Методичні рекомендації та практичні завдання. 1. Вивчаючи перше питання, з'ясуйте, в чому суть політичної системи суспільства, причини її виникнення;

1. Вивчаючи перше питання, з'ясуйте, в чому суть політичної системи суспільства, причини її виникнення;

- даючи визначення поняття «політична система суспільства», як одного з основних понять політології, зверніть увагу на особливості різних концептуальних підходів;

- порівняйте такі найбільш поширені визначення політичної системи.

а) «Політичні системи - це різні форми політичної поведінки як державних так і недержавних структур» (Г.Алмонд);

б) «Політична система - це складний комплекс державних інститутів, політичних партій, суспільних організацій, у рамках якої відбувається політичне життя суспільства і здійснюється державна і суспільна влада» ( Ф.М.Буряацький, А.А.Гадкін);

в) «Політична система — це сукупність політичних інститутів, громадських структур, норм і цінностей, а також: їх взаємодії, в яких реалізується політична влада і здійснюється політичний вплав» (С. А.Губерський);

- порівняйте підходи до визначення сутності політичної системи суспільства

за Т. Парсонсом, Д.Істоном, Г. Алмондом;

 

Розкрийте структуру політичної системи, одночасно аналізуючи кожний елемент цієї структури окремо і специфічні взаємодії і взаємозв'язок цих елементів:

1.політичні відносини;

2.політична діяльність;

3.політична організація суспільства: а)держава та її установа; б)політичні партії, громадсько-політичні організації та рухи; в)трудові колективи з своїми органами самоврядування.

4.політична свідомість і політична культура;

5.політичні і правові норми;

6.засоби масової інформації.

 

Проаналізуйте погляди на структуру політичної системи західних та російських вчених;

 

Проаналізуйте функції політичної системи як певної системної якості суспільства:

1.визначення цілей і завдань суспільства;

2.мобілізація ресурсів;

3.владно-політична інтеграція суспільства;

4.регулювання режиму соціально-політичної діяльності;

5.легітимізація.

 

Проаналізуйте інші точки зору щодо функцій полііичних систем (наприклад, підхід до функцій політичних систем Г.Алмонда і Дж.Пауелла) так і до питання типології політичних систем.

Необхідно звернути увагу також на питання про класифікацію політичних систем.

 

2. Вивчаючи це питання, треба визначити, якою типологією політичних систем керуватися в порівняльному аналізі політичних систем:

- Якщо брати за основу типологію, запропоновану Ж.Блонделем, яка спирається на зміст та форми управління, то політичні системи суспільства поділяються на п'ять типів: а) ліберальні демократ з опорою на лібералізм у прийнятті державних рішень; б) комуністичні системи з пріоритетом рівності соціальних благ і зневагою до ліберальних засобів їх досягнення; в) традиційні політичні системи, управління якими здійснюється олігархіями з досить нерівномірним розподілом соціальних благ; г) політичні системи, які переживають період становлення, в країнах, де існують авторитарні засоби правління; д) авторитарно-консервативні політичні системи, мета яких - збереження соціальної та економічної нерівності самими дієвими засобами.

- Якщо брати за основу типологію, запропоновану Г.Алмондом, яка спирається на відмінність політичних культур, то політичні системи суспільства поділяються на чотири типи а) англо-американська політична система; б) континентально - європейська політична система; в) доіндустріальна прянична система, г) політична система тоталітарного типу.

- Якщо брати за основу марксистську типологію, яка спирається на класовий характер суспільства, економічний його базис і є відповідною щодо суспільно-політичних формацій, то політичні системи суспільства поділяються на. рабовласницьку, феодальну, буржуазну і соціалістичну.

- Якщо браги за основу типологію, яка спирається на характеристики політичних режимів, то політичні системи суспільства поділяються на: демократичну, авторитарну і тоталітарну.

- Після того, як визначено типологію політичних систем, треба обрати декілька країн для порівняльного аналізу (однотипних або, навпаки, різнотипних) і провести глибокий і всебічний аналіз кожного структурного елементу політичної системи цих країн окремо і в порівнянні з іншими.

 

3. Вивчаючи це питання, перш за все, з'ясуйте, чим визначаються крайні віхи політичної системи сучасного українського суспільства.

- Проаналізуйте сучасний стан усіх підсистем українського суспільства (економічної, політичної, соціальної, міжнародної та ін.) Проаналізуйте основні напрямки і перспективи формування нової політичної системи України, виходячи з глибокого і всебічного аналізу всіх структурних елементів політичної системи (починаючи з аналізу політичних відносин і завершуючи аналізом засобів масової інформації)

- Завершуючи аналіз політичної системи сучасного українського суспільства, треба розглянути основні положення Конституції України, що закріплюють процес формування нової політичної системи, перспективи втілення цих положень у життя.

Основні поняття та категорії

Державні інститути — це система органів влади управління, і життєдіяльності держави. До них можна віднести: парламент — законодавчий орган, уряд — виконавчий орган, суди всіх рівнів, армію, міліцію, держбезпеку і т. ін.

Інститути — позначення в політичній мові двох класів соціально - політичних явищ: 1) політичних установ з організаційною структурою, централізованим управлінням та виконавчим апаратом (тобто інститути влади — уряд, законодавчий орган і т. ін.); 2) форми та сутності політичних відносин, функцій, типів управління: інститути президентства (президентської влади), представництва (тобто процедури обрання довірених осіб, парламенту і т. ін.), партій, асоціацій і тощо.

Політична участь — невід'ємна якість політичної та будь-якої іншої управлінської діяльності людей, яка слугує одним із засобів виразу і досягнення їх інтересів.

Політичний процес - це вся сукупність дій, спрямованих на забезпечення формування, зміни, реформування та функціонування політичної системи.

Політичні інститути (в широкому значенні) - це не тільки політичні організації і політичні органи, а й регульовані нормами права сукупності соціально-політичних відносин.

Президентське правління: 1) передбачене Конституцією держави припинення діяльності інститутів самоуправління регіонального адміністративного утворення і здійснення управління державою безпосередньо уповноваженими, призначеними главою держави - Президентом і підконтрольними йому; 2) передбачене Конституцією наділення глави держави - Президента надзвичайними повноваженнями в масштабах всієї держави, які понад з іншими повноваженнями, включають і право на згортання, на деякий час, діяльності традиційних демократичних інститутів.

 

Питання для дискусії

1) Що визначає тип політичної системи суспільства?

2) Від чого залежить стабільність політичної системи?

3) Місце і роль політичних партій у політичній системі суспільства.

4) Чи існує зв'язок між стабільністю, прогресом суспільства та ефективністю виконуваних політичною системою функцій?

5) Які функції політичної системи України є найнерозвинутішими і що зумовлює політичну і соціальну напруженість у суспільстві?

6) Загальне та особливе у формуванні та розвитку політичних систем