Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Хвороби коренеплодів під час вегетації




Фузаріозна гниль (Fusarium Link) розвивається протягом усього вегетаційного періоду. На її розвиток позитивно впливає недостача вологи в ґрунті. Перші симптоми захворювання з'яв­ляються в червні-липні місяці в результаті проникнення в тканини ко­ренеплоду збудників хвороби - грибів роду Fusarium або через частково відмерлі бокові корінці та при механічних пошкоджен­нях кореневою попелицею, личинками хрущів та іншими шкідни­ками. Уражені коренеплоди відстають у рості та розвитку, при їх розрізі видно поздовжні порожнини, заповнені білою або білува­то-рожевою грибницею. При сильному розвитку хвороби гниль переходить на зовнішні тканини, викликаючи загнивання хвос­тової частини, а іноді шийки та головки коренеплоду. Часто фуза­ріозна гниль розвивається на коренеплодах, що були уражені коренеїдом.

Бура гниль (Rhizoctonia solani Kuhn) вражує коренеплоди під час вегетації частіше у вогнищах - на перезволожених і ущіль­нених ґрунтах.

Уражені рослини легко помітити по листках. Вони чорніють, скручуються в нижньому ярусі. Коренеплід загниває з хвостової частини. Уражені місця дещо вдавлені, на них утворюються гли­бокі тріщини, заповнені бурою павутинною грибницею збудни­ка хвороби. На розрізі темно-бура уражена тканина різко відме­жована від здорової. При значному ураженні весь коренеплід по­кривається бурою густою грибницею, яка поширюється і на че­решки листків.

Червона гниль (Rhizoctonia violacea Tul.) вражує коренеплоди з хвостової частини або з бокових корінців. Характерною озна­кою її є утворення на поверхні коренеплоду численних темно червоно-фіолетових крапок і ледь помітної тонкої мережчатої гриб­ниці. Вони оточують коренеплід густим оксамитовим нальотом. Проте загниває тільки поверхнева тканина, що добре видно на поздовжньому розрізі коренеплоду. Червона гниль розповсюд­жується вогнищами, частіше на одних і тих же полях або ділянках з важкими малоструктурними запливаючими ґрунтами.

Хвостова гниль (Bacillus beate, B. bussei, B. lacerans) роз­вивається з хвоста коренеплоду, потім поширюється до головки. При значному ураженні загниває весь коренеплід, листки стають хлоротичними, поступово відмирають. Тканина, що загниває, має світло-жовтий колір, стає слизькою і має різкий запах браги. Найчастіше рослини уражуються при підвищених температурах на ділянках, де застоюються води, при підвищеній щільності ґрунту та утво­ренні кірки після дощів і поливів.

Некроз судин. При розрізі коренеплодів видно бурі почорнілі судинно-волокнисті пучки (центральний і кільцевий). Відмирання та почорніння судин у коренеплодів починається в період веге­тації і продовжується до збирання. Спричинює некрози поява у судинно-волокнистих пучках грибів роду Fuzarion Link та бактерій, які проникають в коренеплоди. Проявляється хвороба протягом вегетації. Уражені коренеплоди частіше загнивають, гірше збе­рігаються в кагатах.

Парша коренеплодів. Коренеплоди цукрових буряків ура­жуються трьома видами парші: звичайна, пояскова і прищувата (рис.6.6).

 

 

 

1 2 3

Рис.6.6. Різновиди парші цукрових буріків:

1) звичайна,

2) пояскова,

3) прищувата

Звичайна парша (рис.6.6) розвивається на будь-якій частині корене­плоду. На уражених місцях виникає темно-бура шорсткувата кірка завтовшки 2-3 мм, яка при значному розвитку хвороби засихає та відокремлюється. Хвороба найбільш розповсюджена та про­являється на коренеплодах у червні – липні місяцях в основному при підви­щеній температурі і вологості ґрунту, при його запливанні та ущільненні. Розвитку хвороби сприяє надмірна кількість органіч­них речовин при лужній реакції ґрунту.

Пояскова парша (рис.6.6) вражає коренеплід в області шийки, утво­рюючи кільцевий перехват її. Уражена ділянка хвиляста, вдавле­на в тканину. Корінь набуває вигляду затягненого пояска.

Частіше всього пояскова парша спостерігається на важких за механічним складом ґрунтах та при їх ущільненні після значних опадів, у понижених місцях, після ураження рослин коренеїдом.

Прищувата парша (рис.6.6) проявляється спочатку у вигляді бородавок, а потім виразок темно-бурого, майже чорного кольору. При сильному розвитку хвороби бородавки зливаються, утворюючи плями, розміщені переважно у верхній частині коренеплоду, інко­ли у вигляді стрічки. Хвороба вражає тільки покривні тканини.

Дуплистість головки коренеплоду зустрічається в усіх бурякосіючих господарствах і проявляється в утворенні всередині головки коренеплоду порожнини (дупла), яка часто буває відкри­тою. Дупла спостерігаються як у великих, так і дрібних коренеплодів. Причиною їх утворення є нерівномірність наростання листків і коренеплодів, в результаті чого порушуються фізіолого-біохімічні функції головки.

 

Отже, для попередження розвитку хвороб коренеплодів у період вегетації необхідно, застосовувати комплекс агро­технічних заходів (глибока оранка восени, внесення оптималь­них доз органічно-мінеральних добрив, дотримання сівозміни тощо). При ущільненні ґрунту після рясних дощів необхідно проводити міжрядні розпушування. Також потрібно запобігати механічному пошкодженню коренеплодів під час обробітку ґрунту.

Хімічні заходи захисту цукрових буряків, необхідність яких зумовлюється загрозою масового розповсюдження хвороб, виз­начаються на основі запасів інфекції в попередні роки, сприят­ливих температурних умов та режиму вологи для розвитку і роз­повсюдження їх а також попереднього обстеження полів. У табл. 6.14 представлені основні фунгіциди, які боряться з хворобами.

Таблиця 6.14







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 475. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия