, 3 бала, 2, 3 бала, 3, 5 балів. До цих балів не може додаватись бонус. Разом 8, 1 бала

Таблиця прикладів.

Наслідки вчення по п’яти означеним моделям можливо спрогнозувати, якщо припустити, що всі заняття студент готує на одному рівні і по одній моделі праці.

Таблиця наслідків