| Основні
елементи
| Типи культурної ментальності
|
| Ідеаціональна
| Чуттєва
| Ідеалістична
|
| 1. Реальність
| Остання реальність, вічна, не чуттєва, трансцендентна
| Почуттєва, емпірична, матеріальна
| І та й інша, приблизно однаково представлені
|
| 2. Основні потреби та цілі
| Духовні
| Різноманітні і надзвичайно почуттєві
| І ті, і інші приблизно однаково представлені
|
| 3. Спосіб задоволення
| Головним чином, само вдосконалення
| Головним чином, зміна навколишнього середовища
| Обидва способи
|
| 4. Активність
| Інтровертна
| Екстравертна
| Обидва типи рівно представлені
|
| 5. Знання
| Розвиває розуміння й пізнання духовних, нематеріальних явищ і переживань; веде до мистецтва виховання і зміни внутрішнього життя людини
| Розвиває науку про природні явища і технічні винаходи; веде до розвитку техніки, перетворенню навколишньої людини фізичної реальності
| Обидва типи рівно представлені
|
| 6. Істина, її категорії, критерії й методи її досягнення
| Заснована на внутрішньому досвіді, інтуїції, «одкровенні», пророцтві
| Заснована на спостереженні, вимірі, експерименті за допомогою зовнішніх органів почуттів, логічного аналізу
| Обидва способи однаково акцентовані (схоластика)
|
| 7. Моральні цінності й системи
| Абсолютні, категоричні, вічні та незмінні
| Відносні, чуттєві, утилітарні, максимум щастя для більшості людей, «мораль розумного егоїзму»
| Обидві однаково акцентовані
|
| 8. Соціальні й практичні цінності
| Неминущі і ведуть до останньої реальності; не мають цінності і навіть негативні (багатство, земний комфорт) акцент на жертовності
| Усе, що приносить радість і, насамперед багатство, комфорт; у них основа престижу; принцип розумного егоїзму
| Обидві системи рівно
Представлені
|
17. відношення до праці й власності;
18. пріоритет особистого або суспільного інтересу;
19. ступінь свободи індивіда, можливість його самовираження;
20. схильність до традиції або допущення інновації, творчості, заповзятливості в соціально-економічній сфері;
21. конкуренція або монолітна єдність суспільства;
22. обмінний або розподільчий характер господарських відносин; прибуток або виконання плану як економічну мету господарювання.
“Економіка ідеаціонального суспільства докорінно відрізняється від економіки суспільства чуттєвого, і тому багато положень економічної теорії, що можуть бути застосовані до одного з них, не можна застосовувати до іншого» - стверджує вчений.
Особливості впливу основних типів культурної ментальності на інститути господарювання знайшли свій вираз у запропонованій С. Кирдіною теорії інституціональних матриць (табл. 2.2). Інститут – сукупність формальних і неформальних норм соціальної взаємодії.
Таблиця 2.2
