Хвороби листків

Пероноспороз або несправжня борошниста роса (Peronospora Schachtii Fuck.) уражує найбільш молоді органи бу­ряків першого року життя і насінників: сім'ядолі, центральні лист­ки розетки, верхівки квітконосних пагонів, оплодень насінини. Уражені листки скручуються краями донизу, стають крихкими, блідо-зеленими, переважно з нижнього боку покриваються сіро-фіолетовим нальотом, що складається з конідій гриба і є найбільш характерною ознакою хвороби.

Пероноспороз частіше зустрічається в насінницьких господар­ствах, особливо на півдні при вирощуванні насіння безвисадковим способом, де зосереджені його первинні вогнища.

Церкоспороз (Cercospora beticola Sacc.) починається в кінці липня - на початку серпня місяця з появи на добре розвинутих листках буряків округлих світло-бурих плям розміром 2-3 мм в діа­метрі з червонуватою чи бурою каймою. Найбільш характерною ознакою церкоспорозних плям є сірувато-білий оксамитовий наліт на них з обох сторін листка. Цей наліт являє собою спори гриба, які в масі утворюються при вологій погоді або після інтенсивної роси і розповсюджують хворобу. Церкоспороз найбільш розповсюджений в центральних і південних областях. Він викликає масове відми­рання листкової поверхні і зумовлює втрати врожаю та цукрис­тості. Гриб уражує всі види буряків і близько 40 видів інших куль­турних і диких видів рослин. Сприятливі умови для поширення церкоспорозу створюються при температурі повітря 20-25°С і відносній вологості понад 70%. Значний розвиток хвороб спостер­ігається в роки з чергуванням влітку сухої жаркої та помірно теплої вологої погоди, а також при великих ранкових росах.

Рамуляріоз (Ramularia betae Rostr.) утворює на листках пля­ми менш правильної форми, ніж при церкоспорозі, які поступово збільшуються в розмірі, середня частина їх бура, але темно-бура кайма, як правило, відсутня, плями покриті білим порошкоподіб­ним нальотом.

Зональна плямистість або фомоз (Phoma beatea Frank) почи­нається з появи на старіючих листках нижнього ярусу спочатку не­великих, діаметром 23-5 мм, округлих плям буруватої сухої ткани­ни. Плями поступово збільшуються (до 1-2 см) наростаючи кон­центричними кругами. На їх поверхні появляються дуже мілкі чорні крапки-пікніди гриба, занурені в тканину. У вологу погоду з пікнід виділяється маса пікноспор, які вітром і краплями дощу розпов­сюджуються на далеку відстань. Фомоз зустрічається всюди, частіше на насінниках. Ураження листків фомозом прискорює їх відми­рання, що негативно впливає на врожай насіння і його якість.

Бактеріальна плямистість (Bacillus mycoides Flugge, B. Mesentericus vulgatus, Flugge, B. Buthyricus beate Kotshura) ут­ворює на листках плями неправильно-округлоїформи, некротичні, оточені темно-бурою або чорною широкою каймою. У середині плями прозорі, наче маслянисті. Пізніше тканина їх підсихає, пе­ретворюючись у тонку суху плівочку, яка кришиться і випадає. На листках з'являються дірочки, тому хвороба ще називається дірчас­тою плямистістю. Хвороба зустрічається в усіх зонах бурякосіяння.

Борошниста роса або ерізіфоз (Erysiphe communis Grev.) проявляється на листках середнього і нижнього ярусів у вигляді білого борошнистого нальоту, який порошиться. Біла ніжна павутинка спочатку покриває верхню частину листків плямами, а потім (ча­стіше в серпні місяці) плями розростаються, зливаючись у суцільний білий наліт. Восени на білому фоні грибниці утворюються плодові тіла у вигляді чорних крапок.

Ерізіфоз широко розповсюджений в південних і центральних областях України. Хвороба викликає передчасне відмирання листків, що зумовлює зниження врожаю і цукристості корене­плодів. Поширенню борошнистої роси сприяє суха і жарка пого­да (середня температура повітря 20-25°С, максимальна 34-35°С, відносна вологість повітря вдень нижче 60%, вночі - вище 90%.)

Іржа (Uromyces beate Pers) вражує черешки і листки буряків, а в насінників - оплодні насіння. Проявляється в травні на нижніх листках насінників у вигляді опуклих плям жовтогарячого кольо­ру. Іржа спостерігається на цукрових буряках і насінниках в цент­ральних і західних областях України. Вона обумовлює порушення транс­пірації, дихання та інших життєвих процесів, що викликає перед­часне відмирання листкової поверхні, зниження врожаю і цукри­стості. Уражені іржею маточні коренеплоди більше уражуються гнилями в кагатах.