Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості

Коноплі (Сannabis) - це однорічна трав'яниста рослина із родини коноплевих. Стебло прямостояче, просте – розгалужене, біля основи – кругле, до верхівки ребристе, заввишки до 2 м. Воно містить вгорі супротивні, чергові, пальчасто розсічені листки.

Плодом конопель є сім'янка, схована в оболонці. Його називають конопельним насінням, яке цвіте в червні-липні, а плодоносить у серпні-вересні місяцях. Маса 1000 насінь – 18-25 г.

Всього в коноплях посівних знаходиться до 400 органічних сполук. Серед яких до 60 вперше були виявлені саме в них, тому їх називають «каннабіноїди» (деякі з каннабіноїдів більше в природі не зустрічаються).

Насіння конопель містять 40% жирну олію, смолу, вітаміни, холін, холестерин, цукри, едестин, сапоніни. У траві рослини виявлені алкалоїди, ефірну олію, фітонциди, каротин тощо. Середня урожайність коноплі – 7-8 ц/га, висока – 12-15 ц/га.

Сировина широко використовується у фармакології, оскільки володіє пом'якшуючою, протизапальною, снодійною, заспокійливою й вгамовуючою дією, а сік трави є проносним засобом.

Волокно конопель називають прядивом. Відомо кілька видів конопель:

1. Культурні або посівні (Sativa), вирощуються в багатьох країнах як текстильна і олійна культура. Товарне конопляне волокно дають середньоруські і південні типи. Найбільш поширеними в Україні сорти конопель «Глухівські-3», «Проскурівський кряж», «Південні достигаючі - 1», «Південні черкаські», «Південні великописарівські».

2. Індійські (india) вирощуються в Індії, Ірані, Туреччині, Сирії, Північній Африці для одержання наркотичних речовин.

3. Дикі (ruderalis) зустрічаються по всій території України як бур’ян у посівах. Ростуть також в Поволжі, Сибіру, Середній Азії.

В Україні промислове значення має середньоросійська і південна.

Середньоросійські коноплі вирощують в північних областях України. Стебло цих конопель прямостояче, не гіллясте, довжина 1-2 м, товщина 2, 5-7 мм. Вегетаційний період 80-120 днів; урожайність порівняно невисока.

Південні коноплі вирощують на півдні України. Їх вегетаційний період 120-165 днів, висота стебла до 4 м. Урожайність південних конопель вище, ніж середньоросійських.

Невипадково, в Європі посівні площі під промисловими сортами коноплів займають понад 15 тис. га. Світовим лідером виробництва цієї культури є Франція на частку якої доводиться 54% посівів ЄС. Слідом ідуть Німеччина (11%), Великобританія (9%), Польща (6%), Італія (6%) й Іспанія (4%). Прибалтійські країни повинні були ввести відповідний регламент ЄС з 2004 р. Латвія й Естонія давно вже приєдналися до " пакту коноплярів", за що одержують покладені виплати Євросоюзу.

Тепер поля, на яких раніше вирощували льон, вчені рекомендують засіяти посівними коноплями. Вони дають високі урожаї з 1 га до 10 т на тій самій ділянці протягом десятиліть. Коноплі абсолютно не примхливі до грунтів і погоди, не бояться холоду й прекрасно ростуть без мінеральних добрив. У промисловості не вирішеною залишається одна проблема - необхідна техніка, для збору й первинної переробки сировини. Адже деякі стебла рослини досягають шестиметрової висоти.

Характерною рисою конопель є одно- або дводомність: чоловічі й жіночі квітки розташовані на різних стеблах. Жіночі рослини називаються матірка, чоловічі - плоскінь. Плоскінь дозріває на 20 днів раніше матірки. Це перешкоджає механізації збирання коноплі, і волокно плосконі за фізико-механічними властивостями значно поступається волокну матірки. Тому його присутність у загальній масі є небажаною. Селекціонери працюють над виведенням сортів конопель з одночасним дозріванням чоловічих і жіночих квіток, або однодомних конопель.

З інших особливостей конопель варто назвати утворення складної сітчастої структури (лабети) у волокон. Лабети розташовані в окоренковій частині стебла. Тому перед обробкою видаляють нижню частину (5-8 см) стебел або окоренкові кінці готового волокна під час сортування.