Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Філософські вчення, які спиралися на Веди





Назва вчення Основний зміст
Міманса -велика увага приділяється теорії пізнання і логіці, -чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння – це особливе джерело знання; -предмети, які сприймаються мають реальні, об’єктивні ознаки; -неухильне дотримання релігійного обов’язку(дхарми) -виконання обрядів, заборон, які накладаються кастою
Веданта - душа і бог різні і єдині; -постійне споглядання і роздуми над істинами; - Бог створив матеріальні речі і душі, він всемогутній і всезнаючий; -душа пов’язана з тілом і не вільна, вона жадає чуттєвих насолод і підпадає під ряд перетворень
Санкх’я Засновник мудрець Капіла (прибл. 6 ст. до н.е.) - головна ціль - пізнання шляху і засобів, які повністю звільнять людину від страждань і незгод; - існує дві першооснови - речовинний і духовний; - матеріальна першопричина - вічна основа всього світу; - всі речі викликають в нас задоволення, біль або байдужість мають три складові (гуни), які безпосередньо не сприймаються і з них складаються первісні субтанції (пракриті) та всі речі світу; - крім пракриті, існує свідомість, яка перебуває поза всіх змін і нематеріальна; - усі речі виникають внаслідок дії пуруші на пракріті
Йога Засновник мудрець Патанджалі - дух –це незалежний і необмежений початок; - Бог існує і його визнання є умовою успішної практичної діяльності, яка може звільнити від страждань; - пропагування аскетизму, контроль над чуттєвими бажаннями і пристрастями; - заборона наносити шкоду будь-якій живій істоті; гігієна дихання, режим харчування
Ньяя Засновник мудрець Гаутама (прибл. ІІІ ст. до н.е.) - основне завдання - звільнити людину від страждань; - істинне знання досягається через сприйняття або пізнання за рахунок висновку; - сприйняття обумовлене органами чуття і дає безпосереднє знання про предмет; - для логічного пізнання необхідно виділення ознаки, яка необхідно пов’язана з пізнаваємим предметом; - існує матеріальний Всесвіт, який складається з атомів, сполуки яких створюють речі; -у Всесвіті існує безліч душ, які знаходяться у вільному стані або пов’язані з матеріальними речами; - Бог Ішвара –найвищий регулюючий духовний початок, але він не творець душ і атомів, а тільки створює сполуки атомів і звільняє душу від атомів
Вайшешика Засновник мудрець Улука (прибл. VІ- V ст. до н.е.) - ціль мудрості –звільнення людського «я» від страждань і залежності; - остання причина страждання – незнання, тому істинне пізнання реальності можливо тільки через знання; пізнання направлене на вивчення категорій реальності, тобто вищих родів буття; - категорія – це предмет, визначений терміном, класифікація категорій співпадає з класифікацією предметів або об’єктів; основною категорією є загальне, яке знаходиться в самих предметах і сутності речей; - матеріальним носієм усіх якостей річей, особливостей і дій та причиною всього є субстанція; - існують субстанції: земля, вода, світло, повітря і ефір, які лежать в основі фізичних елементів я складаються з вічних, неподільних атомів; безтілесними субстанція ми є ефір, простір, час і душа - атоми не сприймаються відчуттями, про їх існування ми пізнаємо за рахунок висновку; матеріальною причиною світує атоми, а дійовою причиною - бог

У стародавньому Китаї в VІІІ-VІ ст. до н.е. поширилися наївно-матеріалістичні погляди про п’ять першоелементів речей (метал, дерево, вода, вогонь, земля), про протилежні сили (інь і янь), про природній шлях (дао) в природі та ін., але формування філософських течій відбувається близько VІ- V ст. до н.е. Більшість релігійно-філософських вчень Індії спиралися на «Веди» і мали ортодоксальний характер, продовжуючи ведичні традиції осмислення світу, форм його функціонування, дії і взаємодії природних процесів і людського буття.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 629. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...


Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...


Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Трамадол (Маброн, Плазадол, Трамал, Трамалин) Групповая принадлежность · Наркотический анальгетик со смешанным механизмом действия, агонист опиоидных рецепторов...

Мелоксикам (Мовалис) Групповая принадлежность · Нестероидное противовоспалительное средство, преимущественно селективный обратимый ингибитор циклооксигеназы (ЦОГ-2)...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

Значення творчості Г.Сковороди для розвитку української культури Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия