Здорожчання воєнної технікидля студентів всіх спеціальностей і форм навчання Редактор Комп’ютерне верстання
План лекцій з дисципліни Цивільний захист
для студентів очної та заочної форм навчання підготовка спеціалістів, магістрів за напрямами підготовки:
- Маркетинг 7.03050701, 8.03050701 - Фінанси і кредит 7.03050801, 8.03050801 - Облік і аудит 7.03050901, 8.03050901 - Менеджмент організацій та адміністрування 7.03060101, 8.03060101 - Технології зберігання і переробки зерна 7.05170101, 8.05170101 - Агрономія 7.09010101, 8.09010101 - Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва 7.09010201, 8.09010201 - Процеси машин та обладнання агропромислових підприємств 7.10010201, 8.10010201 - Ветеринарна медицина 8.11010102
Тема: 5 «Основні фактори, які впливають на стійку діяльність у надзвичайних ситуаціях агропромислових підприємств, та основні положення галузевих вимог, щодо її підвищення»
Дніпропетровськ 2013 План лекції з дисципліни Цивільний захист для студентів усіх факультетів очної та заочної форми навчання ДДАУ, Дніпропетровськ, 2012.
План лекції може бути використаний при викладанні та вивченні дисципліни Цивільний захист.
Матеріали тексту лекцій можуть бути використані для проведення практичних і семінарських занять, а також для самостійного вивчення студентами.
Склав: ст.викладач Ю.Ф. Стаценко
Рецензенти: к.т.н., доцент В.А. Шаломов к.т.н., ст.викладач Г.Г. Капленко ст.викладач А.Є. Самусєв
Методичні вказівки розглянуті та схвалені на засіданні кафедри «Безпеки життєдіяльності»
Протокол №___ від ________________2013 р.
Зав.кафедрою БЖД, професор А.С. Бєліков
Вступ Основним завданням Цивільного захисту відповідно до Закону України " Про правовий захист цивільного захисту" являється попередження надзвичайних ситуацій (НС) техногенного і природного характеру і зменшення збитків і втрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж. В Указі Президента України від 09.02.2001г. № 80/2001 " Про заходи тих, що підвищують захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру" визначається, що " попередження виникнення НС техногенного і природного характеру є одним з головних пріоритетів в діяльності органів виконавчої влади і об'єктів господарювання». Ст.8 Закону України " Про об'єкти підвищеної небезпеки" зобов'язує суб'єкти господарювання " здійснювати заходи, спрямовані на попередження аварій; обмеження і ліквідацію їх наслідків, і захист людей і ліквідацію їх наслідків, і захист людей і довкілля від їх дій ". Дослідженнями по ліквідації НС встановлено, що абсолютна більшість з них можна було уникнути, попередити. При цьому витрати на попередження як правило, склали б незначну частину загальних витрат, які спрямовані на ліквідацію наслідків НС. Попереджувальні заходи, які значно зменшують вірогідність виникнення природних і техногенних НС або знижують їх збитки, сприяють вирішенню проблеми підвищення стійкості функціонування економіки. Проблема стійкості об'єктів економіки виникла на початку XX століття і розглядалася на початку як захист окремих об'єктів в ході війни. В ході вдосконалення виробництва і засобів ведення війни все більшу значущість придбавали питання захисту важливих стратегічних об'єктів економіки. Від засобів поразки в прифронтовій зоні, а з появою ракетно-ядерного озброєння - усіх об'єктів і галузей економіки на території усієї країни. До початку 90-х років минулого століття суть стійкості об'єктів визначалася в її здатності у військовий час робити продукцію в запланованому об'ємі і номенклатурі, а при слабких і середніх руйнуваннях або розривів господарських зв'язків по кооперації, оновлювати виробництво в короткі терміни. Для вирішення цих завдань були створені науково обгрунтовані методики оцінки стійкості роботи промислових і сільськогосподарських об'єктів у військовий час, на базі яких розроблені основні напрями і заходи для підвищення стійкості роботи різних галузей економіки і їх об'єктів. До 90-х років минулого століття основною небезпекою була загроза війни з використанням зброї масового ураження (в першу чергу ядерної зброї), а об'єктом захисту була економіка. Її захист планувався здійснюватися шляхом проведення заздалегідь намічених заходів з метою підвищення стійкості об'єктів економіки, здатність в короткі терміни оновити виробництво на пошкоджених об'єктах. Ці розробки актуальні і тепер. Високорозвинена економіка дозволяє в мирний час вирішувати основні завдання: - забезпечити усі види збройних сил сучасною зброєю і боєприпасами, спорядженням і транспортними засобами, приладами, засобами зв'язку і управління, горючими і мастильними матеріалами; - здійснювати розробку нових зразків техніки і озброєння; - переводити в короткі терміни роботу промисловості, транспорту і інших галузей на виконання планів військового часу; - здійснювати ремонт бойової техніки і транспортних засобів; - задовольняти потреби населення для військового часу; - підтримувати виробництво по планах військового часу; - здійснювати в мінімальні терміни відновні роботи на об'єктах. Руйнування економіки у супротивника завжди було метою воюючих сторін, але засоби ведення обох світових воєн не забезпечили рішення цієї задачі. Зберегти економіку країни нині, за наявності ракетно-ядерної зброї величезної руйнівної сили, може допомогти пасивна оборона при якісному проведенні організаційних, технологічних і інженерний - технічних заходів ЦЗ у великих містах і на важливих (категорованих) об'єктах. У мирний час в усіх країнах створюються запаси матеріальних засобів (починаючи від чорних і кольорових металів, лісоматеріалів до сировини). На Україні як раніше, так і тепер такі запаси активно беруть участь у виробничому циклі. Нині багато ОЕ витратили ці запаси на 50-75%% із-за розриву зв'язків з постачальниками після розвалу СРСР, тобто мобілізаційні резерви виявилися одним з головних джерел екстреної допомоги для нашої промисловості, сільського господарства і усіх видів транспорту. На створення і збереження державних стратегічних запасів сировини і матеріалів звертається велика увага в США. Якщо до 1939 р. вартість таких запасів складала 70 млн.долл., то в 1951г. - 2, 1 млн.долл., а в 1962 р. - 8, 7 млн.долл. На початок 2010 р. їх вартість досягла 10 млн.долл. Робота із створення стратегічних запасів контролюється конгресом США, а їх використання дозволяється особисто президентом країни. До третини баз зберігання стратегічних запасів належить Міністерству оборони США. Крім того, США в співдружності з низкою інших країн накопичують і зберігають значні об'єми нафтопродуктів, які в 2010 р. склали 600 млн. барралей на 20 млрд. долл. Не викликає сумніву, що навіть найстійкіша армія зазнає поразки, якщо не буде достатньою мірою озброєна, забезпечена усім необхідним, навчена. Приклади цього можна знайти у Великій Вітчизняній війні, коли завдяки самовідданій праці в тилі (жінок, людей похилого віку і дітей) наша армія змогла розгромити відлагоджену військову машину фашистської Німеччини. Трудівники тилу забезпечили щорічний випуск до 27000 літаків, 24000 танків, понад 111000 знарядь. При цьому слід пам'ятати, що об'єми поставок по лендлізу склав: самолеты- 12%, танки- 10%, спорудження - 2%. Від війни до війни потреба в ресурсах збільшується. Якщо в роки Другої світової війни на кожного військовослужбовця США щодня витрачалося до 20 кг матеріальних засобів, то зараз, в мирний час, добова потреба військовослужбовця НАТО складає 40 кг, а номенклатура предметів постачання армії досягає 4 млн. найменувань. Пуск однієї крилатої ракети " Тамогавк" обходиться в 30 млн.долл., а однієї зенітної керованої ракети комплексу " Патріот" - в 1 млн.долл. Як показав досвід війни з Іраком, удари високоточними засобами нападу здійснюються не лише по військових об'єктах (ракетні бази, угрупування військ, аеродроми, вузли зв'язку), але і за великими населеними пунктами. Величезних витрат вимагає і виробництво складної техніки (кожен грам її став дорожчий за грам золота) і боєприпасів (табл.9.1).
Таблиця 9.1 Здорожчання воєнної техніки
У сучасних умовах ті корінні структурні зміни, які сталися в джерелах небезпек, концепція безпеки і цивільного захисту населення і території від НС техногенного і природного характеру не могли не вплинути на зміну суті стійкості. Сьогодні в країні в першу чергу погрожують НС техногенного і природного характеру. Основними об'єктами стали люди і територія (техносфера, соціальне середовище, природне середовище, економіка). Їх захист планується здійснювати шляхом попередження НС, реагування (усунення загрози життя і здоров'я людей і надання допомоги потерпілим) і ліквідації НС. При цьому попередження НС слід розуміти як завчасно проведений комплекс захисних заходів з метою недопущення переростання аварій, катастрофи в НС або пом'якшення їх наслідків. Усе це зумовило зміну суті стійкості функціонування об'єктів економіки в НС, його ядром, станом стали: - захист життя і здоров'я людей; - здатність попередити переростання аварії, катастрофи в НС; - протистояння дії вражаючих чинників. При цьому заходи, які підвищують стійкість, необхідно проводити не лише від НС військового характеру, але і в умовах мирного часу, як на об'єктах виробництва (в т.ч. сільськогосподарського) так і соціального призначення.
Питання 1. Суть стійкості роботи об'єктів економіки і чинники, що впливають на нього в умовах надзвичайних ситуацій. З урахуванням вищесказаного сьогодні - стійкістю функціонування об'єктів економіки при НС можна розуміти, як здатність попереджати переростання аварій, катастроф в НС, протистояти дії їх вражаючих чинників з метою попередження або обмеження загрози для життя, здоров'я працюючому персоналу і населенню, яке мешкає поблизу об'єктів економіки, зменшенню матеріальних збитків, а так само забезпечення відновлення пошкодженого виробництва для життєзабезпечення людей в мінімально короткі терміни. Для об'єктів, не пов'язаних з виробництвом матеріальних цінностей (транспорт, зв'язок, ЛЕП), стійкість визначається їх здатністю виконувати свої функції в умовах ЧС. У зв'язку з цим розрізняють поняття: - стійкість функціонування народного господарства стирані в цілому - це здатність забезпечити життєдіяльність держави, випуск продукції(промисловою і сільськогосподарською), роботу енергетики, транспорту, зв'язку у військовий час; - стійкість функціонування галузі народного господарства в умовах руйнування частини її об'єктів і часткового порушення виробничих зв'язків - це здатність в умовах НС робити основну продукцію в запланованому об'ємі; - стійкість ОЕ - це здатність усього його комплексу, тобто будівель, устаткування, складів, комунікацій, транспорту протистояти руйнівній дії вражаючих чинників; - стійкість функціонування ОЕ - це його здатність в умовах НС робити продукцію в запланованому об'ємі і номенклатурі, а при отриманні слабких і середніх руйнувань, частковому порушенні виробничих зв'язків відновлювати виробництво в мінімальні терміни. Стійкість залежить від наступних основних чинників: - розміщення об'єкту відносно великих міст, об'єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об'єктів і так далі - природно-кліматичних умов, технології виробництва, - надійності захисту працюючих і населення від впливу вражаючих чинників, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф; - надійності системи забезпечення об'єкту усім необхідним для виробництва продукції (паливом, сировиною, електроенергією, газом, водою, хімічними засобами захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добривами, запасними частинами, технікою і так далі); - здібності інженерно-технічного комплексу протистояти НС; - стійкістю управління виробництвом і його цивільним захистом, психологічною підготовкою керівного складу, фахівців і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільного захисту; - масштабів і міри вражаючих дій стихійного лиха, виробничої аварії, катастрофи або зброї і підготовленості об'єкту до ведення рятувальних і інших невідкладних робіт для оновлення порушеного виробництва. Ці чинники визначають і основні вимоги стійкості роботи об'єктів в НС і шляху їх підвищення. Найбільш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять чинники, їх безпосередній вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи: 1.По своєчасному проведенню: - організаційних; - агрохімічних; - агротехнічних; - інженерно-технічних; - ветеринарно-санітарних; - лісотехнічних; - лісогосподарських; - меліоративних і інших заходів тих, що максимально знижують результати впливу вражаючих чинників мирного і військового часу. 2.По створенню необхідних умов для швидкої ліквідації наслідків НС. Підвищення стійкості функціонування об'єктів економіки в умовах НС досягається завчасним проведенням комплексу заходів спрямованих на: - попередження або максимально можливе зниження загрози життя і здоров'ю персоналу і населення; - зниження матеріальних збитків при НС; - створення умов для ліквідації НС; - здійснення в короткі терміни робіт по відновленню пошкодженого виробництва. Підготовка об'єктів до роботи в умовах НС полягає у своєчасному проведенні: - організаційних заходів, які передбачають планування дій особового складу, штабу, служб і формувань цивільного захисту; - інженерно-технічних заходів, які повинні забезпечити підвищення стійкості елементів об'єктів економіки до будь-яких вражаючих чинників НС з усього комплексу робіт, особливо важливе знання належить шпигунам; - спеціальних (технологічних) заходів, які здійснюються для підвищення стійкості функціонування об'єктів економіки, шляхом введення технологічного режиму, що виключає виникнення вторинних вражаючих чинників. Комплекс цих заходів здійснюється на об'єктах з метою забезпечення їх функціонування з розрахунком ризику виникнення НС, створення умов для їх попередження. Для визначення заходів, які сприяють підвищенню стійкості і підготовки об'єктів економіки до роботи в умовах НС необхідно проаналізувати усю сукупність чинників, які впливають на стійкість їх функціонування. Для цього необхідно розглянути усі можливі дії, які можуть привести до НС. На основі аналізу усіх чинників, які впливають на стійкість функціонування, відплачується виведення, що стосується ризику виникнення НС і його впливи на життєдіяльність об'єкту. Для оцінки впливу НС на життєдіяльність об'єкту проводяться дослідження стійкості, тобто його здатність функціонувати в умовах НС. За результатами дослідження визначають найбільш слабкі ділянки виробництва з метою проведення заходів для їх посилення від дій від вражаючих чинників, зменшення ризику виникнення на них несподіваних подій, які ведуть до розвитку аварії і катастроф.
Питання 2. Оцінка стійкості елементів і с/г об'єкту в цілому. Методика оцінки стійкості роботи галузей об'єктів с/г виробництва в умовах НС.
|
