Системи підтримки прийняття рішень. Системи підтримки прийняття рішень (Decision Support Systems - DSS) (СППР) - системи, які використовують формалізовані правила і моделі об'єкта управління
Системи підтримки прийняття рішень (Decision Support Systems - DSS) (СППР) - системи, які використовують формалізовані правила і моделі об'єкта управління разом з базою даних та особистим досвідом менеджера для вироблення і перевірки варіантів управлінських рішень (з’явились на поч. 70-х рр. 20 ст.). Основні характеристики сучасних СППР: · СППР забезпечує користувачеві легкий доступ до моделей і даних для того, щоб підтримати процес прийняття рішень стосовно слабоструктурованих і неструктурованих завдань. Розум людини та інформація, що генерується комп’ютером, становлять одне ціле для прийняття рішень. · СППР підтримує і посилює (але не замінює і не відміняє) міркування та оцінки користувача. Контроль лишається за людиною. Користувач «почуває себе комфортно», використовуючи систему, завдяки зручному інтерфейсу, і не боїться працювати з нею. · СППР підвищує, в основному, ефективність прийнятих рішень (а не лише продуктивність ОПР). На відміну від адміністративних інформаційних систем, в яких акцент робиться на максимальній продуктивності аналітичного процесу, у СППР значно вагомішою є ефективність процесу прийняття рішень та самих рішень. · СППР інтегрує моделі та аналітичні методи зі стандартним доступом до даних і вибіркою даних. Для надання допомоги у прийнятті рішень активізуються одна чи кілька моделей (математичних, статистичних, імітаційних, кількісних, якісних або комбінованих). Зміст баз та сховищ даних охоплює історію поточних і попередніх операцій (сильна сторона типової АIС), а також інформацію внутрішнього характеру та інформацію про середовище. · СППР проста у використанні навіть для осіб, які не набули значного досвіду спілкування з ЕОМ. Системи є «дружніми» для користувачів, не потребують практично ніяких глибоких знань з обчислювальної техніки і забезпечують просте пересування системою, діалогову документацію, умонтовані засоби навчання та інші атрибути програмних інтерфейсних систем. · СППР побудована за принципом інтерактивного розв’язування завдань. Користувач має змогу підтримувати діалог із СППР у безперервному режимі, а не обмежуватися введенням окремих команд з наступним очікуванням результатів. · СППР зорієнтована на гнучкість та адаптивність для пристосування до змін у середовищі чи в підходах до розв’язування задач, які обирає користувач. Керівник має пристосуватися до змінюваних умов сам і відповідно підготувати систему. Еволюція та адаптація системи мають бути поєднані з її життєвим циклом. · СППР не мусить нав’язувати користувачеві певного процесу прийняття рішень. Користувач повинен мати низку можливостей, щоб обирати їх у формі та послідовності, які відповідають стилю його пізнавальної діяльності - стилю «уявлюваних моделей». Класифікація систем підтримки прийняття рішень: 1. На концептуальному рівні: - СППР, що управляються повідомленнями (Communication-Driven DSS) - СППР підтримують групи користувачів, що працюють над виконанням спільної задачі; - СППР, що управляються даними (Data-Driven DSS) - здебільшого орієнтуються на доступ і маніпуляції з даними; - СППР, що управляються документами (Document-Driven DSS) - управляють, здійснюють пошук та маніпулюють неструктурованою інформацією, заданою у різних форматах; - СППР, що управляються моделями (Model-Driven DSS) - характеризуються здебільшого доступом і маніпуляціями з математичними моделями (статистичними, фінансовими, оптимізаційними, імітаційними); - СППР, що управляються знаннями (Knowledge-Driven DSS) - забезпечують розв'язання задач у вигляді фактів, правил та процедур. 2. На технічному рівні: - корпоративні СППР - підключені до великих сховищ інформації (Data Warehouse), які працюють на основі використання технології комплексного багатовимірного анализу даних в реальному часі OLAP (On-Line Analytical Processing) та обслуговують декількох менеджерів підприємства; - настільні СППР - це малі системи, що обслуговують лише один комп'ютер користувача. 3. На рівні користувача: - пасивні СППР – системи, що допомагають процесу прийняття рішень, але не можуть рекомендувати, яке рішення слід обрати; - активні СППР – системи, що можуть рекомендувати, яке рішення слід прийняти; - кооперативні СППР – системи, що дозволяють ОПР змінювати, доповнювати або покращувати запропоновані рішення. 4. Залежно від даних, з якими працюють СППР: - оперативні СППР - призначені для негайного реагування на зміни поточної ситуації в управлінні фінансово-господарськими процесами підприємства; - стратегічні СППР - орієнтовані на аналіз значних об'ємів різнорідної інформації, яка збирається з різних джерел, з метою пошуку найраціональніших варіантів розвитку бізнесу підприємства з урахуванням різних факторів, таких як кон'юнктура цільових ринків, зміни фінансових ринків та ринків капіталів, зміни у законодавстві і т.ін. Розподіл комп'ютерної підтримки різних функцій за допомогою СППР: - стратегічне управління - 40%; - оперативне управління - 30%; - розподіл ресурсів - 15%; - розрахунок річного бюджету - 12 %. Найвідоміші комерційні реалізації СППР: 1. Сімплан (корпоративне планування); 2. Прожектор (фінансове планування); 3. Експрес (рішення у сфері маркетингу і фінансів); 4. CIS (планування нової продукції); 5. РМS (управління цінними паперами); 6. ВІS (управління бюджетом); 7. FOCUS (фінансове моделювання); 8. ISDS (формування портфеля замовлень); 9. Marketing Expert (розроблення стратегічного і тактичного планів маркетингу); 10. RealPlan (інвестування в нерухоме майно); 11. TAX ADVISOR (консультації з питань оподаткування). Основні компоненти СППР наводяться на рис. 3.4.
Рисунок 3.4 – Основні компоненти СППР
Основні компоненти СППР: - база даних – інформаційна структура, яка відображає стан та відношення об'єктів, що аналізуються; - система управління базою даних; - база моделей - сукупність математичних, логічних, лінгвістичних та інших моделей, які використовуються для багатокритеріального порівняльного аналізу альтернатив рішення; - система управління базою моделей; - інтерфейс користувача – спосіб організації взаємодії користувача з системою. Основними технологіями аналітичного моделювання для підтримки прийняття управлінських рішень є: 1. Факторний аналіз (" причина-наслідок") - зміна значення одних змінних (факторів) або їх зв’язків (формул) для дослідження простору зміни значень інших, залежних, змінних. 2. Оптимізаційний аналіз - отримання найкращого значення цільової функції з урахуванням накладених обмежень шляхом підбору значень змінних. 3. Кореляційно-регресивний аналіз – визначення виду зв’язків між залежними змінними і факторами. 4. Аналіз тенденцій - прогнозування динаміки розвитку об’єкта управління шляхом побудови трендів – відрізків числових рядів. В сучасних СППР з’явилися додаткові можливості за рахунок упровадження нових засобів інформаційних технологій та методів штучного інтелекту: - сховищ та вітрин даних, що дає змогу творцям рішень аналізувати величезні обсяги даних про поточні ділові транзакції з метою вибору раціонального рішення; - OLAP-систем, які дають можливість користувачам швидко і зручно маніпулювати великими базами даних для дослідження багатьох показників бізнесової діяльності в різних ракурсах; - дейтамайнінгу (Data mining) - методів інтелектуального аналізу даних для пошуку в базах і сховищах даних невідомих (прихованих) закономірностей і тенденцій; - консультуючих, основаних на знаннях, засобів підтримки прийняття рішень; - новітніх засобів телекомунікацій, які забезпечують ефективні зв’язки користувачів між собою під час створення групових рішень (Groupware), віртуальних організацій і офісів тощо; - географічних баз даних та геоінформаційних систем, які забезпечують користувачам доступ, показ і аналіз даних, що мають географічний (територіальний) зміст і значення, з використанням карт.
|
