Додаткова інформація. Біоіндикація (лат. індікаре – вказувати, виявляти) – методи оцінки абіотичних і біотичних чинників середовища за допомогою біологічних систем

Біоіндикація (лат. індікаре – вказувати, виявляти) – методи оцінки абіотичних і біотичних чинників середовища за допомогою біологічних систем.

Організми або їх угруповання, життєві функції яких тісно корелюють з певними чинниками середовища і можуть використовуватися для їх оцінки, називають біоіндикаторами. Ними можуть бути рослини, тварини, мікроорганізми, гриби.

Форми біоіндикаторів:

• неспецифічна, якщо різні чинники зумовлюють однакову реакцію;

• специфічна – зміна, пов'язана лише з одним чинником;

• чутлива – коли біологічний об'єкт реагує значним відхиленням життєвих про­явів від норм;

• акумулятивна – біоіндикатор накопичує дію чинника, але тривалий час її не виявляючи;

• пряма – чинник діє безпосередньо на біологічний об'єкт;

• непряма – біоіндикація виявляється лише після зміни стану під впливом інших елементів, на які безпосередньо діє даний чинник;

• рання – коли реакція організму помітна при низьких дозах і короткочасній дії чинника і відбувається в місці впливу чинника на елементарні молекулярні чи біологічні процеси.

Існує кілька типів чутливості біоіндикаторів відповідно до часу розвитку біоіндикаційних процесів:

I – біоіндикатор діє через деякий час, упродовж якого він не реагував на вплив (одноразова реакція), і одразу втрачає чутливість;

II – реакція миттєва, але триває певний час, а потім зникає;

ІІІ – біоіндикатор реагує з моменту появи зовнішнього впливу з однаковою інтенсивністю тривалий час;

IV – після швидкої й сильної реакції відбувається її поступове згасання;

V – при появі стресора починається реакція, яка посилюється, досягаючи мак­симуму, а потім згасає;

VI – реакція має синусоїдний характер і багаторазово повторюється (рис. 1.2).
Для біоіндикації можна використати організми з типами чутливості І, II, V.

Біоіндикатори використовують при веденні двох типів біологічного моніторингу:

пасивний біологічний моніторинг – дослідження видимих і непомітних пошкоджень чи відхилень від норми – ознак стресового впливу у організмів, що вільно живуть у природі;

активний біологічний моніторинг (біотестування) – виявлення впливу біотичних і абіотичних чинників на тест-організми, які перебувають у стандартизованих умовах на досліджуваній території.

Питання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. Дайте визначення терміну “екологія”, які суттєві ознаки цього поняття виділяють різні автори?

2. Назвіть основні завдання сучасної екології?

3. З яких структурних елементів складається сучасна екологія? Дайте коротку

4. Які методи використовують при екологічних дослідженнях?

5. В чому особливість системного підходу?

6. Які ви знаєте основні задачі при вивченні екосистем методами системного аналізу?

7. Яким принципам підпорядковуються всі системи?

8. Що означає термін “емерджентність”?

9. Які ви знаєте методи екологічного контролю?

10. Що таке біоіндикація?

11. Які типи чутливості біоіндикаторів ви знаєте?

12. Що таке активний і пасивний моніторинг?

13. Що означає і для чого використовують “Coli-титр”?

14. Для чого необхідно знати основні екологічні закони?

15. У чому суть закону обмеженості ресурсів?

16. Сформулюйте правило Ю.Одума і принцип Ле Шателье.

17. Про що говорять " Закони Б.Коммонера "?

18. У чому полягає сутність закону мінімуму Лібіха?

19. У чому полягають правила 1% та 10%?

20. Скільки загальних принципів розвитку природи визначив еколог Д.Чирас?

21. Назвіть основні природоохоронні правила і закони.

22. Прокоментуйте закони охорони природи П.Ерліха.

23. Сформулюйте правило економіко-екологічного сприйняття.

24. Що означає принцип збалансованого природокористування?