Промивання засолених ґрунтів
Промивання сприяє розсоленню кореневого шару ґрунту. Ефективність промивання залежить від водно-фізичних властивостей ґрунту, ступеня його засолення і глибини залягання ґрунтових вод; здійснюють його подачею на засолені землі певного об’єму води (промивної норми), яка розчинює солі і витіснює їх у вигляді розчину у ґрунтові води, що перехоплюються і відводяться дренажною мережею. Промивна норма - це кількість води, необхідної для видалення надлишкових солей у розрахунковому шарі грунту на площі 1 га. Щоб визначити промивну норму в умовах територій, які дренуються, найчастіше користуються формулою В.Р.Волобуєва:
де α - показник солевіддачі грунту (0, 62...3, 3); Sпоч, Sд - початковий і допустимий вміст солей у шарі, що промиваєтьєся, %. Промивна норма коливається у широких межах (1500...12000 м3/га і більше). Вона містить дві величини: кількість води, необхідної для насичення розрахункового шару грунту до гранично-польового вологовмісту, і кількість води, необхідної для вимивання розчинених надлишкових солей. Промивання грунту звичайно виконують восени, коли ґрунтові води глибоко, а випаровування незначне. Перед промиванням поле має бути сплановане, виоране та забороноване, тоді просочування води відбуватиметься рівномірно. Для промивання поле поділяють на ділянки-чеки площею 0, 25...2, 0 га. Кращий спосіб промивання - затоплювання спланованих чеків, площа яких залежить від похилу поверхні поля. Висота валиків чеків – 0, 4…0, 6 м, шар затоплювання – 0, 1…0, 2 м. Якщо промивна норма більша за 800 м3/га, важко закінчити промивання в один сезон, тому його виконують протягом двох, а за дуже великих норм - протягом трьох років. Якщо розрахункова норма досягає 15000 м3/га, то в умовах заплавних і дельтових територій вона може поєднуватися з вирощуванням рису із затопленням. Цей прийом дуже ефективний на засолених ґрунтах з переважанням сульфатів, які добре розчинюються у теплу пору року. Такий досвід освоєння земель нагромаджено у Росії (дельта Волги) і в Україні (дельта Дунаю).
|
(4.4)
