Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря
| -1, 6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -1, 5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -1, 4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -1, 3
|
|
| Інверсія
|
|
|
|
|
|
|
| | -1, 2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -1, 1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -1, 0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -0, 9
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -0, 8
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -0, 7
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -0, 6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -0, 5
|
|
|
|
|
| Ізотермія
|
|
|
| | -0, 4
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -0, 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -0, 2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -0, 1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +0, 1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +0, 2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +0, 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +0, 4
|
|
| Конвекція
|
|
|
|
|
|
| | +0, 5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +0, 6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +0, 7
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +0, 8
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +0, 9
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +1, 0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +1, 1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +1, 2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +1, 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +1, 4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +1, 5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | +1, 6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|  Δ t, С0
V, м/с
| 0, 5
|
| 1, 5
|
| 2, 5
|
| 3, 5
|
| > 4
| |
Додаток 3
Таблиця 10.2. Глибини розповсюдження хмари зараженого повітря з уражуючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км
(швидкість вітру 1 м/с)
| Найменування СДОР
| Кількість СДОР в ємностях, т
| |
|
|
|
|
|
| |
| При інверсії
| | Хлор, фосген
|
|
|
| Більше 80
| | Аміак
| 3, 5
| 4, 5
| 6, 5
| 9, 5
|
|
| | Сірчистий ангідрид
|
| 4, 5
|
|
| 12, 5
| 17, 5
| | Сірководень
| 5, 5
| 7, 5
| 12, 5
|
|
| 61, 6
| |
| При ізотермі
| | Хлор, фосген
| 4, 6
|
| 11, 5
|
|
|
| | Аміак
| 0, 7
| 0, 9
| 1, 3
| 1, 9
| 2, 4
|
| | Сірчистий ангідрид
| 0, 8
| 0, 9
| 1, 4
|
| 2, 5
| 3, 5
| | Сірководень
| 1, 1
| 1, 5
| 2, 5
|
|
| 8, 8
| |
| При конвекції
| | Хлор, фосген
|
| 1, 4
| 1, 96
| 2, 4
| 2, 85
| 3, 15
| | Аміак
| 0, 21
| 0, 27
| 0, 39
| 0, 5
| 0, 62
| 0, 66
| | Сірчистий ангідрид
| 0, 24
| 0, 27
| 0, 42
| 0, 52
| 0, 65
| 0, 77
| | Сірководень
| 0, 33
| 0, 45
| 0, 65
| 0, 88
| 1, 1
| 1, 5
|
Додаток 4
Таблиця 10.3. Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км (швидкість вітру 1 м/с)
| СДОР
| Кількість СДОР в ємкості, т
| |
|
|
|
|
|
| | За інверсії:
Хлор, фосген
|
6, 57
|
|
22, 85
|
41, 14
|
48, 85
|
| | Аміак
|
| 1, 28
| 1, 85
| 2, 71
| 3, 42
| 4, 28
| | Сірчистий ангідрид
| 1, 14
| 1, 28
|
| 2, 85
| 3, 57
|
| | Сірководень
| 1, 57
| 2, 14
| 3, 57
| 5, 71
| 7, 14
| 17, 6
| | За ізотермії:
Хлор, фосген
|
1, 31
|
|
3, 28
|
4, 57
|
5, 43
|
| | Аміак
| 0, 2
| 0, 26
| 0, 37
| 0, 54
| 0, 68
| 0, 66
| | Сірчистий ангідрид
| 0, 23
| 0, 26
| 0, 4
| 0, 57
| 0, 71
| 1, 1
| | Сірководень
| 0, 31
| 0, 43
| 0, 71
| 1, 14
| 1, 43
| 2, 51
| | За конвекції:
Хлор, фосген
|
0, 4
|
0, 52
|
0, 72
|
|
1, 2
|
1, 32
| | Аміак
| 0, 06
| 0, 08
| 0, 11
| 0, 16
| 0, 2
| 0, 26
| | Сірчистий ангідрид
| 0, 07
| 0, 08
| 0, 12
| 0, 17
| 0, 21
| 0, 3
| | Сірководень
| 0, 093
| 0, 13
| 0, 21
| 0, 34
| 0, 43
| 0, 65
| Примітки до табл. 10.3: 1. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, які мають такі значення:
| Швидкість вітру, м/с
| Поправочний коефіцієнт
| | за інверсії
| за ізотермії
| за конвекції
| | 1.
|
|
|
| | 2.
| 0, 6
| 0, 71
| 0, 7
| | 3.
| 0, 45
| 0, 55
| 0, 62
| | 4.
| 0, 38
| 0, 50
| 0, 55
| | 5.
| -
| 0, 45
| -
| | 6.
| -
| 0, 41
| -
|
Примітка: Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення
зараженого повітря зменшується у 1, 5 рази.
Параметри зони хімічного зараження місцевості,
що утворюється з причин викиду СДОР
З она хімічного зараженняОсередок хімічного ураження
Г - глибина, Ш – ширина, Sзхз – площа зони хімічного зараження,
Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...
|
Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...
|
Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...
|
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
В теории государства и права выделяют два пути возникновения государства: восточный и западный Восточный путь возникновения государства представляет собой плавный переход, перерастание первобытного общества в государство...
Закон Гука при растяжении и сжатии
Напряжения и деформации при растяжении и сжатии связаны между собой зависимостью, которая называется законом Гука, по имени установившего этот закон английского физика Роберта Гука в 1678 году...
Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются:
• лаконичность...
|
Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...
Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...
КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...
|
|
