Теоретичні положення. В розрізах нафтогазових багатопластових родовищ завжди виділяють експлуатаційні об’єкти, а іноді навіть розчленовують нафтогазоносну товщу родовища на поверхи

 

В розрізах нафтогазових багатопластових родовищ завжди виділяють експлуатаційні об’єкти, а іноді навіть розчленовують нафтогазоносну товщу родовища на поверхи розробки. Це роблять для того, щоб здійснювати розробку нафтогазових родовищ в цілому ефективно, тобто в належні терміни, забезпечуючи при цьому потреби промисловості у вуглеводнях та забезпечуючи максимальну віддачу вуглеводневої сировини при найменших витратах коштів.

Експлуатаційним об’єктом називається один або декілька продуктивних пластів, які об’єднуються в єдиний експлуатаційний видобувний горизонт. Ці пласти перфоруються одночасно, тобто вони експлуатуються єдиним фільтром. Для того, щоб об’єднати окремі пласти в єдиний експлуатаційний об’єкт необхідно:

1) щоб якість нафти сумісних пластів з технологічної точки зору була однаковою;

2) літолого-фізичні властивості пластів (літологічний склад колекторів, пористість, проникність) повинні бути подібними;

3) енергетичні властивості пластів, їх режими роботи, величини пластових тисків, температурні характеристики повинні також бути подібними;

4) розміри нафтових скупчень в пластах по площі повинні бути подібними. Це означає, що контури нафтоносності не повинні в плані розташовуватись на великих відстанях один від одного;

5) видобувні запаси вуглеводневих пластів, що об’єднуються в єдиний експлуатаційний об’єкт повинні бути подібними.

Якщо продуктивні пласти не відповідають вказаним вимогам, то їх об’єднання в єдиний експлуатаційний об’єкт не забезпечить виконання поставленої мети і один або декілька критеріїв, таких як видобування вуглеводнів з максимальним коефіцієнтом віддачі або інші, можуть бути втрачені.

Поверхом розробки називається частина нафтогазового розрізу родовища, яка експлуатується окремою серією видобувних свердловин. Поверхи розробки в багатопластових нафтогазових родовищах виділяють не завжди, а тільки тоді коли в цьому є потреби промисловості і це економічно вигідно. Як правило максимальна кількість поверхів розробки в нафтогазовому родовищі не сягає більше трьох. Поверхи розробки виділяють в розрізах нафтогазових багатопластових родовищ в тому випадку, коли є потреба максимально підвищити видобуток вуглеводнів в регіоні. Якщо виділено три поверхи розробки, то шляхом буріння окремих серій видобувних свердловин відразу на три поверхи, здійснюють видобуток вуглеводнів одночасно з усіх розбурених поверхів, що дозволяє значно підвищити видобуток нафти або газу на добу, квартал, рік тощо.

Вдаються до виділення поверхів розробки в розрізі нафтогазового родовища у випадку, коли необхідно розробляти нижній або середній поверх, в зв’язку з тим, що в цих поверхах зосереджені найбільші видобувні запаси вуглеводнів. Верхній поверх розробки в даному випадку розробляється після закінчення розробки нижнього і середнього поверхів. Іноді приходиться проводити розробку навпаки, починаючи з верхнього поверху, якщо в ньому скупчення вуглеводнів найбільші порівняно з середнім і нижнім поверхами.

Приклад:

На рисунку 3.1 дається приклад родовища, де виділено три поверхи розробки, в кожному з яких виділено експлуатаційні об’єкти.

Зручно виділяти поверхи розробки між окремими поверхнями неузгодженнь або відносити виділені поверхи розробки до окремих тектонічних поверхів в регіонах зі складною тектонічною будовою.

 

Рисунок 3.1 –Розбивка розрізу нафтового родовища на поверхи розробки і експлуатаційні об'єкти

1. Стратиграфічні неузгодження

2. Геологічні границі