Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
Коли плід бавовнику дозріває, коробочка розкривається. Волокно разом з насінням (бавовна-сирець) збирається й здається на бавовникоприйомних пунктах, звідки його відправляють на бавовноочисний завод. Тут відбувається відділення волокон від насіння. Тут же відбувається сортування волокон по довжині. Найбільш довгі волокна від 20-25 мм є бавовною-волокном. Більш коротші волокна – (лінт) використовуються при виготовленні вати, й виробництві вибухових речовин (пороху). Першим знаряддям для очищення бавовни від насіння в Індії була так звана «цурка». Вона складалася із двох рублів, верхній нерухливий, а нижній з обертовою ручкою. Бавовна з насінням подається між валиками, валик захоплює волокно й протаскує його на іншу сторону, а насіння, що не можуть пройти між валиками, відриваються й падають спереду. При цій операції два-три змінні робітники могли очистити в день не більше 6-8 кг чистої бавовни. Тому про велике й дешеве виробництво бавовни не могло бути й мови. В 1792 р. була винайдена пильна машина або пильний котон-котон-джин, яка значно прискорила й здешевила цю роботу. Із цього часу бавовництво стало швидко розвиватися, як ніяка інша галузь промисловості у світі. Посівні площі під цією культурою в різних країнах світу постійно збільшується (табл.7.1). Таблиця 7.1
|
Бавовник – це дуже цінна й найбільш поширена теплолюбна рослинна сировина для текстильної промисловості. Її культивують в основному як прядильну культуру. Бавовна (Cotton) - волокно рослинного походження, одержуване з коробочок бавовника – одно або багаторічної рослини роду Gossypium. Вона має вигляд кущів висотою 70-150 см. Бавовна дуже давня культурна рослина. Батьківщиною бавовнику є тропіки. Бавовництво має багатовікову історію. Перші відомості про появу бавовника відносяться до часів виникнення землеробства в Індії, Єгипті, Китаї. Розкопки свідчать про те, що бавовну застосовували в Індії ще 5 тисяч років тому.
