Сутність теорії Демокріта

1. існує пустота, в якій виникає рух часток;

2. частки не можуть поділятися до безкінечності, вони складаються з неподільних «атомів»;

3. усі складні тіла утворені різноманітними поєднаннями атомів, які відрізняються один від одного формою, порядком і положенням;

4. атоми і пустота не сприймаються на слух, зір, але їх існування і властивості пізнаються чуттєвими спостереженнями і мисленням;

5. організми виникають з різних фізичних умов, життя і смерть організмів це поєднання і роз’єднання атомів;

6. душа не може бути безсмертна, бо вона теж складається з вогняних атомів, отже потойбічний світ теж не існує.

Демокрит: «От мудрости получаются следующие три плода: дар хорошо мыслить, дар хорошо говорить и дар хорошо делать» «Цвет (тела) зависит от положения атомов, его создающих» «Бедность в демократии настолько лучше так называемого благополучия граждан при царях, насколько свобода лучше рабства» «В общем суджении есть сладкое…, горькое.., теплое..., холодное…, а в действительности [существуют только] атомы и пустота» [Маковельский А.О. Древнегреческие атомисты.-Баку, 1946.- С.314]

Демокрітом розроблене вчення про пізнання, в основі якого лежать відчуття. Але, на думку філософа, існують предмети і властивості предметів, які за причиню малої величини не доступні чуттям, тому вони осягаються розумом Наприклад, ми не можемо побачити атомів, з яких складаються речі, але ми переконуємося в їхньому достовірному існуванні за допомогою розуму.

Софістику представляли філософи Протагор, Гордій, Гіппій і Продик. Історичною причиною появи софістів стало панування рабовласницької демократії, створення нових виборних установ (народного зібрання і суду), що породжувало потребу у підготовці людей, які володіли мистецтвом судового і політичного красномовства, вміли переконувати силою слова. Софісти стали вчителями мудрості, політичних знань і риторики.