ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

1. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. В 2-х том.- М.: Медицина, 1987. - 928 с.

2. Кардиология и ревматология детского возраста /Под ред. Г.А.Самсыгиной и М.Ю.Щербаковой. – М.: ИД Медпрактика. – М., 2004. - 774 с.

3. Коровина Н.А., Гаврюшова Л.П., Творогова Т.М. Вегетативные дистонии у детей /пособие для врачей/ М., 2000. - 62 с.

4. Крючко Т.О., Пеший М.М., Танянська С.М. Дитяча кардіологія (частина ІІ). Навчальний посібник. – Полтава, 2007.- 175с.

5. Леженко Г.О., Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Прохоров Є.В., Пашкова О.Є., Подліанова О.І. Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей та підлітків (поширеність, особливості діагностики та лікування). Монографія. – Запоріжжя: Видавництво Запорізького державного медичного університету, 2006. – 134 с.

6. Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование. М.: Медпрактика. - 2000. - 213 с.

7. Мутафьян О.А. Артериальные гипертензии и гипотензии у детей и подростков. –Спб.: Невский диалект, М.: Издательство БИНОМ, 2002. – 144 с.

8. Мутафьян О.А. Пороки и малые аномалии сердца у детей и подростков / СПб.: Издательский дом СПб МАПО, 2005. – 480 с.

9. Педіатричні аспекти ведення дітей з природженими вадами серця. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації та лікарів-інтернів / За ред. О.П. Волосовця, Г.С. Сенаторової, М.О. Гончарь. – Тернопіль: ТДМУ, 2008. – 176 с.

10. Пєший М.М. Дитяча кардіологія /Клінічні лекції/. Полтава. - 2006. – 194 с.

11. Рыбакова М.К., Алехин М.Н., Митьков В.В. Практическое руководство по ультразвуковой диагностике. Эхокардиография. Издание 2-е. ВИДАР, 2008г. -544 с.

12. Середа Ю.В. Электрокардиография в педиатрии: Уч.пособие. Спб.: «Элби-Спб», -2004.– 101с.

 

 

Автор: доц.Мантак Г.І.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І.Пирогова

 

“Затверджено”

На методичній нараді

кафедри педіатрії№2

Завідувач кафедри

Професор Дудник В.М.

______________________ “__”___________2013р.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль №5
Змістовий модуль №2
Тема заняття №7	Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму, та Морган’ї-Адамс-Стокс синдромі.
Курс
Факультет	Медичний

 

Вінниця 2013

1. Актуальність теми: Порушення ритму серця у дітей – це найбільш поширена патологія дитячої кардіології. Практично немає захворювання, при якому б не відмічались порушення серцевого ритму. В останні роки спостерігається зростання поширеності аритмій серед дитячого населення, урізноманітнення їх форм, відсутність іноді ефективного лікуванная у зв’язку з складністю діагностики. Періодами найбільшого ризику розвитку аритмій у дітей є: період новонародженності; вік 4-5 років; 7-8 років; 12-13 років. Відповідно до цього, доцільно в рамках регулярної диспансеризації передбачити обов'язковий електрокардіографічний скринінг у дітей даних вікових груп. А при наявності навіть мінімальних кардіогенних скарг, крім стандартних методів обстеження, призначати холтерівське моніторування, медикаментозні навантажувальні тести, КІГ, генеалогічний аналіз факторів ризику. Крім цього варто пам'ятати, що на відміну від дорослих, у дітей порушення ритму нерідко протікає бессимптомно і часто самопочуття дитини протягом тривалого часу не страждає, що у значній мері утруднює ранню діагностику цієї патології й не дозволяє точно встановити тривалість існування аритмії й вік дитини до початку захворювання. А при відсутності своєчасної й адекватної терапії за 4-6 років більшість аритмій прогресують, при цьому формуються стійкі та необоротні порушення функції міокарда, що вимагають хірургічного лікування. При цьому більше 85% дітей можуть бути вилікувані за допомогою методів медикаментозної терапії при вчасно початому лікуванні. Завжди потрібно пам'ятати, що існує тісний зв'язок аритмій з раптовою серцевою смертю, частота якої серед дітей і осіб молодого віку досить висока (0, 6% померлих у віці від 3 до 13 років, 2, 3% серед померлих у віці до 22 років). У ряді випадків, наприклад при синдромі подовженого інтервалу QT, непоінформованість лікаря та батьків про існування аритмії приводить до трагічних наслідків: перша і єдина в житті синкопальна атака може закінчитися раптовою смертю дитини. Крім самостійного значення, серцеві аритмії можуть ускладнювати перебіг інших захворювань кардіогенної та некардіогенної природи, приймаючи характер провідного симптому. Тому дуже важливо знати механізми виникнення аритмій, клінічні прояви, методи діагностики і лікування їх з метою попередження тяжкого перебігу та розвитку ускладнень.

 

2. Конкретні цілі:

Вміти клінічно запідозрити наявність порушення серцевого ритму, призначити комплекс відповідних обстежень, встановити тип аритмії та визначити тактику лікування і диспансеризації захворювання.

Конкретні цілі:

Цілі початкового рівня:

1. Зібрати анамнез, провести загальний огляд та системне обстеження дитини з порушеннями ритму серця, дати оцінку виявленим змінам, по можливості аускультативно визначити вид аритмії. 2. Скласти план обстеження хворого, оцінити дані лабораторних та інструментальних досліджень 3. Знімати ЕКГ, дати оцінку результатам холтерівського моніторування, визначити вид порушення серцевого ритму. 4. Провести диференційну діагностику за даними ЕКГ між різними видами порушень утворення та проведення імпульсу. 5. Уточнити етіологічний чинник і пояснити основні патогенетичні механізми розвитку аритмій. 6. Визначити лікувальну тактику залежно від виду порушення серцевого ритму, розрахувати дози основних препаратів. 7. Вміти надавати невідкладну допомогу при пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, Морган’ї-Адамс-Стокс-синдромі. 8. Вибрати раціональну схему диспансеризації хворих та основні методи профілактики розвитку порушень серцевого ритму у дітей

1. Збирати анамнез у хворих із аритміями, проводити об'єктивне обстеження дитини - кафедра пропедевтичної педіатрії. 2. Оцінити функціональний стан серцево-судинної системи - кафедра фізіології, пропедевтичної педіатрії. 3. Встановити патофізіологічні основи порушення ритму серця – кафедра патологічної фізіології. 4. Вибирати найбільш адекватні методи лабораторного і інструментального обстеження, давати клінічну інтерпретацію одержаних результатів - кафедра фізіології, біохімії, патологічної фізіології, факультетської педіатрії 5. Написати клінічну історію хвороби - кафедра факультетської терапії, педіатрії 6. Визначити основні групи фармакологічних препаратів, вживаних в кардіології - кафедра фармакології

 

 

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Інформацію, необхідну для виконання базисних знань-умінь, можна знайти:

Назви попередніх дисциплін

Літературні джерела

1. Патологічна фізіологія     2. Пропедевтика дитячих хвороб     3. Факультетська педіатрія

1. Патологическая физиология: (Уч-к для студентов мед. вузов) / Н.Н. Зайко, Ю.В. Быць, А.В. Атаман и др.; Под ред. Н.Н. Зайко и Ю.В. Быця - 3-е изд., перераб. и дополн.—К.: «Логос», 1996. - с.394-423, 196-223. 2. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми: Підручник для студентів виищих медичних навчальних закладів. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006 – с.490 – 506. 3. Лекции по факультетской педиатрии. 4. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. — К., 1999. - с. 358-386 5. Кардіологія дитячого та підліткового віку (Вибранні питання) / під. ред. проф. С.С. Казак. – Донецьк. – 2004. – с. 47-88.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Поняття	Визначення
1. Аритмії	- будь-який серцевий ритм, що відрізняється від нормального частотою, регулярністю, порушенням проведення імпульсу, послідовністю активації передсердь та шлуночків.
2. Екстрасистола	- передчасне збудження та скорочення міокарду, що виникає на фоні синусового ритму.
3.Типи порушень серцевого ритму	- порушення утворення імпульсу; - порушення проведення імпульсу; - комбіновані порушення ритму
4.Основні інструментальні методи діагностики аритмій	ЕКГ, ритмограма, проба з фізичним навантаженням, медикаментозні проби, холтерівський моніторинг ЕКГ
5. Основні протиаритмічні препарати	новокаїнамід, діфенін, лідокаїн, верапаміл, ізоптін, етмозін, етацизин, кордарон, дигоксин, АТФ, пропранолол