Запобігання пожежі

 

 

Запобігання утворення горючого середовища повинне забезпечуватися одним з наступних способів:

- застосуванням машин, механізмів, устаткування, пристроїв, при експлуатації яких не утворяться джерела запалювання;

- застосуванням у конструкції швидкодіючих засобів захисного відключення можливих джерел запалювання;

- пристроєм блискавкозахисту будинків, споруджень і устаткування;

- підтримкою температури нагрівання поверхні машин, механізмів, устаткування, пристроїв, речовин і матеріалів, що можуть ввійти в контакт із пальним середовищем, нижче гранично припустимої, що складає 80 % найменшої температури самозаймання палива;

- виключення можливості появи іскрового розряду в горючому середовищі з енергією, рівною і вище мінімальної енергії запалювання;

- застосуванням інструмента, що не іскрить, при роботі з легкозаймистими рідинами і горючими газами;

- ліквідацією умов для теплового, хімічного і (чи) мікробіологічного самозаймання речовин, що обертаються, матеріалів, виробів і конструкцій.

 

Протипожежний захист повинний досягатися застосуванням одного з наступних способів чи їхньою комбінацією:

- застосуванням засобів пожежогасіння і відповідних видів пожежної техніки;

- застосуванням автоматичних установок пожежної сигналізації і пожежогасіння;

- застосуванням основних будівельних конструкцій і матеріалів, у тому числі використовуваних для облицювань конструкцій, з нормованими показниками пожежної небезпеки;

- застосуванням просочення конструкцій об'єктів антипіренами і нанесенням на їхнє поверхні вогнезахисних фарб (складів);

- організацією за допомогою технічних засобів своєчасного оповіщення й евакуації людей;

- застосуванням засобів колективного й індивідуального захисту людей від небезпечних факторів пожежі;

- застосуванням засобів протидимного захисту.

 

Горючість (займистість) – здатність матеріалів до самостійного горіння, або, іншими словами, здатність спалахувати, полум’яно чи безполум’яно горіти (тліти), розповсюджувати горіння;

1) горючі - що під впливом вогню або високої температури запалюються або тліють, або обвуглюються і продовжують горіти або тліти, або обвуглюватися після усунення джерела запалювання (деревина, більшість полімерних матеріалів, руберойд);

2) важкогорючі - що під впливом вогню або високої температури запалюються або тліють, або обвуглюються і продовжують горіти або тліти, або обвуглюватися за наявності джерела запалювання, а після його усунення горіння або тління припиняється (фіброліт, асфальтові бетони та розчини і т. п.);

3) негорючі - що під впливом вогню або високої температури не запалюються, не тліють і не обвуглюються (бетон, цегла, природні кам'яні матеріали, сталь і т. п.).

Горіння — це ланцюгова хімічна реакція окислення, що відбувається з виділенням тепла та втратою маси речовини.