Особливості економічного розвитку Німеччини

По-перше, більш пізніше становлення, ніж в Англії і Франції феодальної системи господарювання.

По-друге, Німеччина, у склад якої входили французькі, слов’янські, італьянські регіони, не була єдиним національним комплексом.

По-третє, окремі частини країни були економічно відірвані друг від друга.

По-четверте, в Німеччині так і не склалася єдина держава.

По-п’яте, рух німецьких феодалів на Схід та захват земель західних слов’ян, які жили на річці Лаба (Ельба), дав значний приріст посівних площ. У ХV ст. почався масовий вивіз хліба через балтійські порти в Голландію та Англію. І феодали Східної Німеччини зуміли взяти це у свої руки. Вони здійснили повне закріпачення селян і створили панські запашки, зігнавши нових кріпаків з земель і перевівши їх на панщину. Це явище отримало масовий характер у ХVІ ст.

Різке погіршення матеріального та юридичного положення торкнулося селян усієї країни. Це призвело до Великої селянської війни 1525 р. Після подавлення повстання народу по всій Німеччині встановилися найжорстокіші форми кріпацтва.

 

 

Зміна головних підходів в економічній думці середньовіччя.

У V ст. н. е. під тиском германських племен пала рабовласницька Західна Римська імперія і на її території утворились варварські королівства, які мали просту організацію.

Необхідно зазначити, що робіт, спеціально присвячених економічним питанням і написаних у період раннього середньовіччя (V – XI ст.), нема. Це пояснюється декількома причинами:

1) низький рівень розвитку германських держав;

2) головною формою ідеології стало християнство, яке мало настільки сильний вплив на суспільне життя, що всі економічні думки висловлювалися в релігійно-етичній формі;

3) відчувався регрес в області наукової думки. Крім того економічні питання не відокремлювалися в самостійний об’єкт дослідження.

Змінилися головні підходи в економічній думці середньовіччя:

- Якщо у Стародавньому Римі заохочувалося прагнення до багатства, то в період раннього середньовіччя панувала точка зору, що прагнення багатства порочно, тому що заважає пошуку царства божого і є доказом відсутності істинної віри;

- Якщо античні автори вважали нерівність людей природною і вічною, то митці середньовіччя виходили з постулату, що всі люди рівні перед “божою благодаттю”;

- В античному світі панувало зневажливе ставлення до праці, тоді як у середньовіччі праця повинна була стати головним джерелом існування згідно з біблейським принципом: “У поті обличчя їж хліб свій”.