Теорія сукупного попиту і сукупної пропозиції

Сукупний попит (AD) – економічна категорія, яка характеризує реальний обсяг національного виробництва товарів і послуг, який можуть купити суб’єкти економіки при певному рівні цін.

Носіями сукупного попиту є населення, підприємства, уряд, іноземні споживачі. Звідси випливає структура сукупного попиту:

AD = С + І + G ± NX

Сукупний попит підпадає під дію закону попиту і характеризується такою закономірністю:

чим нижчий рівень цін, тим більшу частину національного виробництва товарів і послуг викуплять споживачі, і навпаки, чим вищий рівень цін, тим менший обсяг національного виробництва товарів і послуг викуплять споживачі.

Цю обернену залежність між рівнем цін та реальним обсягом національного виробництвом товарів і послуг, що користуються попитом, показує крива сукупного попиту, яка має від’ємний нахил.

рис. 5. Модель сукупного попиту (AD)

На рисунку 5 показано що в точці a при рівні цін у 50% величина попиту складає Q_1, а при зниженні рівня цін до 25% величина попиту у точці b зросте до Q_2, і при зниженні рівня цін до 10%, величина попиту у точці с, зросте до Q_3. Це означає, що із зниженням рівня цін зростає обсяг сукупного попиту на товари і послуги.

На динаміку сукупного попиту впливають цінові та нецінові фактори.

Цінові фактори, що впливають на сукупний попит (з’являються і діють тоді, коли рівень цін в країні коливається):

1. Ефект банківської відсоткової ставки (ефект Кейнса): зростання рівня цін веде до збільшеня попиту на гроші, зростання відсоткової ставки, подорожчання кредитів, скорочення попиту на речі довгострокового користування, які традиційно беруть в кредит, і як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і знижується обсяг сукупного попиту.

2. Ефект багатства (або касових залишків (ефект Пігу): при зниженні рівня цін збільшується купівельна спроможність грошей, населення купує більше товарів і створюється враження, що багатство населення зростає, сукупний попит збільшується; підприємства також при падінні цін можуть купити більше ресурсів і на касових рахунках можуть залишитися грошові кошти.

3. Ефект імпортних закупок (або ефект обмінного курсу): при зростанні рівня цін на вітчизняну продукцію попит на неї зменшується, а на іноземну продукцію збільшується, якщо ціна на неї не зросла. Це веде до скорочення експорту і попиту на вітчизняну продукцію, збільшення імпортних закупок і зменшення обсягу чистого експорту.

Нецінові фактори, що впливають на сукупний попит (при незмінному рівні цін):

1. Зміни у витратах споживачів:

а) при зростанні доходів попит збільшується, при падінні – зменшується;

б) при збільшенні заборгованості споживачів попит скорочується, при зменшенні – зростає;

в) якщо збільшується рівень податків, то попит скорочується, і навпаки;

г) очікування споживачів щодо зміни рівня цін.

2. Зміни у інвестиційних витратах підприємців:

а) динаміка відсотковї ставки (при зростанні відсоткової ставки і подорожчанні кредитів інвестиційні витрати на закупку обладнання та устаткування скорочуються, що веде до падіння сукупного попиту, і навпаки);

б) очікування прибутків підприємцями;

в) рівень податків з підприємців.

3. Зміни у державних витратах: збільшенні державних закупок веде до зростання сукупного попиту, і навпаки.

4. Зміни у витратах на чистий експорт: якщо

а) змінюється національний доход у іноземних країнах;

б) змінюються валютні курси.

При коливанні цінових факторів рух по кривій по кривій попиту АD відбувається по точках зверху вниз від точок а→ b→ c при зростанні обсягу попиту і зниженні рівня цін, та навпаки, рух по кривій АD відбувається від точок c→ b→ a при падінні обсягу попиту.

Якщо нецінові фактори впливають позитивно, тобто попит зростає, то крива АD₀ зміщується на графіку вправо вгору на позицію АD₁, і навпаки, якщо нецінові фактори негативно впливають, то попит скорочується і крива АD₀ зміщується вліво вниз на позицію АD₂.

Сукупна пропозиція (AS) – економічна категорія, яка характеризує той обсяг національного виробництва товарів і послуг, який можуть виробити і поставити на ринок товаровиробники при певному рівні цін.

Значення сукупної пропозиції еквівалентне значенню обсягу національного виробництва товарів і послуг (ВВП).

Пропозиція підпадає під дію закону пропозиції і виникає пряма залежність між рівнем цін та обсягом національного продукту, що поставляється на ринок.

Закон пропозиції: чим вищий рівень цін, тим більший обсяг сукупної пропозиції товарів і послуг, і навпаки, чим нижчий рівень цін, тим менший обсяг сукупної пропозиції товарів і послуг на ринку. Цю залежність ілюструє крива сукупної пропозиції (AS), яка показана на рисунку 9.

 

рис. 6. Модель кривої сукупної пропозиції (AS)

 

На рис. 6 бачимо, що при рівні цін у 5% в точці а на кривій AS обсяг пропозиції складає Q₁, при зростанні цін до 10% в точці с обсяг попиту зросте до Q_3, при зростанні цін до 25% в точці d обсяг попиту зросте до Q₄, що означає, що із зростанням рівня цін зростає обсяг пропозиції.

Характеристика кривої пропозиції (AS):

I. В умовах кризи та депресії крива має вигляд горизонтальної прямої лінії і називається кейнсіанським відрізком, який показує, що фактичніобсяги виробництва можуть коливатися при незмінно низькому рівні цін і неповній зайнятості.

II. Проміжний відрізок пропозиції характеризує рух виробництва на етапі виходу з кризи, у фазі пожвавлення і показує збільшення його обсягів одночасно з певним коливанням рівня цін.

III. Вертикальний (класичний) відрізок кривої пропозиції характеризує виробництво на етапі економічного розквіту, підйому, коли виробляється максимальний (або потенційний обсяг) ВНП в умовах повної зайнятості, при цьому зростання рівня цін може обганяти зростання обсягів виробництва і з’являється інфляція.

Нецінові фактори, які впливають на пропозицію.

· Зміни цін на виробничі ресурси (внутрішні та імпортні)

· Зміни у продуктивності ресурсів: якщо зменшується економічна віддача від використання певного ресурсу, то пропозиція скорочується.

· Зміни правових норм (закони, податки, дотації, субсидії): якщо уряд підвищує рівень оподаткування в країні, то пропозиція зменшується, і навпаки, державне регулювання.

Якщо нецінові фактори позитивно впливають на пропозицію, то вона зростає і крива AS₀ зміщується вправо вниз на позицію AS₂, якщо негативно, то крива пропозиції зміщується вліво вгору на позицію AS₁.

Макроекономічна рівновага

Ринкова економіка здатна до стабільного функціонування і подальшого розвитку тільки тоді, коли досягається макроекономічна рівновага.

Макроекономічна рівновага означає досягнення такого стану економіки, коли на всіх ринках одночасно встановлюється рівноважний рівень попиту і пропозиції. Це означає, щозагальна кількість вироблених товарів дорівнюватиме загальній кількості закуплених товарів і весь вироблений ВВП протягом року буде реалізований.

Рух до макроекономічної рівноваги – це прагнення досягнути:

· рівноважного рівня цін;

· повної зайнятості;

· подолання інфляції;

· стійкого економічного зростання та стабільного розвитку.

Умови макроекономічної рівноваги:

1) рівність обсягів виробництва благ і сукупної купівлі-продажу товарів (тобто, реалізуються всі товари, що вироблені);

2) жоден з економічних суб’єктів не зацікавлений у зміні обсягів своїх ринкових операцій;

3) виключені перебої у виробництві та затримки у реалізації товарів.

 

 

рис.7. Модель макроекономічної рівноваги

 

На рис.7 показана модель макроекономічної рівноваги AD-AS, де визначаються в точці рівноваги Q₀ два важливих показники рівноваги:

1) Qe – рівноважний обсяг сукупного виробництва (визначається у конкретній грошовій формі).

2) Pe – рівноважний рівень цін (рівень цін, за якого буде викуплений весь обсяг продукції).

Економічна суть макроекономічної рівноваги: вона задовольняє інтереси і виробників і споживачів, і на макрорівні не існує дефіциту товарів і відсутнє їх перевиробництво.

Макроекономічна рівновага – це ідеальний стан економіки, але на практиці вона нестійка і порушується внаслідок впливу факторів попиту або факторів пропозиції на рівновагу.

Моделі порушення рівноваги:

1. AD > AS: якщо сукупний попит перевищує сукупну пропозицію, то ціни починають зростати і це стимулює певне збільшення обсягів пропозиції; в результаті рівень цін підвищується швидше, ніж зростає обсяг ВВП, тому може бути дефіцит продукції на ринку та інфляція, що ілюструє рис.8. Модель порушення макроекономічної рівноваги в наслідок зростання попиту.

рис.8. Модель порушення макроекономічної рівноваги в наслідок зростання попиту.

 

2. AS > AD: якщо сукупна пропозиція перевищує сукупний попит, то на ринкуутворюєтьсястан перевиробництва товарів (пропозиція перевищує попит), внаслідок чого ціни поступово знижуються і при збільшенні обсягів виробництва поступово починається економічний спад, що показує рис. 9.

 

рис. 9. Модель порушення макроекономічної рівноваги внаслідок

зростання пропозиції.

 

Модель рівноваги (AD – AS) при фіксованій пропозиціїі змінному попиті характеризує рівновагу на різних відрізках кривої пропозиції в залежності від фази циклу, що ілюструє рис. 10

рис. 10. Модель рівноваги при фіксованій пропозиції

 

На рис.10 показано, що:

1)коли рівновага встановлюється на кейнсіанському відрізку в точці О_0, в умовах депресії, то вона характеризується низьким рівнем цін і мінімальним обсягом продукції в точці Q₀. Якщо зростає попит з AD₀ до AD₁, то збільшуються обсяги виробництва продукції з Q₀ до Q₁, але ціни залишаються стабільно низькими в короткочасному періоді;

2)якщо рівновага встановлюється на проміжному відрізку, в точці О_2, коли економіка виходить з кризи у фазі пожвавлення, то підвищення попиту AD₂ до AD₃ веде до збільшення пропозиції з Q₂ до Q₃ при повільному зростанні рівня цін з 10 до 20%, і в першу чергу на виробничі ресурси;

3)якщо рівновага встановлюється на класичному відрізку, тобто коли економіка на фазі економічного піднесення працює в умовах повної зайнятості, то виробляється потенційний ВНП в т. Q₄. При цьом зростання попиту з AD₃ до AD₄ буде супроводжуватися значним зростанням рівня цін з 30 до 40%, тобто буде зростати інфляція.

На вертикальному (класичному) відрізку в умовах економічного піднесення економіка може зіткнутися з ефектом храповика, який характеризується тим, що ціни легко зростають на цьому етапі, але рідко знижуються, тобто збільшення сукупного попиту підвищує рівень цін, але при його падінні нереально очікувати відповідного падіння цін (вони залишаються на тому самому рівні), що показано на рис.10.

Рівновага AD – AS при незмінному попиті встановлюється в точці О_0, при рівні цін 20%, що показано на рис.11

 

рис. 11. Модель рівноваги AD-AS при незмінному попиті.

 

Якщо нецінові фактори негативно впливають на виробника, то крива пропозиції AS зміщується вліво з AS₀ на позицію AS₁, а обсяг виробництва скорочується Q_e до Q₁, і рівень цін одночасно зростає з 10 до 20%. Це може призвести до так званого «шоку» пропозиції та спаду економіки. Якщо нецінові фактори позитивно впливають на виробника і створюють стимули до розширення обсягів виробництва то крива AS₀ зміщується вправо вниз на позицію AS_2, при цьому обсяг виробництва зростає з Q_e до Q₂ , утворюється надлишок пропозиції, тому ціни знижуються при незмінному попиті з 20 до 10%.