Типи дренажів на зрошуваних землях

Найбільший ефект при освоєнні засолених земель досягається у тому разі, коли розглянуті меліоративні заходи здійснюються на фоні дренажу.

Дренаж на зрошуваних землях - це комплекс гідротехнічних споруд (дрен, колекторів, насосних станцій), необхідних для зби­рання і відведення ґрунтових вод.

Призначення дренажу - створення умов для пониження рівня ґрунтових вод, стійкого опріс­нювання засолених земель проведенням промивання і підтримання вод­но-сольового режиму ґрунтів, що виключає реставрацію засолення в період експлуатації зрошувальних мереж.

Дренажні і зрошувальні системи треба розглядати як єдиний комплекс, спрямований на докорінне поліпшення і збереження опти­мального водно-сольового режиму, необхідного для сільськогосподарських культур, для отримання високих врожаїв.

Типи дренажу. У разі меліорації засолених земель на зрошувальних системах застосовують горизонтальний, вертикальний і ком­бінований дренажі.

Горизонтальний дренаж може бути відкритим і закритим (рис.4.9)

Відкритий дренаж складається з глибоких каналів, що проходять у виїмках, а закритий - з труб, прокладених на певній глибині, які приймають ґрунтові води і транспортують їх за допомогою колекторів у водоприймачі.

Залежно від призначення і розміщення дрен на зрошуваній території дренаж буває систематичним, вибірковим, ловильним і бере­говим. Систематичний дренаж - це система відкритих або закритих горизонтальних дрен, розміщених рівномірно по зрошуваній площі; вибірковий дренаж - система дрен, призначених для дренування окре­мих, в основному понижених, зрошуваних ділянок, ловильний (голов­ний) дренаж перехоплює і відводить поверхневий і ґрунтовий потоки, що надходять на зрошувану територію; береговий дренаж призначено для перехоплення підземного потоку з боку ріки або водоймища з метою попередження підтоплення зрошуваної території.

Комбінований дренаж - поєднання горизонтальних дрен з верти­кальними розвантажувальними свердловинами. Влаштовується в тому ви­падку, коли верхній слабкопроникний шар потужністю до 15 м під­стилається і підживлюється водоносним напірним горизонтом потуж­ністю 10...15 м з хорошою проникністю. Горизонтальні дрени забез­печують пониження рівня ґрунтових вод і відводять за межі дрено­ваної території води із свердловин-підсилювачів. Наяв­ність свердловин-підсилювачів збільшує відстань між горизонтальними дренами у кілька разів, інтенсивна дія свердловин-підсилюва­чів дає змогу обирати оптимальну відстань між горизонтальними дренами (250...350 м).