Системи підтримки прийняття рішень. Системи підтримки прийняття рішень (Decision Support Systems - DSS) (СППР) - системи, які використовують формалізовані правила і моделі об'єкта управління

Системи підтримки прийняття рішень (Decision Support Systems - DSS) (СППР) - системи, які використовують формалізовані правила і моделі об'єкта управління разом з базою даних та особистим досвідом менеджера для вироблення і перевірки варіантів управлінських рішень (з’явились на поч. 70-х рр. 20 ст.).

Основні характеристики сучасних СППР:

· СППР забезпечує користувачеві легкий доступ до моделей і даних для того, щоб підтримати процес прийняття рішень стосовно слабоструктурованих і неструктурованих завдань. Розум людини та інформація, що генерується комп’ютером, становлять одне ціле для прийняття рішень.

· СППР підтримує і посилює (але не замінює і не відміняє) міркування та оцінки користувача. Контроль лишається за людиною. Користувач «почуває себе комфортно», використовуючи систему, завдяки зручному інтерфейсу, і не боїться працювати з нею.

· СППР підвищує, в основному, ефективність прийнятих рішень (а не лише продуктивність ОПР). На відміну від адміністративних інформаційних систем, в яких акцент робиться на максимальній продуктивності аналітичного процесу, у СППР значно вагомішою є ефективність процесу прийняття рішень та самих рішень.

· СППР інтегрує моделі та аналітичні методи зі стандартним доступом до даних і вибіркою даних. Для надання допомоги у прийнятті рішень активізуються одна чи кілька моделей (математичних, статистичних, імітаційних, кількісних, якісних або комбінованих). Зміст баз та сховищ даних охоплює історію поточних і попередніх операцій (сильна сторона типової АIС), а також інформацію внутрішнього характеру та інформацію про середовище.

· СППР проста у використанні навіть для осіб, які не набули значного досвіду спілкування з ЕОМ. Системи є «дружніми» для користувачів, не потребують практично ніяких глибоких знань з обчислювальної техніки і забезпечують просте пересування системою, діалогову документацію, умонтовані засоби навчання та інші атрибути програмних інтерфейсних систем.

· СППР побудована за принципом інтерактивного розв’язування завдань. Користувач має змогу підтримувати діалог із СППР у безперервному режимі, а не обмежуватися введенням окремих команд з наступним очікуванням результатів.

· СППР зорієнтована на гнучкість та адаптивність для пристосування до змін у середовищі чи в підходах до розв’язування задач, які обирає користувач. Керівник має пристосуватися до змінюваних умов сам і відповідно підготувати систему. Еволюція та адаптація системи мають бути поєднані з її життєвим циклом.

· СППР не мусить нав’язувати користувачеві певного процесу прийняття рішень. Користувач повинен мати низку можливостей, щоб обирати їх у формі та послідовності, які відповідають стилю його пізнавальної діяльності - стилю «уявлюваних моделей».

Класифікація систем підтримки прийняття рішень:

1. На концептуальному рівні:

- СППР, що управляються повідомленнями (Communication-Driven DSS) - СППР підтримують групи користувачів, що працюють над виконанням спільної задачі;

- СППР, що управляються даними (Data-Driven DSS) - здебільшого орієнтуються на доступ і маніпуляції з даними;

- СППР, що управляються документами (Document-Driven DSS) - управляють, здійснюють пошук та маніпулюють неструктурованою інформацією, заданою у різних форматах;

- СППР, що управляються моделями (Model-Driven DSS) - характеризуються здебільшого доступом і маніпуляціями з математичними моделями (статистичними, фінансовими, оптимізаційними, імітаційними);

- СППР, що управляються знаннями (Knowledge-Driven DSS) - забезпечують розв'язання задач у вигляді фактів, правил та процедур.

2. На технічному рівні:

- корпоративні СППР - підключені до великих сховищ інформації (Data Warehouse), які працюють на основі використання технології комплексного багатовимірного анализу даних в реальному часі OLAP (On-Line Analytical Processing) та обслуговують декількох менеджерів підприємства;

- настільні СППР - це малі системи, що обслуговують лише один комп'ютер користувача.

3. На рівні користувача:

- пасивні СППР – системи, що допомагають процесу прийняття рішень, але не можуть рекомендувати, яке рішення слід обрати;

- активні СППР – системи, що можуть рекомендувати, яке рішення слід прийняти;

- кооперативні СППР – системи, що дозволяють ОПР змінювати, доповнювати або покращувати запропоновані рішення.

4. Залежно від даних, з якими працюють СППР:

- оперативні СППР - призначені для негайного реагування на зміни поточної ситуації в управлінні фінансово-господарськими процесами підприємства;

- стратегічні СППР - орієнтовані на аналіз значних об'ємів різнорідної інформації, яка збирається з різних джерел, з метою пошуку найраціональніших варіантів розвитку бізнесу підприємства з урахуванням різних факторів, таких як кон'юнктура цільових ринків, зміни фінансових ринків та ринків капіталів, зміни у законодавстві і т.ін.

Розподіл комп'ютерної підтримки різних функцій за допомогою СППР:

- стратегічне управління - 40%;

- оперативне управління - 30%;

- розподіл ресурсів - 15%;

- розрахунок річного бюджету - 12 %.

Найвідоміші комерційні реалізації СППР:

1. Сімплан (корпоративне планування);

2. Прожектор (фінансове планування);

3. Експрес (рішення у сфері маркетингу і фінансів);

4. CIS (планування нової продукції);

5. РМS (управління цінними паперами);

6. ВІS (управління бюджетом);

7. FOCUS (фінансове моделювання);

8. ISDS (формування портфеля замовлень);

9. Marketing Expert (розроблення стратегічного і тактичного планів маркетингу);

10. RealPlan (інвестування в нерухоме майно);

11. TAX ADVISOR (консультації з питань оподаткування).

Основні компоненти СППР наводяться на рис. 3.4.

 

 

Рисунок 3.4 – Основні компоненти СППР

 

Основні компоненти СППР:

- база даних – інформаційна структура, яка відображає стан та відношення об'єктів, що аналізуються;

- система управління базою даних;

- база моделей - сукупність математичних, логічних, лінгвістичних та інших моделей, які використовуються для багатокритеріального порівняльного аналізу альтернатив рішення;

- система управління базою моделей;

- інтерфейс користувача – спосіб організації взаємодії користувача з системою.

Основними технологіями аналітичного моделювання для підтримки прийняття управлінських рішень є:

1. Факторний аналіз (" причина-наслідок") - зміна значення одних змінних (факторів) або їх зв’язків (формул) для дослідження простору зміни значень інших, залежних, змінних.

2. Оптимізаційний аналіз - отримання найкращого значення цільової функції з урахуванням накладених обмежень шляхом підбору значень змінних.

3. Кореляційно-регресивний аналіз – визначення виду зв’язків між залежними змінними і факторами.

4. Аналіз тенденцій - прогнозування динаміки розвитку об’єкта управління шляхом побудови трендів – відрізків числових рядів.

В сучасних СППР з’явилися додаткові можливості за рахунок упровадження нових засобів інформаційних технологій та методів штучного інтелекту:

- сховищ та вітрин даних, що дає змогу творцям рішень аналізувати величезні обсяги даних про поточні ділові транзакції з метою вибору раціонального рішення;

- OLAP-систем, які дають можливість користувачам швидко і зручно маніпулювати великими базами даних для дослідження багатьох показників бізнесової діяльності в різних ракурсах;

- дейтамайнінгу (Data mining) - методів інтелектуального аналізу даних для пошуку в базах і сховищах даних невідомих (прихованих) закономірностей і тенденцій;

- консультуючих, основаних на знаннях, засобів підтримки прийняття рішень;

- новітніх засобів телекомунікацій, які забезпечують ефективні зв’язки користувачів між собою під час створення групових рішень (Groupware), віртуальних організацій і офісів тощо;

- географічних баз даних та геоінформаційних систем, які забезпечують користувачам доступ, показ і аналіз даних, що мають географічний (територіальний) зміст і значення, з використанням карт.