Липень 1958рВідділ пропаганди і агітації та адміністративний відділ ЦК КП України, розглянувши доповідну записку голови Комітету державної безпеки при Раді Міністрів УРСР тов.Нікітченка про намагання українських буржуазних націоналістів відродити на території республіки організовану контрреволюційну підпільну діяльність, вносять такі пропозиції: 1. Погодитись з заходами, наміченими Комітетом державної безпеки при Раді Міністрів УРСР по посиленню оперативно-чекістської роботи проти українських буржуазних націоналістів, зокрема, по викриттю їх намагань створювати організовані ланки націоналістичного підпілля; присіканню спроб активних націоналістів залучати до антирадянської діяльності частину молоді, особливо студентів, нестійку в ідейному відношенні; по перехопленню можливих каналів зв’язку закордонних націоналістичних центрів з українськими націоналістами в республіці та проведенню міроприємств, спрямованих на посилення протиріч між основними центрами української націоналістичної еміграції. 2. Рекомендувати обкомам, міськкомам і райкомам КП України посилити виховну роботу серед колишніх рядових учасників оунівського підпілля, які повернулись з ув’язнення і місць спецпоселення, спрямовуючи її на роз’яснення національної політики Комуністичної партії, економічних і культурних досягнень нашої країни, Української РСР, заходів партії та уряду по піднесенню добробуту трудящих, викривати контрреволюційну, антинародну діяльність українських буржуазних націоналістів, підлі форми і методи їх роботи. Для проведення групових і індивідуальних бесід по місцю роботи і мешкання колишніх рядових учасників оуновівського підпілля виділити найбільш підготовлених комуністів. 3. На протязі 1958 року надрукувати в республіканських, обласних і районних газетах серію статей про зрадницьку діяльність українських буржуазних націоналістів. 4. Доручити відділу пропаганди і агітації ЦК КП України розробити тематику лекцій і доповідей про контрреволюційну, зрадницьку роль українських буржуазних націоналістів в історії боротьби українського народу за встановлення Радянської влади, за перемогу соціалізму, в роки Великої Вітчизняної війни і на сучасному етапі комуністичного будівництва. Через лекторські групи партійних комітетів і Республіканське Товариство для поширення політичних і наукових знань та його відділення на місцях організувати по цій тематиці читання лекцій і доповідей серед трудящих республіки. 5. Комітету по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР запланувати цикл передач на республіку і для українців, які живуть за межами рідної землі, про зрадницьку роль Центральної Ради і Директорії в період громадянської війни, про ворожу діяльність українських буржуазних націоналістів в роки Великої Вітчизняної війни і в даний час. Регулярно передавати по радіо уривки з творів письменників, які викривають українських буржуазних націоналістів як запеклих ворогів радянського народу. 6. Доручити Архівному управлінню МВС УРСР, Інституту історії Академії Наук УРСР та Держполітвидаву УРСР підготувати і видати до кінця 1962 року збірники документів про зрадницьку роль Центральної Ради і Директорії в період громадянської війни та ворожу, антинародну діяльність оунівських банд і їх ватажків в роки Великої Вітчизняної війни. Видання цих збірників раніше зазначеного строку вважається недоцільним. У нас бракує великої позитивної літератури про історію громадянської і Вітчизняної воєн на Україні, про діяльність більшовицьких організацій республіки в ці періоди, в роки боротьби за перемогу соціалізму та про роботу КП України на сучасному етапі комуністичного будівництва. 7. Створити в ЦК КП України сектор спрямовування зусиль різних республіканських організацій, які займаються роботою, зв’язаною з питаннями української еміграції. Доручити цьому секторові вивчати процеси, які відбуваються в еміграції, інформувати ЦК КП України, розробляти відповідні пропозиції. 8. Створити в Інституті історії Академії Наук УРСР сектор або відділ для вивчення періодичних видань, літератури, які видають закордонні центри українських буржуазних націоналістів; для своєчасної і кваліфікованої інформації ЦК КП України з цих питань та підготовки наукових праць і популярних книжок про контрреволюційну, антинародну діяльність українських буржуазних націоналістів. Відділ пропаганди і агітації та адміністративний відділ ЦК КП України не поділяють думки т.Нікітченка про необхідність нової загальнополітичної газети, розрахованої на широкі маси рядових українців-емігрантів. У Києві друкується досить великим тиражем український варіант газети «За повернення на Батьківщину» союзного «Комитета за возвращение на Родину», яка розповсюджується серед емігрантів через Берлінський центр. Не бачимо також можливості збільшити тривалість радіопередач українського радіо на закордон до 8-10 годин на добу, як пропонує т.Нікітченко. Це буде здійснюватись в міру створення відповідної матеріально-технічної бази (будівництво радіостанцій, студій і апаратних). Частково це питання вже вирішується. 3 травня 1958 року збільшено тривалість радіопередач для українців, що живуть в Канаді і США, на одну годину щоденно. Ці передачі вестимуться через Далекосхідні радіостанції, що забезпечить кращу їх чутність. Проводяться роботи для поліпшення чутності радіопередач для українців, які живуть в країнах Європи. Для цього намічено на протязі трьох місяців завершити переобладнання двох Львівських короткохвильових радіостанцій та додатково виділити для республіканського мовлення один короткохвильовий передавач.
Зав.відділом пропаганди і агітації ЦК КП України (Хворостяний) Зав.адміністративним відділом ЦК КП України (М.Кузнєцов)
Літопис УПА. Нова серія. – Т.7. – Київ-Торонто, 2003. – С.605-607.
|
