Класифікація пасажирських автомобільних перевезень
Пасажирські автомобільні перевезення класифікуються за рядом ознак. За видом транспортних засобів пасажирські автомобільні перевезення діляться на [33]: - автобусні; - перевезення, які здійснюються легковими автомобілями. За належністю транспортних засобів перевози, які виконуються автомобілями [33]: - загального користування (автомобілі належать державі або органам місцевої влади); - відомчим автотранспортом, який належить окремим міністерствам, відомствам, підприємствам; - власними легковими автомобілями; - легковими автомобілями, які взяті на прокат. За видами сполучень пасажирські сполучення бувають [33]: - міськими; - приміськими; - місцевими (сільські або внутрішньорайонні); - міжміські; - міжнародні. Міські перевезення виконуються автобусами та легковими автомобілями – таксі на конкретних маршрутах. Міським перевезенням властиве наступне [33]: - великі пасажиро потоки; - велика насиченість маршрутної мережі; - велика інтенсивність руху транспортних засобів з малими інтервалами; - невеликими відстанями поїздок; - велика кількість на маршруті зупинок для посадки-висадки пасажирів через невеликі інтервали часу; - невеликі швидкості руху. Приміські перевезення призначені для доставки приміського населення в місто і назад, а також – міського населення в приміські зони і назад. Для їх здійснення використовуються автобуси, маршрутні таксі для регулярного сполучення. Відмінність приміських перевезень від міських полягають в наступному [33]: - перевозиться менша кількість пасажирів; - значно збільшується кількість приміських пасажирів весною і восени; - значно більші відстані перевезень; - менша кількість на маршруті зупинок для посадки-висадки людей; - збільшені інтервали руху транспортних засобів. Місцеві(сільські) пасажирські перевезення обслуговують сільське населення автобусами. Такі маршрути з’єднують сільські населенні пункти з районними і обласними центрами, залізничними вокзалами, річними портами. Особливості місцевих перевезень наступні [33]: - велике різноманіття дорожніх умов; - невеликі пасажиро потоки; - наявність у пасажирів ручної поклажі та багажу; - змінність пасажиропотоків за днями тижня і сезонами року. Міські перевезення на автомобільних магістралях на відстань більше 50 км від міської межі [33]: - внутрішньо обласні для зв’язку міст всередині області; - міжобласні між областями; Таким перевезенням властиві великі відстані перевезень (1000 км і більше) і хороші дорожні умови. Тому для них швидкісні і комфортабельні автобуси з необхідним обладнанням для зберігання багажу і ручної поклажі, буфетів, туалетів. Міжнародні автомобільні перевезення здійснюються з перетином державних кордонів двох і більше держав в регулярному режимах. Відмінність регулярних від нерегулярних полягає в тому, що регулярні проводяться постійно за розкладом і лише за визначеними маршрутами із стягненням вартості плати за поїзд в розмірах у відповідності до заздалегідь встановлених тарифах [33]. За призначенням автомобільні пасажирські перевезення діляться на [33]: - екскурсійні призначені для обслуговування екскурсій, здійснюються автобусами разом з екскурсоводом в історичних містах за конкретними маршрутами (можливе проведення за попередніми замовленнями); - туристські перевезення проводяться за межі населених пунктів за певними маршрутами на підставі замовлень з використанням транспорту загального користування, а також – відомчого (автобусів); оплата здійснюється за діючими тарифами або за домовленістю; - службові перевезення проводяться транспортом загального користування або відомчим з метою доставки робітників підприємства від місця компактного проживання на роботу і назад, разових службових поїздок протягом робочого дня; - шкільні перевезення проводяться в сільській місцевості, де відсутній регулярний автобусний рух або його розклад не забезпечує підвіз школярів і вивіз їх в конкретні години; - вахтові можуть проводитися автобусами загального користування і відомчими за установленими маршрутами строго за розкладами в одному напрямку для доставки бригад (змін) робітників до початку і закінчення роботи змін; - спеціальні перевезення здійснюються замовленими автобусами і легковими автомобілями для обслуговування підприємств, організацій, з’їздів, конференцій та інше. За формою організації пасажирські перевезення бувають [33]: - маршрутні перевезення проводяться постійно за конкретними маршрутами, строго за розкладом з посадкою-висадкою пасажирів на завчасно встановлених зупинках; - перевезення за замовленням проводяться на підставі договорів і разових замовлень підприємств, організацій і людей; - прямі змішані перевезення проводяться автомобільним транспортом разом з іншими видами транспорту на підставі єдиного квитка на весь маршрут перевезення і за узгодженими розкладами рух транспортних одиниць різних видів транспорту. Автомобільні перевезення стабільно ввійшли в життя наших людей. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства вони мають наступні особливості: - збільшуються обсяги перевезень в міжміському, внутрішньо міському, приміському і міжнародному сполученнях; - в сільській місцевості автомобільний транспорт є єдиним видом транспорту; - в малих містах і поселеннях міського типу автомобільний транспорт – основний вид масового пасажирського транспорту; - міські і приміські автобусні маршрути, як правило, носять регулярний характер зв’язку із залізничними, річними і морськими вокзалами; - автомобільний транспорт обслуговує дальні перевезення в умовах відсутності залізничних, повітряних і водних зв’язків; - автомобільний транспорт в багатьох регіонах доповнює залізничний; - перевезення пасажирів легковими автомобілями поширюються через комфортабельність, зручність, високу швидкість, можливість здійснити перевезення „від дверей до дверей”. Автомобілізація держави, крім основної призначенності (задоволення потреб населення в перевезеннях), виконує важливу економічну і соціальну функцію. Так, автомобільній промисловості держав Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) і в США та Японії характерні такі показники [33]: - споживає 20% сталі і продукції машинобудування; - близько 15% каучуку і 5% скла (держави ЄЕС); - дає 20% національного доходу (США, Японія); - забезпечує роботою п’яту частину всіх людей, зайнятих в промисловості(США, Японія).
|
