Історія розвитку автомобільних пасажирських перевезень
Транспорт нашої держави тепер працює в умовах, коли намітилась тенденція стабілізації економіки і доходів громадян. Цю обставину необхідно враховувати при вирішенні проблеми транспортного обслуговування економіки і населення. Особливе значення для нашого суспільства належить пасажирському транспорту, який є однією із значимих галузей господарства. Завдяки неможливості переважним числом громадян використовувати власний транспорт проблем своєчасного і якісного задоволення попиту людей на перевезення перестає бути чисто транспортною. Вона набуває важливе соціальне значення. В таких умовах необхідні сумісні зусилля органів державної влади різних рівнів і транспортних підприємств, спрямовувати на удосконалення функціонування транспортного комплексу. У сфері послуг нашої держави автомобільний транспорт не лише в перевезеннях вантажів а і в перевезеннях пасажирів займає провідне місце задовольняючи потреби виробництва і населення (табл. 11.1).
Таблиця 11.1 Показники виробничої діяльності автомобільного транспорту
Примітка: В показниках перевезення вантажів з 2000 по 2003 р. р. включені комерційні перевезення, а з 2004 р. органами статистики в ці показники комерційні перевезення не включені.
В теперішній час тільки автомобільним транспортом щорічно перевозиться майже 4 млрд. Пасажирів. Слід відмітити, що кількість перевезених пасажирів щорічно динамічно зростає. Так, у 2005 році в порівнянні з 2000роком обсяги перевезень пасажирів автомобільним транспортом зросли майже в 1, 5 рази. В загальних обсягах транспортного сектора держави пасажирооборот, що припадає на автомобільний транспорт складає майже 40; %, а число перевезених пасажирів доходить до 50%. Економічні перетворення в нашій державі протягом трансформаційного періоду (розпочався в 1991 році) змінили умови роботи всієї транспортної системи, в тому числі і автомобільного транспорту. Значна частина державних підприємств громадського автомобільного транспорту приватизована. До перевезень пасажирів долучилися невеликі приватні підприємства перевезення і індивідуальні перевізники. Завдяки цим процесам, яки привели до демонополізації галузі, громадський автомобільний транспорт став плохо керованим, значно зросли витрати на його діяльність. Історія розвитку пасажирського автомобільного транспорту досить тривала і складає багато сторіч. В історичному контексті можна виділити наступні етапи розвитку рухомого складу для перевезення людей і автомобільного пасажирського транспорту [33]: - початком перевезення людей є створення колісного візка (після винаходу людиною колеса), який рухався за допомогою живої сили тварин. Далі тривалий час відбувалося удосконалення візка, його окремих вузлів і механізмів; - XVII сторіччя характеризується розробкою вузлів, які рухались без допомоги тварин, використовувалась сила м’язів людей; у 1741 році Леонтій Шамшуренков запропонував виготовити „самобіглого візка”, випробування якого було проведено в Петербурзі 1 листопада 1752 року; приведення його в рух здійснювалося за допомогою педалей, які обертали дві людини; перевозив він двох чоловік із максимальною швидкістю 15 верств за годину; пізніше винахідник візка розробив прилад (лічильник) для обліку відстаней, яку проходить візок; - „самокатний візок” Кулібіна (приблизно 1880 р.) мав триколісну базу з можливістю перевозити двох пасажирів за допомогою педалей, зусилля від яких передавалися через спеціальний механізм до коліс, від чого вони оберталися; гальмування візка проводилось за допомогою пружин, які закручувалися; напрямок руху змінювався через горизонтальний поворотний круг, який з’єднувався з переднім колесом; швидкість руху візка складала 20 верств за годину; - винахід парової машини (в 1766 році російський механік збудував двоциліндрову парову машину безперервної дії з автоматичним розподілом пара) призвів до побудови парових карет і омнібусів; вперше триколісний паровий автомобіль побудував у 1769 році французький інженер Ніколя Жозеф Кюньо; слово автомобіль складається із двох слів: грецьке слово „аутос” означає „сам” (один) і латинське слово „mobiles” означає „рухомий” (пересувний); - автомобіль – безрейкова машина на колісному ходу, яка призначена для перевезення вантажів і людей за допомогою механічного двигуна; у машині Кюньо двигуном була парова машина, тому швидкість її була дуже малою 3-4 км/год.; парові автомобілі того часу не мали великого розповсюдження через значні технічні недоліки, малого коефіцієнта корисної дії (ККД), відсутності належних доріг; - через 50 років в Англії стали використовувати парові екіпажі для перевезень пасажирів із швидкістю не більше 6, 5 км/год., обмеженої можливість вибуху парового котла; - в Росії в 1830 році майстер Янкевич створив „паровоз для звичайних доріг”; В.П. Гурьев запропонував проект розбудови мережі дерев’яних доріг з організацією руху парових автомобілів; - в кінці ХІХ сторіччя була спроба створити електромобілі з використанням акумуляторних батарей, які не отримали поширення через велику їх масу і малу ємність; - у 1885 – 1886 роках у Німеччині Готліб Даймлер поставив бензиновий двигун на триколісному автомобілі, від якого починається родовід сучасних автомобілів; - у 1896 році на виставці в Нижньому Новгороді було продемонстровано автомобіль російського виробництва; - до кінця ХІХ сторіччя використовувалося у світі парових і електричних автомобілів, як вважалось тоді через їх більшу перспективність, а с початку ХІХ сторіччя автомобілів з бензиновими двигунами стала більшість; - прискорило використання автомобілів для перевезень послужило створення в 1880 році пневматичних шин; - у 1886 році в Росії було створено перший легковий автомобіль; - у 1902 році було виготовлено перший в Росії автобус на 8 чоловік; - під час першої світової війни автомобілі використовувалися для перевезень поранених і для виконання функціональних обов’язків представниками різних штабів; - у 1920 році стали експлуатувати автобуси, які в більшому ступені пристосовані для перевезень пасажирів; - період часу після першої світової війни характеризується розширенням автомобілебудування; випускаються автобуси із суцільнометалевим кузовом; починається використання дизельних двигунів; активізується будівництво автомобільних доріг; суттєво змінюється (удосконалюється) конструкція легкових автомобілів; автомобілізація в Росії в той час проходила дуже повільно; - у 1918 році було введене централізоване керівництво використанням автомобілів в Росії, а в період 1929 – 1940 роки значно збільшено випуск вітчизняних автомобілів; - серійний випуск 19-місного радянського автобуса ЗИС-8 розпочато в 1929 – 1930 роках Ярославським та Московським автомобільними заводами; - у 1939 році у всіх союзних республіках було організовано республіканські наркомати автомобільного транспорту; - у 1940 році у 300 містах були організовані автомобільні пасажирські перевезення; - в роки другої світової війни майже в усіх містах і областях перевезення пасажирів було припинено; - після закінчення другої світової війни до 1990 року автомобільні пасажирські перевезення розвивалися дуже інтенсивно: збільшувався та оновлювався автомобільний парк; проводилась концентрація та спеціалізація авто підприємств; зростали обсяги пасажирських перевезень; автомобільний пасажирський транспорт зайняв провідне місце в обслуговуванні населення держави.
|
