НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ. Прогнозування радіаційної обстановки проводиться з огляду на наслідки можливих аварій на ядерно небезпечних об’єктах на основі встановлених закономірностей
Прогнозування радіаційної обстановки проводиться з огляду на наслідки можливих аварій на ядерно небезпечних об’єктах на основі встановлених закономірностей залежності масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від виду ядерного об’єкту, можливої потужності вибуху чи викиду радіоактивних речовин з урахуванням метеорологічних умов (швидкості середнього вітру та його напрямку).
Зона радіоактивного зараження, це територія в межах якої відбулося розповсюдження радіоактивно зараженого повітря з рівнями радіації перевищуючими гранично допустимі.
Осередок радіоактивного зараження, це територія в межах якої відбулося ураження людей, домашніх тварин, та сільськогосподарських угідь.
визначити на карті (схемі) місцевості, отримані за розрахунками, зони зараження; – це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що негативно впливає на людей та на роботу об'єктів господарювання, які перебувають у зонах радіоактивного зараження
Середнім вітром називається вітер, який за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних речовин є середнім.
Напрям середнього вітру вказується (визначається) азимутом у градусах.
Користуючись довідковими таблицями, визначаємо зони зараження, табл. 4.1:
N точки з рівнем радіації 8 р/год., наносимо їх на карту чи схему місцевості і з’єднуємо блакитною лінією з врахуванням масштабу. Це буде зовнішня межа зони А (зони помірного зараження місцевості);
N точки з рівнем радіації 80 р/год., з’єднуємо зеленою лінією, це зовнішня межа зони Б (зони сильного зараження місцевості);
N точки з рівнем радіації 240 р/год. з’єднують коричневою лінією, Це зовнішня межа зони В (зони небезпечного зараження місцевості);
N точки з рівнем радіації 800 р/год. - чорною лінією, це зовнішня межа зони Г (зони надзвичайно небезпечного зараження місцевості).
Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду Р/Р) та швидкості вітру
Довідкова таблиця 4.1.
Потужність вибуху,
q - кт
| Швидкість середнього вітру,
W - м/год
| Розміри зон зараження, км
| А
| Б
| В
| Г
| L
| b
| L
| b
| L
| b
| L
| b
|
|
|
| 2, 1
| 4, 6
|
| 2, 8
| 0, 6
| 1, 4
| 0, 3
|
|
|
| 2, 8
| 5, 3
|
| 2, 7
| 0, 6
| 1, 2
| 0, 2
|
|
|
| 2, 6
| 5, 2
| 0, 9
| 2, 4
| 0, 5
| 1, 1
| 0, 2
|
|
|
| 2, 6
| 4, 9
| 0, 8
| 2, 2
| 0, 5
| 1, 1
| 0, 2
|
|
|
| 4, 6
|
| 2, 3
| 8, 5
| 1, 5
|
| 0, 8
|
|
|
| 5, 7
|
| 2, 5
| 9, 9
| 1, 5
| 4, 9
| 0, 8
|
|
|
| 6, 4
|
| 2, 5
| 9, 7
| 1, 4
| 4, 3
| 0, 7
|
|
|
| 6, 7
|
| 2, 3
| 9, 2
| 1, 3
|
| 0, 7
|
|
|
| 6, 6
|
| 2, 2
| 8, 4
| 1, 3
| 3, 7
| 0, 6
|
|
|
| 5, 8
|
| 2, 9
|
|
| 6, 8
| 1, 1
|
|
|
| 7.2
|
| 3, 3
|
| 1, 9
| 6, 6
| 1, 1
|
|
|
| 8, 3
|
| 3, 3
|
| 1, 9
| 6, 5
|
|
|
|
| 8, 7
|
| 3, 2
|
| 1, 8
| 5, 8
| 0, 9
|
|
|
| 8, 9
|
| 3, 1
|
| .1, 7
| 5, 7
| 0, 9
|
|
|
| 7, 8
|
|
|
| 2, 8
|
| 1, 7
|
|
|
| 9, 9
|
| 4, 7
|
|
|
| 1, 7
|
|
|
|
|
| 4, 7
|
|
|
| 1, 5
|
|
|
|
|
| 4, 7
|
| 2, 8
|
| 1, 4
|
|
|
|
|
| 4, 7
|
| 2, 6
| 9, 5
| 1, 3
|
|
|
|
|
| 5, 1
|
| 3, 6
|
| 2, 2
|
|
|
|
|
| 6, 1
|
|
|
| 2, 2
|
|
|
|
|
| 6, 4
|
| 3, 9
|
|
|
|
|
|
|
| 6, 3
|
| 3, 8
|
| 1, 9
|
|
|
|
|
| 6, 3
|
| 3, 6
|
| 1, 8
|
|
|
|
|
| 7, 8
|
| 5, 3
|
| 2, 8
|
|
|
|
|
| 8, 4
|
| 5, 3
|
| 2, 7
|
|
|
|
|
| 8, 4
|
| 5, 3
|
| 2, 6
|
|
|
|
|
| 8, 4
|
|
|
| 2, 5
|
|
|
|
|
|
|
| 7, 4
|
| 4, 3
|
|
|
|
|
|
|
| 7, 7
|
| 4, 3
|
|
|
|
|
|
|
| 7, 7
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 7, 7
|
| 3, 8
|
|
|
|
|
|
|
| 9, 5
|
| 5, 7
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 5, 6
|
|
|
|
|
|
|
| 10'
|
| 5, 6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 5, 2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 7, 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 7, 5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 7, 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Примітка. L — довжина зони зараження; b — максимальна ширина цієї зони
Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при которых тело находится под действием заданной системы сил...
|
Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...
|
Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...
|
Классификация холодных блюд и закусок. Урок №2 Тема: Холодные блюда и закуски. Значение холодных блюд и закусок. Классификация холодных блюд и закусок. Кулинарная обработка продуктов...
ТЕРМОДИНАМИКА БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ. 1. Особенности термодинамического метода изучения биологических систем. Основные понятия термодинамики. Термодинамикой называется раздел физики...
Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...
|
Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...
Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и регистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...
Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...
|
|