Тести до поточного контролю для складання 1 змістовного модуля
1. Осушувальні меліорації - це: а) вилучення зайвої води з поверхні кореневмісного шару для підвищення родючості ґрунтів, покращення санітарних умов, підвищення стійкості ґрунтів при навантаженнях, боротьби з водною ерозією, засоленням ґрунтів та інше; б) вилучення зайвої води з поверхні для підвищення родючості ґрунтів, покращення санітарних умов; в) вилучення надлишку води з ґрунту для підвищення його родючості і стійкості при навантаженнях; г) вилучення зайвої води з боліт для підвищення їх родючості і покращення санітарних умов; д)пониження рівня води в річках з метою запобігання затопленню і підтопленню земель.
2. Вкажіть зовнішні ознаки земель, для ефективного використання яких, необхідно застосовувати осушувальні меліораціїї: а) наявність болотної рослинності; б) наявність перезволожених понижень; в) наявність моху.
3. Для землеробства використовуються такі торф’яники: а) низинні; б) верхові; г) перехідні;
4. Більшу водомісткість має такий ґрунт: а) мінеральний; б) торф’яний; в) пісчаний; г) супісчаний.
5. При осушенні ущільнюється такий ґрунт: а) торф’яний; б) мінеральний; в) пісчаний; г) глинистий.
6. Близькозалягаючі грунтові води можуть викликати перезволоження на: а) пісках; б) глинах, важких суглинках; в) пісках, супісках; г) легких суглинках.
7. Перезволоження земель внаслідок діяльності людини: а) можливе; б) не можливе; в) можливе на торфових ґрунтах; г) можливе при атмосферному типі водного живлення.
8. Найкраща для рослин вологість ґрунту знаходиться в інтервалі: а) вологість в’янення – максимальна рівноважна водоємність; б) нижня границя оптимальної вологості – максимальна рівноважна водоємкість; в) нижня границя оптимальної вологості – максимальна рівноважна водоємкість; г) вологість в’янення - нижня границя оптимальної вологості; д) вологість в’янення - максимальна водоємкість.
9. Навесні прогріваються скоріше: а) осушені ґрунти; б) перезволоженіґ рунти; в) заболочені ґрунти; г) болота.
10. При осушенні скидається гравітаційна вода до: а)нижньої границіі оптимальної вологості; б)найменшої вологоємності; в)вологості в’янення; г)вологості розриву капілярів.
11. Розклад органічних залишків у ґрунті уповільнюється на: а)перезволожених землях; б)осушених землях; в)зрошуваних землях; г)землях з оптимальним природним водним режимом.
12. Більш вологолюбивими сільськогосподарськими культурами є: а) зернові; б) технічні; в) зернові і технічні; г) трави і овочі.
13. Норма осушення – це: а) кількість води, яка відводиться з меліорованої території за одиницю часу; б) кількість води, яка відводиться з меліорованої території з 1 га; в)глибина залягання РГВ протягом вегетаційного періоду, яка забезпечує сприятливий водний режим для вирощування сільськогосподарських культур; г) вологість кореневмісного шару ґрунту.
14. Норма осушення вимірюється у: а) м, см, мм; б) м3/га; в) м3/с; г) %.
15. “Норма осушення” втрачає зміст на таких ґрунтах: а) легких, де швидко встановлюється РГВ; б) на грунтах, де кф < 0, 5 м/добу; в) на грунтах, де кф > 0, 5 м/добу; г) на важких ґрунтах, де суцільний рівень ґрунтової води не встановлюється.
16. Водно-повітряний режим ґрунтів повинен забезпечити: а) сприятливі умови для росту сільськогосподарських культур і прохідності; б) сприятливий тепловий режим; в) сприятливий поживний режим; г) максимальну врожайність сільськогосподарських культур.
17. Необхідний водно-повітряний режим ґрунтів характеризується такими показниками: а) аерацією, вологістю, запасами ґрунтової води, тривалістю затоплення і перезволоження кореневмісного шару; б) продуктивними запасами вологи в кореневмісному шарі; в) тривалістю перезволоження; г) аерацією та оптимальною вологістю.
18. Оптимальний рівень аерації ґрунту повинен становити: а) 20...40% шпаруватості ґрунту; б) > 40% шпаруватості ґрунту; в) > 60% шпаруватості ґрунту; г) < 20% шпаруватості ґрунту.
19. Оптимальна вологість осушуваних ґрунтів у вегетаційний період становить: а) 55...80% повної вологоємкості; б) 20...40% повної вологоємкості; в) > 80% повної вологоємкості; г) < 20% повної вологоємкості.
20. Водно-балансові розрахунки виконують: а) для середнього року (імовірність перевищення 50% за опадами); б) сухого року (імовірність перевищення 75% за опадами); в) сильно посушливого (імовірність перевищення 90% за опадами); г) для середнього, сухого та сильнопосушливого років.
21. Запас продуктивної вологи в ґрунті розраховують: а) на початок вегетації; б) в середньому за вегетацію; в) на кінець вегетації; г)на початок посівного періоду.
22. Якщо показник водного балансу М> 0 – позитивний, то проектують: а) осушувальну систему; б) зрошувальну систему; в) закриту осушувальну систему; г) осушувально-зволожувальну систему.
23. Якщо показник водного балансу М®0 (наближається до 0), то проектують: а) осушувальну систему; б) зрошувальну систему; в) відкриту осушувальну систему; г) осушувальну систему з попереджувальним шлюзуванням.
24. Величина норми осушення у посівний період залежить від: а) рослини; б) забезпечення несучої здатності ґрунту; в) забезпеченості опадів передпосівного періоду; г) від тривалості осушення.
25. Добре витримують короткотермінове затоплення і підтоплення кореневого шару ґрунту такі культури: а) озимі зернові; б) ярі зернові; в) льон; г) картопля; д) трави; є) буряк; ж) зернобобові.
26. Форма полів сільськогосподарських культур на осушувальних системах повинна бути: а) форма не має значення; б) близька до прямокутної чи квадратної з довжиною сторін більше 400 м; в) близька до кола з діаметром не менше 400 м; г) близька до ромба з довжиною сторін не менше 400 м.
27. Водний баланс - це: а) спiввiдношення мiж надходженням i витратами води в певному об'ємi грунту; б) розрахунок горизонту ґрунтових вод i вологостi ґрунту; в) розрахунок вологостi ґрунту; г) розрахунок продуктивних вологозапасiв.
28. Сумарне випаровування - це: а) випаровування з поверхнi ґрунту й транспiрацiя рослинами. б) транспiрацiя рослинами; в) випаровування з поверхнi ґрунту; г) тільки на водопроникних ґрунтах, кількість вологи в ґрунті.
29. Ідеальною є дрена, коли: а) вона розташована вище водотриву; б) вона розташована на водотриві i за фiзичною суттю являє собою отвiр у ґрунтi; в) її дiаметр достатнiй для прийому всiєї води, що фільтрується до неї; г) вона за фiзичною суттю являє собою отвiр у ґрунтi.
30. Метод осушення - це:: а) принцип дії на ґрунт; б) будівництво гідромеліоративної системи; в) видалення надлишкової вологи; г) основні шляхи усунення надлишкової зволоженості земель.
31. Спосіб осушення - це: а) технічні заходи, за допомогою яких реалізуються методи осушення, технічні заходи, за якими будується гідромеліоративна система; б) технічні заходи, за допомогою яких усувається надлишкове зволоження; в) пристрої, які влаштовуються на осушувальній системі; г) зниження рівня ґрунтових вод.
32. Гідромеліоративні осушувальні системи за конструкцією мережі подяляються на: а) відкриті канали та механічне відведення води; б) з закритою мережую і механічним відведення води; в) відкриті, закриті, комбіновані; г) відкриті канали та самопливне відведення води; д) з механічним відведенням води зі спрямленого магістрального каналу.
33. Осушувальна система - це: а) система експлуатаційного обладнання для покращення експлуатації; б) комплекс гідротехнічних споруд і пристроїв, що забезпечують відведення надлишкової води з осушуваної території; в) система гідромеліоративного і гідрометричного обладнання для спостережання за водним режимом; г) комплекс гідротехнічних споруд і пристроїв, що забезпечують повне регулювання водно-повітряного режиму на осушуваній території; д) мережа каналів і гідротехнічних споруд для забезпечення відведення і подачі води на зволоження.
34. Гідромеліоративні системи, які забезпечують оптимальний водно-повітряний режим протягом всього вегетаційного періоду називають: а) осушувальні; б) система подвійного регулювання; в) імпульсного шлюзування; г) з попереджувальним шлюзуванням.
35. Водоприймач на осушувальній системі призначений для: а)транспортування води; б) прийому води з осушуваної території; в) регулювання рівнів води; г) подачі води для водопостачання.
36. Матеріальна дрена – це: а) порожнина у ґрунті; б) дрена із закріпленими стінками з використанням для цього переважно гончарних, перфорованих пластмасових або інших труб; в) дрена із закріпленими стінками. 37. Кротова дрена – це: а) кругла порожнина із незакріпленими стінками, утворена в ґрунті в результаті проходження в ньому робочого органу дренера; б) круглий отвір у ґрунті; в) дрена із закріпленими стінками; г) гончарна дрена. 38. Коефіцієнт фільтрації - це: а) умовна швидкiсть руху рiдини в шпаристому середовищi пiд дією одиничного градієнту напору; б) швидкiсть капiлярного пiдтоку води в шпаристому середовищi; в) витрата води через одиницю площi шпаристого середовища; г) швидкість руху води в шпаристому середовищі. 39. Вiдстань мiж дренами є: а) пропорційною коефіцієнту фільтрації; б) непропорційною коефіцієнту фільтрації; в) не залежить від коефіцієнту фільтрації; г) дорівнює коефіцієнту фільтрації.
40. Вiдстань мiж дренами: а) залежить від терміну осушення; б) не залежить від терміну осушення; в) залежить від терміну осушення в торфових грунтах; г) залежить від терміну осушення в мінеральних грунтах.
41. Внутрішній діаметр гончарної дрени дорівнює: а) 50 мм; б) 63 мм; в) 70 мм; г) 80 мм.
42. Мінімальний ухил, з яким закладаються гончарні дрени, складає: а) 0, 001; б) 0, 002; в) 0, 003; г) 0, 004.
43. Щодо виду ґрунту кротовий дренаж улаштовуєтьс на: а) пісках; б) суглинках; в) супісках; г) торф’яниках.
44. Вода надходить у пластмасові дрени через: а) муфти; б) стики; в) перфорацію; г) отвори, стики, перфорацію.
45. Щодо виду фільтр не повинен пропускати у дрену: а) воду; б) суфозійні частки ґрунту; в) повітря; г) розчинні у воді поживні речовини.
46. Для вiдведення води iз замкнутих понижень застосовуються такі гідротехнічні споруди: а) дренажнi колодязi-фiльтри; б)швидкотоки; в) дренажні регулюючі колодязі; г) дренажнi оглядовi колодязi.
47. До складу провідної осушувальної мережі входять: а) вiдкритi i закритi колектори, магiстральнi канали; б) відкритий дренаж; в) закритий дренаж; г) нагірні і ловильні канали.
48. Водоприймач повинен забезпечувати: а) перехоплення поверхневого стоку; б) своєчасне відведення надлишкової води з осушуваної території; в) відведення води з типового господарства; г) необхідну витрату для зволоження; д) проходження транзитних витрат.
49. Магiстральний канал по можливостi прокладають по: а) найнижчих відмітках осушуваної території; б) найвищих відмітках осушуваної території; в) водорозділу; г) місцях з найменшою глибиною торфу.
50. Магiстральний канал по можливостi повинен проходити по: а) місцях з найменшими глибинами торфу; б) місцях з найбільшими глибинами торфу; в) ділянках мінеральних грунтів; г) водорозділу.
51. Осушувальні канали з’єднуються мiж собою пiд кутом: а) 100о...120о; б) 180о; в) 120о; г) 60о…90о.
52. Коефіцієнт закладання відкосів каналiв залежить вiд: а) ґрунту, що складає ложе каналу; б) розрахункової глибини води в каналi; в) ширини каналу по дну; г) швидкостi руху води в каналi.
53. Гідравлічно розраховуваними є осушувальні канали, площа водозбору яких складає: а) 8 км2; б) 3 км2; в) 4 км2; г) > 5км2.
54. Гідравлічний розрахунок осушувальних каналів здійснюють за формулою: а) Q = V; б) Q = c ; в) Q = ; г) Q = . 55. Розрахунковий рiвень води в осушувальному каналi при проходженнi посiвних витрат повинен забезпечувати: а) норму осушення на посівний перiод; б) проходження води в бровках каналу; в) норму осушення на вегетаційний перiод; г) норму осушення на перiод проведення осінніх польових робіт.
56. За формою поперечного перерiзу незакрiпленого каналу бiльш стiйкою є: а) параболічна; б) трапецеїдальна; в) прямокутна; г) трикутна. 57. Дно осушувальних каналiв старшого порядку завжди повинно бути: а) вище за дно каналу молодшого порядку; б) на рівні дна каналів молодшого порядку; в) нижче за дно впадаючого колектора; г) на рівні або нижче за дно каналів молодшого порядку.
58. Ув'язка у вертикальнiй площинi осушувальних каналiв, що гiдравлiчно розраховуються, виконується за таких розрахункових рiвнях води: а) побутових; б) високих літніх; в) посiвних; г) весняної повені, високих літніх. 59. Дренажнi колектори з’єднуються з каналами за допомогою: а) гирлової споруди; б) вiдрiзка труби; в) шлюзу; г) дренажного колодязя.
|