| Період і зміст
| Інтернаціона-лізація економіки
| Міжнародні проблеми
| Прояв інтернаціоналіза-ції в економічній політиці
|
| 1790 – 1872: лібералізм
| - зростання товарообміну;
- поява ТНК;
- зростання еміграції;
- перша міжнародна виставка
| - митні ставки;
- зростання впливу США в тихоокеанському регіоні;
- поява нових національних держав;
| - Зниження митних ставок у межах регіонів (Митний союз 1834);
- Двостороннє зниження митних ставок;
- Міжнародний союз телефонних комунікацій;
- Паризька валютна конференція
|
| 1873 – 1918:
імперіалізм
| - зростання товарообміну;
- імперіалістична регіоналізація;
- інтернаціоналізація банківської сфери;
- Включення Японії у світову торгівлю, політику “open door”
| - Міжнародна економічна криза 1873 – 1879;
- Суперництво країн за гегемонію;
- Золотий стандарт
| - Паризька угода (1887);
- Центральне міжнародне об'єднання профспілок (1902);
- Створення судової палати в Гаазі (1899);
- Міжпарламентський союз
|
| 1919 – 1939:
протекціо-нізм
| - зростання міжнародного руху капіталів;
- активізація міжнародного кредиту;
- активне розвитку ТНК;
- міжнародні картелі;
- крах міжнародної валютної й фінансової систем
| - виплата репарацій і міжсоюзницьких боргів;
- установлення паритету;
- зростання митних ставок;
- зниження курсу валют у результаті відповідного суперництва держав;
- формування зовнішньої заборгованості та неплатоспроможності країн;
- світові економічні кризи
| - Версальська конференція;
- Ліга Націй (1920);
- Міжнародна організація праці (1919);
- Банк міжнародних розрахунків (1930);
- Конференції з економічних питань:
- Брюссель (1920);
- Генуя (1922 – золотий стандарт);
- Гаага (1930);
- Лузана (1932);
- Лондон (1933)
|
| 1944 – 1956:
холодна війна
| - зростання світової торгівлі;
- прискорена експансія ТНК
| - створення безлічі міжнародних спеціалізованих організацій;
- конфлікт між Заходом і Сходом
| - Бреттон-Вудська конференція (1944);
- 1944 – 1945:
- МВФ;
- Світовий банк;
- ООН;
- РЕВ (1949);
- ОЕСР (1948);
- ГАТТ (1948);
- Конференція ООН з торгівлі та розвитку (1964)
|
| 1957 –1994:
інтеграціо-налізм
| - Японія порушує правила;
- Китай включається у світову торгівлю (1980 – е рр.);
- Розпад РЕВ, Східна Європа включається у світову торгівлю;
- Нова Європа
| - Південно-Східний конфлікт;
- Нафтовий шок;
- Бреттон-Вудська система;
- Трансформація економіки країн – колишніх членів РЕВ;
- Криза Європейської валютної системи (1993)
| - Створення ЄС (1992);
- Угода з вільної торгівлі між США та Канадою (1989);
- Внутрішній ринок ЄС ((1992);
- договір (1993), APEC, NAFTA
|
Уже на початку ХХ ст. австрійський економіст Й. Шумпетер, до речі, початок його педагогічної діяльності пов'язаний з Україною, Чернівцями, формулює теорію економічного розвитку. Учений акцентує увагу на відмінності між економічним зростанням і розвитком. Насамперед, вона полягає в пріоритеті екстенсивного (зростання) або інтенсивного (розвиток) нарощування виробничих сил, ендогенних або екзогенних факторах прогресу.
Особливу актуальність проблема теоретичного обґрунтування економічного розвитку здобуває в п'ятидесяті роки ХХ ст. у зв'язку зі здобуттям незалежності значної кількості країн Азії й Африки. Основні концепції економічного розвитку подано у табл. 1.3.
Однобічний, технократичний підхід до проблеми забезпечення економічної динаміки характеризує більшість концепцій економічного розвитку. Критерієм виділення стадій у висунутій у 1956 р. У. Ростоу Теорії стадій росту служили техніко-економічні характеристики: рівень розвитку техніки, галузева структура господарства, частка виробничого нагромадження в національному доході, структура споживання. Учений виділяє традиційне суспільство, період створення передумов для злету, зліт, рух до зрілості, епоху високого масового споживання, стадію “пошуку якості життя”.
Таблиця 1.3
