Закон попиту – за інших рівних умов, коли ціна на товар зростає, обсяг попиту на товар зменшується
Обернено пропорційну залежність між ціною і величиною попиту відображає крива попиту: Р (ціна)
D Q D (обсяг попиту) Рис. 7.1 Крива попиту (D) Про дію закону попиту свідчать, по-перше, те, що низькі ціни посилюють у споживача бажання купувати товари (практика розпродажу товарів за зниженими цінами). По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції), то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, підтвердженням закону попиту виступають ефект доходу та ефект заміщення. Зміст ефекту доходу полягає в тому, що зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару, не обмежуючи себе у споживанні інших благ. Товар, попит на який збільшується зі збільшенням доходу за інших рівних умов, називають нормальним товаром. Ефект заміщення характеризує взаємозв’язок між цінами товарів і обсягом попиту споживача. Наприклад, зниження цін на яблука при незмінних цінах на інші фрукти означає їхнє відносне здешевлення відносно останніх. Споживач замінюватиме відносно дорожчий виноград, купуючи дешеві яблука і у значно більшій кількості. Якщо зниження ціни одного товару зменшує попит на інший товар, то обидва товари називаються взаємозамінними. Коли зменшення ціни одного товару веде до збільшення попиту на інший товар, такі товари називаються взаємодоповнюючими. На ринку можлива також ситуація, коли при зростанні ціни на певні товари (вироби високої якості) попит на них до певної межі зростає. За такої умови діє ефект Веблена. Це пояснюється тим, що серед споживачів на ринку є такі покупці, які купуючи товари, керуються не цінами, а престижними міркуваннями – належністю до певного суспільного класу, певним соціальним статусом тощо. Попит постійно змінюється під впливом багатьох нецінових чинників, а саме: 1) економічних – зміни реальних потреб, грошових доходів, цін на взаємодоповнюючі товари і товари замінники; 2) соціальних – рівня загальнолюдської культури, традицій, звичаїв; 3) психографічних – належність до певного суспільного класу, смаки, уподобання, тип особистості; 4) демографічних – зміни в структурі населення. Зміна цінових чинників зумовлює рух по кривій попиту, тобто перехід від однієї комбінації “ціна – кількість товару” до іншої. Зміна нецінових факторів зумовлює зсув кривої попиту вліво або вправо. Сприятливі зміни нецінових чинників для певного товару збільшують попит і переміщують криву попиту вправо (D → D1), і навпаки (рис. 7.2). Р (ціна)
D1 D D2 Q D(обсяг попиту) Рис.7.2 Зсув кривої попиту
Питання друге. Закон пропозиції і фактори, що на неї впливають Пропозиція – це кількість товарів і послуг, яку виробники готові продати на певному ринку за певною ціною за конкретний період. Зміст закону пропозиції полягає в тому, що чим вища ціна (за інших однакових умов), тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу. Прямопропорційну залежність між ціною товарів та їх пропозицією можна подати у вигляді графіка пропозиції (рис. 7.3). Р
S
Q S Рис. 7.3. Графік пропозиції
Пропозиція, як і попит, може змінюватися під впливом не тільки ціни, а й нецінових чинників, а саме: 1) ціни на ресурси. Зниження цін на ресурси знизить витрати виробництва і збільшить пропозицію. У цьому разі крива пропозиції S зсувається вправо, в позицію S1, тобто виробник продаватиме більше товарів за ціною, що зросла (рис. 7.4). Р S2 S S1
→ ←
QS Рис. 7.4. Зсув кривої пропозиції Якщо ресурсні зміни зростають, збільшуються витрати виробництва і зменшується пропозиція (зсув кривої пропозиції S в позицію S2). 2) технологічні зміни. Нова досконала технологія дає змогу виробляти кожну одиницю продукту з меншими витратам ресурсів. За незмінних ресурсних цін зменшаться витрати виробництва і збільшиться пропозиція (). Це пов’язано з тим, що досконала технологія дає можливість підприємству виробляти товари за низькими цінами; 3) ціни на взаємопов’язані товари. Якщо ціна на товар, що виробляється, зростає, підприємство може збільшити виробництво цього товару із зростаючими цінами за рахунок іншого продукту, ціни на який низькі () (пропозиція товару з низькою ціною впаде); 4) очікування підприємців щодо цін у майбутньому. Якщо очікується, що ціна на товар у майбутньому зросте, то частину товару можна вилучити з продажу (). Проте, коли ціни почнуть зростати, підприємство за рахунок товарів, вилучених у минулому з реалізації, збільшить пропозицію (); 5) кількість продавців. Зростання їх кількості зумовлює збільшення обсягу ринкової пропозиції () і навпаки; 6) податки і субсидії. Підвищення податків, які виплачує виробник, збільшує витрати виробництва і пропозиція знизиться () і навпаки. Субсидії перемістять криву пропозиції вправо (). Питання третє. Еластичність попиту і пропозиції Еластичність є ступенем реакції однієї величини на зміну іншої. Еластичність показує, на скільки відсотків змінилася одна змінна економічна величина при зміні іншої на 1%. Еластичність попиту (ED) – це міра реакції попиту на зміну будь-якого конкретного чинника, що впливає на величину попиту. Розрізняють еластичність попиту за ціною, еластичність попиту за доходам, перехресна еластичність Еластичність попиту за ціною, показує як змінився попит на товар при зміні його ціни на 1% (5.1): , де EDp – коефіцієнт еластичності попиту за ціною; - зміна обсягу попиту (у %); - відсоткова зміна ціни. Еластичний попит (EDp> 1) – зміна ціни на 1% викликає більшу зміну попиту; Нееластичний попит (EDp< 1) – зміна ціни на 1% зумовлює меншу зміну обсягу попиту. Одинична еластичність попиту (EDp=1) – зміна ціни на 1% викликає зміну попиту на 1%. Абсолютно нееластичний попит (EDp=0) – зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту (йдеться про товари, які мають винятково важливе значення для забезпечення життєдіяльності людини, ціна на які не обмежує попит. Наприклад, це інсулін для хворих на цукровий діабет.
|