Основи технології роботи залізничних вокзалів

 

Залізничний вокзал представляє сукупність будівель, споруд і улаштувань, необхідних для обслуговування пасажирів і надання їм додаткових послуг. Організація виробничої діяльності вокзалу спирається єдиний економіко-господарський механізм, функціонує самостійно (відокремлено від станції) і має відповідний спеціальний штат. Робота вокзалів регламентується наступними нормативними документами:

- правилами технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ);

- типовим технологічним процесом роботи вокзалів;

- будівельними нормами і правилами;

- нормами попарної безпеки та іншими нормативами.

Технологія роботи і розміщення вокзалу повинні повністю задовольняти вимоги пасажирів щодо їх транспортного обслуговування, а також передбачити перспективи розвитку пасажирських перевезень і забезпечити належну взаємодію з іншими видами транспорту. Важливе значення для якісного надання людям транспортних послуг відіграє привокзальна площа, яка повинна бути зручною як для пасажирів, так і для міського транспорту, відповідати сучасним вимогам архітектури. Вокзал – парадний в’їзд в місто. Тому до нього висовуються особливі вимоги при проектуванні і будівництві. Він повинен створювати єдиний і сучасний ансамбль із оточуючими будівлями, спорудами, створювати з ними єдине архітектурне ціле.

В залежності від категорії пасажирів, які обслуговуються, вокзали діляться на:

- вокзали, які використовуються лише для обслуговування пасажирів дальнього сполучення;

- вокзали, які використовуються лише для обслуговування пасажирів приміського сполучення;

- об’єднані вокзали, які використовуються для обслуговування пасажирів усіх сполучень із можливістю залучення різних видів транспорту.

З врахуванням обсягів і характеру роботи з пасажирами, значення адміністративно-господарського центра, де розміщується вокзал, залізничні вокзали класифікуються за класами наступним чином:

- позакласні вокзали (Київський, Харківський, Одеський та інші);

- I класу, розміщуються, як правило в обласних і інших великих центрах і культурних містах;

- II класу, які функціонують в обласних промислово-господарських центрах і курортних містах з меншим обсягом роботи (Лозова);

- III классу вокзали обслуговують пасажиро потоків середніх розмірів в районних центрах і на вузлових станціях.

При невеликих розмірах пасажиро потоків на дільничних і проміжних станціях використовується для обслуговування пасажирів пасажирські будівлі (ПБ) малої місткості (до 50 чол.), а також на деяких проміжних станціях, роз їздах і обгінних пунктах – місткість до 25 чол.

В залежності від схеми колійного розвитку станцій і розміщення пасажирських будівель відносно перонних колій вокзали діляться на (рис. 10.4):

- бокові вокзали, які розміщуються з боку від наскрізних прийомо-відправних (перонних) колій (основний тип вокзалів);

- острівні розміщуються між прийомо-відправними коліями;

- бокові-острівні вокзали, у яких одна частина приміщень розміщена між прийомо-відправними коліями, а інша – збоку (із сторони міста);

- поперечні (тупикові), прийомо-відправні колії закінчується тупиками у загальній розподільчій пасажирській платформі; форма пасажирської будівлі може мати вигляд букв П, Г, Т або прямокутника;

- комбіновані вокзали, до яких примикають перонні колії для поїздів місцевого і приміського сполучень тупикові, а для поїздів дальнього сполучення – наскрізні.

В залежності від об’єму пасажирської будівлі (ПБ) і розрахункового числа пасажирів, які можуть одночасно знаходитися на вокзалі установлена наступна класифікація вокзалів:

- крупні: об’єм не менше 25 тис. м³, розрахункова кількість асажирів не менше 1500 пас.;

- великі: об’єм 13-25 тис. м³, розрахункова кількість пасажирів 700-1500 пас.;

- середні: об’єм 5-13 тис. м³, розрахункова кількість пасажирів 200-700 пас.;

Рисунок 10.4. Типи залізничних вокзалів

- малі: об’єм до 5 тис. м³, розрахункова кількість пасажирів до 200 пас.

Залізничні вокзали мають в своєму складі наступні приміщення:

- вестибуль;

- касові зали;

- зали очікування;

- кімнати матері і дитини;

- кімнати тривалого відпочинку;

- ресторани, кафе, буфети;

- багажні приміщення;

- камери схову ручного поклажу;

- кіоски, магазини;

- туалети, перукарні та інше.

Культура і якість обслуговування пасажирів на вокзалах залежить від раціонального і ефективного функціонування названих приміщень, а також від ввічливості, уваги і люб’язності працівників всіх підрозділів вокзалу до пасажирів і належного обладнання вокзальних приміщень, додержання його в чистоті і в робочому стані.

Технологічний процес роботи вокзалу повинен забезпечувати високу культуру обслуговування пасажирів протягом всього часу їх знаходження на вокзалі, скорочення тривалості виконання всіх операцій з обслуговування пасажирів. Він повинен передбачати наступне:

- ув’язку роботи всіх структурних підрозділів вокзалу і графіком руху поїздів і роботою місцевого транспорту;

- специфікацією вокзальних приміщень і раціональне їх розміщення з метою досягнення мінімальних тривалостей виконання технологічних операцій;

- раціональну організацію пасажиропотоків приміщеннях вокзалу, на платформах, переходах і привокзальній площі;

- ефективну роботу квиткових і багажних кас, довідкової служби, камер схову;

- організацію роботи обслуговуючого персоналу з використанням передових методів обслуговування пасажирів;

- порядок прибирання приміщень вокзалу, платформи і площ;

- механізацію і автоматизацію технологічних операцій.

Технологічний процес роботи вокзалу включає наступні розділи:

- технічну характеристику з генеральним планом вокзалу, де наводяться дані про його приміщення, перонні колії, платформи і всі технічні засоби;

- виробнича характеристика передбачає дані про кількість дальніх, місцевих і приміських пасажирів і поїздів, що прибувають і відправляються; обсяги переробки багажу і ручної поклажі; пропускну і переробну спроможність цехів вокзалу;

- порядок обслуговування пасажирів (організацію пасажиро потоків, квиткових і багажних операцій, роботи камер схову, інформаційно-довідкової роботи);

- організацію побутового обслуговування пасажирів і прибирання вокзалу;

- оперативне планування роботи вокзала;

- система стимулювання працівників вокзалу;

- план соціально-економічного розвитку вокзала на перспективу.

Технологічні процеси вокзалу і станції повинні бути взаємноузгодженими. При організації роботи вокзалу особливу увагу звертають на забезпечення потоковості руху пасажирів, зменшення до мінімуму різних зустрічних переміщень. Вирішити цю задачу можна послідовним розміщенням необхідних для обслуговування пасажирів улаштувань за маршрутами їх прямувань. При цьому необхідно враховувати категорії пасажирів (дальні, місцеві, приміські). Потоки пасажирів, що прибувають у місто і відправляються необхідно розділити. Не можна допустити зустрічних потоків і потоків, які перетинаються. Потоковістю необхідно забезпечити у приміщеннях вокзалу, на платформах і привокзальній площі.

На вокзалі необхідно забезпечити розділення:

- потоків дальніх і місцевих пасажирів від приміських;

- багажного транспорта від пасажиро потоків;

- потоків пасажирів і багажа по прибуттю і відправлення.

При раціоналізації пасажиро потоків на вокзалі необхідно розглядати всі можливі маршрути руху пасажирів, починаючи від привокзальної площі при прямуванні пасажирів в середину вокзала і на платформи до поїздів, а також – назад. (рис. 10.5).

Пасажир повинен прямувати вокзалом найкоротшим шляхом, переходячи з одного приміщення в інше і вирішуючи всі питання, пов’язані з його поїздкою (рис. 10.5). Крім того, на його шляху повинна бути мінімальна кількість підйомів і спусків. Також, крім уникнення зустрічних і тих, що перетинаються, потоків необхідно не допустити великого накопичення пасажирів в місцях, де змінюються переходи.

 

 

Рисунок 10.5. Схема потоковості в обслуговуванні пасажирів на вокзалі (а-відправлення, б-прибуття пасажира).

Правильно поставлена робота довідково-інформаційної служби вокзалу приводить до мінімумаму лишні переходи пасажирів для з’ясування різних питань, пов’язаних з поїздкою. Також своєчасна інформація про рух пасажирських поїздів, наявність в них вільних місць, про надання відповідними підрозділами вокзалу додаткових сервісних послуг допомагає пасажирам правильно зорієнтуватися, прийняти відповідне рішення, усунути накопичення пасажирів в проходах при їх переміщеннях із вокзалу в вагони навпаки, завчасна подача состава під пересадку состава також надає змогу здійснити посадку пасажирів не одночасно, а протягом певного часу, що сприяє більш зручніше провести провідникам посадку в вагони. Для цього інформація пасажирів повинна мати:

- всі дані про поїзд;

- час початку і закінчення посадки;

- порядок розміщення вагонів в составі (їх нумерація);

- розміщення в вокзалі проходів для пасажирів.

Для регулювання переміщення пасажирів на платформах їх обладнують різними покажчиками. Останнім часом вони бувають світловими. Переміщення багажних візків треба регулювати так, щоб не спричиняти незручностей пасажирам. Під час посадки-висадки пасажирів їх рух слід припиняти. Для доведення необхідної інформації до пасажирів використовують радіо, зорова довідка і бюро. Радіодовідка передбачає обладнання всіх вокзальних приміщень і пасажирських платформ системою гучномовців, за допомогою яких передають інформацію про прибуття-відправлення поїздів, посадку-висадку пасажирів, роботу квиткових кас та інших підрозділів вокзалу. Якість інформації, яку надають довідкові бюро забезпечується рівнем кваліфікації їх працівників, наявністю довідкового матеріалу в повному обсязі. Отримати інформацію в довідковому бюро пасажир може безпосереднім спілкуванням із працівником. Можуть використовуватися радіо довідки або різні автоматизовані довідкові установки. Отримали велике поширення для інформування пасажирів світлові табло.

Крім того, на залізничних вокзалах широко використовується різноманітні зорові довідки у вигляді покажчиків, плакатів, таблиць, розкладів, вартості проїзду, оплати багажу та інше. На пасажирських платформах вказують їх номера, номера колій, ставлять світлові табло, на яких наводяться номера поїздів, час прибуття-відправлення. В вестибулі вивішують схему розміщення всіх приміщень вокзалу, а також організовують довідкові бюро.

Організація посадки пасажирів на станціях починається із сповіщення пасажирів з інформацією про відправлення конкретного поїзда, щоб надати можливість пасажирам своєчасно зорієнтуватися і прийняти відповідне рішення. Це необхідно для забезпечення чіткої організації переміщення пасажирів всередині вокзалу і на платформах. Значна роль і цьому питанні належить провідникам вагонів.

Організація посадки і висадки пасажирів представляє собою елемент культури обслуговування пасажирів. Состав поїзда під посадку на станціях формування подається завчасно (за 30 хв.), що супроводжується об’явою по радіо про відправлення поїзда. При посадці пасажирів у транзитний поїзд за час нетривалої його зупинки по радіо надається інформація про розміщення вагонів в составі поїзда. Інформація про поїзд, що прибуває на станцію, передається за 10 і 5 хв. до прибуття поїзда. На момент прибуття поїзда біля вагонів повинні знаходитися носії інформація про маршрути проходження до камер схову, до зупинок міського транспорту. При проведенні посадки і висадки пасажирів важливо забезпечити їх особисту безпеку.

Організація продажу квитків має важливе значення в забезпеченні високоякісного обслуговування пасажирів. Робота квиткових кас повинна сприяти наступному:

- реалізації продуктивності праці квиткових касирів;

- швидкому обслуговування пасажирів при придбанні квитків і зменшення черг;

- відправленню поїздів з максимальним заповненням місць у вагонах;

- стабільності надходження доходів залізниць;

- забезпеченню правильного оформлення проїзних документів.

Квиткові каси поділяються на наступні види:

- каси добового продажу квитків в день від’їзду організовують у вокзалах для пасажирів прямого і місцевого сполучень;

- приміські каси призначені для пасажирів приміського сполучення;

- каси попереднього продажу квитків улаштовуються, як правило, в містах, які знаходяться в зоні тяжіння станції формування і обороту пасажирських поїздів і вагонів безпересадочного сполучення.

Попередній продаж квитків здійснюється на підставі замовлень на квитки по телефону, пошті, Інтернету, при особистому зверненні пасажирів із доставкою додому, на підприємства, бази відпочинку та інше.

Для комплексної автоматизації квитково-касових операцій науковими співробітниками Державного підприємства „Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України” (ДНДЦ УЗ) у співдружності з працівниками Укрзалізниці розроблено і впроваджено в практику електронну систему „Експрес УЗ”. Вона призначена для резервування, продажу і обліку місць в поїздах дальнього сполучення.

Система „Експрес УЗ” визначає вартість проїзду, друкує проїзні документи, враховує вільні місця в поїздах, вказує їх за вимогою касирів автоматично, інформує пасажирів і касирів про вільні місця, підраховує суми від продажу квитків, складає статистичну і фінансову звітність. В системі „Експрес УЗ” касир на підставі замовлення пасажира набирає про нього дані на пульті, через декілька секунд отримує відповідь. Позитивна відповідь системи супроводжується друкуванням квитка в автоматизованому режимі. При негативній відповіді пасажиру пропонується інший варіант.

Камери схову ручної поклажі пасажирів можуть бути наступних видів:

- стаціонарні обслуговуються комірниками;

- стаціонарні автоматичні;

- пересувні.

Крім того, камери схову можуть спеціалізуватися по відправленню і по прибуттю, в результаті чого вони розміщуються на маршруті прямування пасажирів відповідно до їх спеціалізації: одні – при проходженні пасажирів із поїздів при прямуванні в місто. При розміщенні камер схову по відправленню і по прибуттю в одному приміщенні вокзалу, то їх вікна можуть спеціалізуватися для прийому і видачі ручної поклажі. Пересувні камери схову приймають особисті речі пасажирів біля прибувши поїздів на платформі. Пасажиру видається жетон, де вказано вікно стаціонарної камери схову, де можна отримати речі. При використанні стаціонарних автоматизованих камер схову можуть використовуватися монети, а в сучасних умовах – жетони. В стаціонарних неавтоматизованих камерах схову комірник в замін чеку про оплату зберігання речей видає пасажиру спеціальний жетон. Чек і дублікат жетона прикріплюються до кожного місця речей. На чеку комірник записує приз віще пасажира. При отриманні ручної поклажі пасажир дає комірнику жетон і називає своє прізвище.

Технологія роботи багажних приміщень представляє складову частину технологічного процесу вокзалу. В умовах значних обсягах багажу багажні приміщення спеціалізуються по прибуттю і відправленню. Місця зберігання багажу спеціалізують аналогічно для прибуття, відправлення багажу, а також – окремо для транзитного багажу і за маршрутами руху поїздів. В багажних касах і приміщеннях для його зберігання виконуються наступні операції:

- прийом і обробка багажу по відправленню;

- обробка і видача прибулого багажу;

- перевантаження транзитного багажу, а також вантажів, які перевозяться пасажирською швидкістю;

- розрахунки за перевозу.

При обробці багажу при відправленні виконуються наступні операції:

- огляд упаковки, відповідних написів, зважування;

- вписування в ярлик номер квитка, станції призначення, число місць і масу;

- реєстрація в книзі прийому і здавальну відомість;

- маркування, транспортування і завантаження в багажний вагон.

Оплата проведення багажу здійснює пасажир в багажній касі. Пасажиру видається багажна квитанція, на підставі якої пасажир отримує багаж на станції призначення. Після звірення її із даними в дорожній відомості товарний касир приймає від пасажира плату за збереження багажу.

Організація прибирання вокзальних приміщень забезпечує культуру обслуговування пасажирів. Важливими умовами високоякісного обслуговування пасажирів є чистота платформ, переходів, вокзальних приміщень, нормальний мікроклімат (температура, вологість) в них, освітленість і вентиляція у відповідності до встановлених нормативів. На вокзалах проводяться наступні види прибирання вокзалів: добова, періодична, генеральна.

Добове прибирання виконується щоденно, часто в ночі, коли бувають найменші обсяги руху. Періодичне прибирання вокзальних приміщень при необхідності протягом доби з метою постійного забезпечення встановлених санітарно-гігієнічних вимог. Воно не проводиться в періоди, коли проводиться добове прибирання. Генеральне прибирання проводиться, як правило, вночі тричі за місяць штатними робітниками вокзалу. Для прибирання вокзальних приміщень використовуються різні машини, електричні машини для миття підлоги, промислові пилососи, телескопічні вишки та інше.