Тема 6. Технологічні процеси в магазинах і проблеми їх удосконалення
У даній темі необхідно дослідити зміст торгово-технологічного процесу в магазині, його основні та допоміжні операції. Охарактеризувати фактори та принципи, що впливають на організацію торгово-технологічного процесу в магазині. Дослідити процес організації виконання основних і допоміжних операцій технологічного процесу в магазині. Охарактеризувати принципи організації розміщення товарів у торговому залі магазину, вимоги, принципи, способи і прийоми викладання товарів на торговельному обладнанні. Дослідити процес механізації і автоматизації технологічних процесів у магазинах. Проаналізувати сучасні напрями управління операціями технологічного процесу магазину, розробки структурно-технологічних схем опрацювання товарів у магазині. Визначити напрями автоматизації торгових підприємств.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ Торгово-технологічний процес – це комплекс послідовних операцій, які виконуються функціональним структурними ланками або окремими працівниками магазину з приймання товару, його зберігання, підготовки до продажу, викладання та поповнювання товару в торговельному залі, з обслуговування покупців та здійснення обліково-розрахункових операцій. Залежно від асортименту товарів, які реалізує магазин, розмірів і планування останнього, ступеня готовності товарів до продажу, зміст технологічного процесу може бути різним. Втім класична схема технологічного процесу в магазині представлена на рис.9. Рис. 9. Схема технологічного процесу в магазині
Торгово-технологічний процес складається із основних та допоміжних операцій. Під технологічною операцією розуміють частину технологічного процесу, що стосується одного або кількох об’єктів, виконується на одному робочому місці одним або кількома працівниками. До основних відносять операції, пов’язані з продажем товарів і обслуговуванням покупців, а саме: виявлення попиту, формування асортименту товарів, розміщення та викладання товарів у торговому залі, операції з відпуску товарів, розрахунок за товари, упакування, надання додаткових послуг. Додаткові операції включають: приймання товарів за кількістю та якістю, розпакування, зберігання, підготовку до продажу, доставку у торговий зал, організацію зберігання та здавання тари. Фактори, що впливають на торгово-технологічний процес: - попит та пропозиція товарів; - ступінь готовності товарів до продажу; - стан товарних запасів та матеріально-технічна база магазинів; - система товаропостачання; - тип, розмір, спеціалізація магазинів. При організації торгово-технологічного процесу в магазинах необхідно дотримуватися наступних принципів: - створення максимальних зручностей для покупців при виборі товарів, економії їх часу та забезпечення високої культури обслуговування; - раціональне використання торгової площі магазинів; - раціональне використання обладнання; - створення комфортних умов праці для працівників; - досягнення економічної ефективності роботи магазину; - створення умов для збереження фізико-хімічних властивостей товарів та збереження товарно-матеріальних цінностей; - забезпечення комплексного підходу до вибору оптимальних варіантів продажу товарів. Торгово-технологічний процес можна розподілити на три частини. 1. Операції з товарами до пропозиції їх в торговельному залі покупцям (розвантаження, доставка в зону приймання, приймання, доставка на зберігання, зберігання, подача в торговельний зал, викладка). 2. Операції по безпосередньому обслуговуванню (зустріч покупців, пропозиція товарів, відбір товарів, розрахунок). 3. Додаткове обслуговування (приймання замовлень, розкрій тканини, доставка товарів на дім). Приймання, зберігання і підготовка товарів до продажу – це та частина технологічного процесу в магазині, що передує надходженню товарів у торговий зал магазину. Тривалість цих операцій залежить від фізико-хімічних властивостей товару, виду і розмірів тари, обсягу надходження, рівня механізації. Основними елементами процесу приймання товарів в магазині є: - ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення; - перевірка кількості місць, стану тари та упаковки, перевірка маси брутто; - перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту; - розкривання тари, перевірка маси нетто або кількості одиниць товару; - перевірка якості товарів; - документальне оформлення результатів приймання. Приймання товарів оформлюється накладанням на супровідний документ штампа з вказанням дати, номера штампа, кількості й суми прийнятого товару, а також підписом матеріально відповідальної особи, яка приймала товар. Приймання товарів за кількістю передбачає перевірку кількості тарних місць і товарних одиниць, стану тари і упаковки, маси брутто і нетто, комплектності, ціни та співставлення з даними супровідних документів. Кількість визначається в одиницях, зазначених в супровідних документах. Послідовність приймання може здійснюватися у двох напрямах: «від товару до супровідного документу» і «від супровідного документу до товару». У першому випадку спочатку перевіряють товар, а потім роблять позначки в супровідному документі. Приймання товарів «від супровідного документа до товару» здійснюється відповідно до запису товарів у документах. Супровідні документи поділяються на основні та допоміжні. Основними є: рахунок-фактура та накладна, які містять інформацію про те, від кого і коли надійшов товар, його назва, ґатунок, кількість, ціна, сума й інші реквізити. До допоміжних супровідних документів належать пакувальні листи, ярлики, описи тощо. Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки, маркування з вимогами стандартів, ТУ, договорів, супровідних документів (сертифікатів, ветеринарних свідоцтв тощо). Прийняті товари розміщуються на зберігання у складські приміщення або подаються у торговий зал. В магазинах зберігання товарів повинно бути організовано з урахуванням товарного сусідства, санітарних правил, норм складування та протипожежної безпеки. Для забезпечення збереженості кількості та якості товарів у магазинах постійно вживають організаційні, технічні і санітарно-гігієнічні заходи. Організаційні заходи передбачають підтримку необхідного рівня товарних запасів, розташування на зберігання, визначення осіб, відповідальних за збереження товарів, забезпечення протипожежних заходів і охорони товарно-матеріальних цінностей. Технічні заходи передбачають вибір й оснащення магазину устаткуванням й інвентарем з метою забезпечення збереженості товарів, дотримання необхідних умов і режиму зберігання товарів. Санітарно-гігієнічні заходи передбачають організацію санітарного і профілактичного нагляду за зберіганням товарів. Процес зберігання включає наступні операції: 1. Розміщення товарів на зберігання – передбачає їх групування за режимами зберігання з урахуванням споживчих властивостей. 2. Укладання в місцях зберігання – товари зберігають у затареному або розпакованому вигляді штабельним або стелажним способами укладання, навалом або у підвішеному стані. 3. Створення відповідних режимів зберігання – передбачає підтримку необхідної температури, вологості, дотримання строків зберігання. 4. Спостереження та підтримка умов зберігання здійснюється матеріально відповідальною особою. Операції з підготовки товарів до продажу поділяють на загальні й специфічні (табл. 13). До загальних операцій належать ті, яким підлягає більшість товарів (розпакування, підсортування, маркування, облагороджування тощо), до специфічних – такі, що характерні лише для окремих товарів та потребують особливих прийомів, наявність відповідного обладнання для підготовки товарів до продажу (прасування одягу, збирання та перевірка складної побутової техніки, фасування, нарізка, упакування певних груп продовольчих товарів). Підготовку товарів до продажу проводять в основному у спеціальних місцях та приміщеннях. У великих магазинах передбачаються окремі приміщення для фасування, розпакування, сортування, маркування товарів. Частина операцій здійснюється в торговельному залі (прикріплення ярликів, комплектування наборів) або на робочих місцях продавців (розміщення молокопродуктів, обрізання шпагату для перев’язувань з ковбас та копченостей тощо). Таблиця 13. Технологічні операції з підготовки товарів до продажу
Найважливіша роль в організації технологічного процесу в магазині відводиться розміщенню товарів в торговельному залі, їх викладці, оптимальному розподіленню установчої та демонстраційної площ між окремими групами товарів. Розміщення товарів – це певна система їх розташування на площах торгового залу за різними ознаками, властивими окремим товарам. Загальний комплекс робіт з розміщення товарів у торговельному залі включає: - визначення місць розміщення окремих товарних груп у торговельному залі на основі розроблених планограм та розподіл торгової площі під окремі товарні групи; - визначення місць розташування окремих підгруп та найменувань товарів на торговельному обладнанні і здійснення безпосереднього викладання товарів. Планограма – це представлення на схемі, де повинен розміщуватися кожний товарний відділ та товарна група в торговельному залі магазину. Виділяють такі основні принципи розподілу торгових площ в магазині. 1. Всі наявні зони торгової площі є фізично обмеженими (стінами, перегородками, сходинами, ліфтами тощо), і для них характерна певна обмеженість варіантів використання: кожна зона не може бути використана для будь-яких цілей. 2. Величина площі, що відводиться під ту чи іншу товарну групу, визначається дією декількох факторів: властивостей товару, звичок покупців, важливість викладки та демонстрації товарів та факторів, пов’язаних з фізичним розподілом, тобто схеми розподілу реалізації товарів по днях тижня, годинах торгового дня, періодичності поповнення товарних запасів. 3. Співвідношення між площею, що займає товар, та місцем даного товару в загальному прибутку та витратах обертання даного магазину. При розміщенні товарів в торговельному залі необхідно враховувати такі фактори: 1. Частота попиту на окремі товари. 2. Розміри (габарити) товарів, що продаються. 3. Широта внутрігрупового асортименту. 4. Витрати часу покупців на огляд та вибір товарів. 5. Психологія покупців. Принципи розміщення товарів в торговельному залі. - створення ефекту насиченості товарами, розташування їх у кількості, що забезпечує безперебійність торгівлі; - дотримання товарного сусідства; - забезпечення необхідних умов для доступності огляду і вибору товарів покупцями; - закріплення за кожною товарною групою постійного місця розташування; - розташування супутніх товарів поблизу основних; - розміщення нових товарів, а також товарів, що потребують швидкої реалізації, в місцях з найкращим оглядом; - використання повторення розміщення товарів у різних місцях на шляху покупців з метою заохочення їх до купівлі; - зосередження великогабаритних і важких товарів укінці потоків покупців, бажано поблизу виходу з торгового залу; - розміщення товарів частого попиту якнайближче до місць зберігання і поповнення товарних запасів. Викладка – це визначені способи викладки та показу товарів в торговельному залі магазину з метою демонстрації, полегшення пошуку та вибору покупцем необхідних товарів. Викладка може бути товарною та декоративною. Товарну викладку застосовують при самообслуговуванні з метою одночасного показу та відпуску товару. Декоративна викладка застосовується лише в рекламних цілях з метою привертання уваги покупців до представлених товарів. Викладка товарів повинна проводитися за певними правилами, дотримання яких дозволяє показати не тільки весь наявний асортимент, але й кожний товар окремо. Існує багато способів ефективного представлення товару покупцеві. Найбільш розповсюдженими способами викладки товарів є такі: 1. Вертикальний спосіб викладки. 2. Горизонтальний спосіб викладки. 3. Викладка за товарними групами. 4. Ідейне представлення товару 5. Групування за видами та стилями. 6. Спосіб організації товарів за розмірами. 7. Організація за кольоровою гамою. 8. Об’ємне представлення. 9. Викладка корпоративним блоком 10. Респектабельно-спеціалізоване представлення 11. Вирівнювання цін та ін. Динамічний розвиток роздрібної торгівлі потребує прискорення процесів автоматизації торгово-технологічних процесів, що здійснюються у роздрібних торговельних підприємствах. У широкому розумінні, коло задач автоматизації діяльності роздрібних торговельних підприємств включає в себе: управління персоналом, спостереження за покупцями, прийняття управлінських рішень, управління товарними запасами, управління поставками тощо. Front-office – це транзакційна система, яка здійснює управління ресурсами торговельного залу (товарами, грошовою виручкою, персоналом та обладнанням) та зорієнтована на вирішення таких задач: - забезпечення роботи торговельного залу; - збір даних про операції у розрахунково-касових вузлах; - збір даних про обсяги продажу; - збір даних про неторгові операції (повернення, списання тощо); - управління ціновими схемами; - корекція товарних залишків; - формування заказів на поповнення товарних запасів торговельного залу; - аналіз накопичених даних з метою прийняття управлінських рішень; - складання звітів; - обмін даними із зовнішніми системами. Система WMS (Warehouse Management System – система управління складом) дозволяють значно підвищити пропускну здатність складів та підвищити точність обліку товарних залишків, забезпечуючи концепцію «прозорого складу». Таблиця 14. Специфічні вимоги до системи автоматизації в залежності від формату роздрібної мережі
До переваг автоматизації процесів, що відбуваються у роздрібних торговельних підприємствах належать зручність користування, оптимізація управлінських рішень, пов’язаних з аналізом бізнес-процесів на підприємстві, підвищення продуктивності праці персоналу тощо.
|
