Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Організація робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій




Для проведення робіт з ліквідації НС залучаються сили, зазначені у попередньому розділі.

З метою оперативного вирішення завдань з ліквідації НС організовується всебічне забезпечення дій сил і засобів цивільного захисту, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій. Залежно від їх виду і масштабу забезпечення організовується відповідними підсистемами єдиної системи цивільного захисту. У разі необхідності використовуються резерви фінансових і матеріальних ресурсів в порядку, який визначено законодавством, актами Президента України і рішеннями Уряду, інших органів виконавчої влади. Відповідальність за всебічне забезпечення ліквідації НС покладається на відповідних керівників комісій техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Проведення аварійно-рятувальних робіт в зонах надзвичайних ситуацій умовно поділяється на 3 етапи:

- початковий етап – проведення екстрених заходів щодо захисту населення, рятуванню постраждалих місцевими силами і підготовки угруповань сил і засобів ліквідації НС до проведення робіт;

- перший етап – проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт угрупованням сил та засобів цивільного захисту;

- другий етап – завершення аварійно-рятувальних робіт, поступова передача функцій управління органам виконавчої влади, виведення угруповань сил, проведення заходів з першочергового життєзабезпечення населення.

Після проведення аварійно-рятувальних робіт створюється спільна комісія з представників МНС України, місцевих органів виконавчої влади, відповідних комісій з надзвичайних ситуацій і керівників об'єктів соціального та виробничого призначення для передачі управління в зоні надзвичайної ситуації місцевим організаціям.

За результатами роботи комісії складається акт, який підписується всіма членами комісії і затверджується відповідним керівником органу виконавчої влади або керівником об’єкта соціального і виробничого призначення.

Після затвердження акту на передачу остаточне відновлення всієї інфраструктури покладається на керівника відповідного органу виконавчої влади, місцевого самоврядування або керівника організації (об’єкта).

Сили і засоби системи цивільного захисту виводяться із зони НС після завершення аварійно-рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт.

Слід зауважити, що оперативна побудова угруповання сил і засобів складається з декількох ешелонів і резерву. Черговість ешелонів залежить від часу на приведення в готовність і прибуття до осередку подій. До резерву включають сили і засоби, призначені для вирішення завдань, які раптово виникли.

Як правило, ліквідація надзвичайних ситуацій здійснюється силами і засобами тієї ланки системи цивільного захисту, тієї підсистеми, на території якої вони виникли. У разі неможливості ліквідувати НС власними силами, вони нарощуються рішенням вищестоящої інстанції.

Режим роботи установлюється з урахуванням часу захисної дії засобів захисту органів дихання і закономірностей зміни працездатності людини у разі роботи в певних умовах.

У разі цілодобового ведення робіт, тривалість робочих змін (циклів), включаючи перерви на відпочинок, не повинна перевищувати 8 годин і установлюється у кожному конкретному випадку на основі показників, які характеризують сталу працездатність впродовж завданого часу.

Вночі тривалість роботи рятувальників зменшується на 25 відсотків, відповідно збільшується час на відпочинок.

Безперервність та ефективність аварійно-рятувальних робіт досягається:

- створенням угрупування сил, яке відповідає обстановці, яка склалась;

- сталим і твердим керівництвом діями рятувальників;

- зосередженням основних зусиль в місцях найбільшої концентрації постраждалих і там, де їм загрожує найбільша небезпека;

- повним і своєчасним забезпеченням дій рятувальників необхідними матеріально-технічними засобами;

- організацією режиму роботи відповідно до обстановки.

З метою забезпечення сталого управління зона руйнувань поділяється на ділянки, а ті, у свою чергу, на об’єкти робіт, які включають певну територію з розташованими на ній будинками і спорудами. Кількість ділянок і об’єктів робіт визначається з урахуванням обстановки, яка склалася, об’єму завалів, ступеню руйнування будівель, очікуваної кількості постраждалих та їхнього стану.

Пошуково-рятувальному загону призначається один-два об’єкти робіт.

Організаційно-технологічна схема проведення аварійно-рятувальних робіт обирається командиром (начальником) пошуково-рятувального загону (служби), виходячи з обстановки, обсягу, умов роботи в районі землетрусу і прийнятої технології окремих робочих операцій.

Під час рятувальних робіт в завалах та в інших складних умовах можуть призначатися мікропаузи – “хвилини тиші” тривалістю 2-3 хвилини для короткочасного відпочинку і прослуховування завалів з метою пошуку постраждалих.

Перерви в роботі тривалістю 10-15 хвилин призначаються з урахуванням стану працездатності рятувальників. Під час тяжкої роботи відпочинок має носити пасивний характер.

Після завершення останньої (впродовж доби) робочої зміни рятувальникам надається міжзмінний відпочинок – не менш 7-8 годин повноцінного сну, задоволення інших потреб, виходячи з необхідності повного відновлення працездатності.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 151. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия