Механізми регуляції імунної відповіді
Існують наступні механізми регуляції імунної відповіді на запальний процес: 1. Самопосилення імунної відповіді. 2. Самообмеження імунної відповіді. 3. Гальмування імунної відповіді. Самопосилення імунної відповіді відбувається поетапно: 1) після антигенпрезентації Т-хелпери 1 типу починають активно продукувати IL-2 (фактор росту Т-лімфоцитів), який викликає проліферацію самих Т-хелперів (аутокринний механізм) та аналогічних клітин (паракринний механізм), що сприяє утворенню такої кількості Т-лімфоцитів, яка перевищує число причинних антигенів; 2) система IL-2 - ІL-12, в основі якої лежить синтез Т-хелперами 1 типу IL-2à стимуляція синтезу макрофагами ІL-12à дозрівання Т-хелперів 1 типуà продукція нових порцій IL-2à посилення Т-хелпер-1 імунної відповіді. Також двоетапно відбувається самообмеження імунної відповіді: 1) активовані макрофаги синтезують простагландин Е2, який пригнічує активність специфічних та неспецифічних Т-лімфоцитів; 2) під впливом γ -IFN макрофаги продукують фермент, який сприяє синтезу вітаміну D3 (кальцитріолу), який, в свою чергу, пригнічує активність Т-лімфоцитів та обмежує утворення гранульоми. Клінічний ефект кальцитріолу виявляється в хворих з тривалим існуванням гранульом (саркоїдоз, туберкульоз) у вигляді гіперкальціємії та гіперкальцитурії, що стає причиною кальцифікації судин, сполучної тканини внутрішніх органів та нефролітіазу. Гальмування імунної відповіді на запальний процес відбувається в основному за рахунок діяльності моноцитів/макрофагів, які, як відомо, здійснюючи фагоцитоз, презентують антиген Т-лімфоцитам. У випадку повного знищення патогену, ці клітини припиняють синтез прозапальних цитокінів, утворення адгезивних молекул. Цприврдить до зупинки фагоцитозу та антигенпрезентації. Всі вище вказані фактори та механізми гальмують апоптоз Т-лімфоцитів у вогнищі запалення. Після закінчення роботи моноцитів/макрофагів лімфоцити, які задіяні в імунній відповіді, гинуть і залишаються тільки клітини-пам’яті. Окрім цього, моноцити/макрофаги синтезують трансформуючий фактор росту β (TGF-β), який, активуючи фібробласти, сприяє посиленому синтезу колагену, колагенових волокон, регенерації ушкоджених тканин, посиленому росту судин та нервів у регенерованій тканині, утворенні sIgA. Суттєвий внесок у гальмування імунної відповіді вносить IL-10, який синтезується Т-хелперами 2 та 3 типів. Реакція гострої фази, або так звана гостра фаза запалення реалізується завдяки факторам природженої імунної відповіді й включає в себе зміни, які, в першу чергу, стосуються власне відповіді на пошкодження тканин. Ця реакція проявляється в вигляді підвищеного синтезу білків, які називаються білками гострої фази або реактантами позитивної гострої фази. Білки, які синтезуються з метою нейтралізації запалення, називаються негативними гострофазовими реактантами. Більшість білків гострої фази синтезується в печінці, менша частина таких білків синтезуються ендотеліоцитами, фібробластами та адипоцитами. Головним стимулятором синтезу цих білків є IL-6, а також LIF, OSM та IL-11, IL-1 і TNF-α. Функції імунокомпетентних клітин щодо синтезу цитокінів та їх впливу на формування імунної відповіді подані в таблиці 1.
Таблиця 1
|
