Тема 8. Держава як основний інститут політичної системи

 

1) Походження держави, її сутність та функції.

2) Форми державного правління і державного устрою.

3) Політичні режими: типологія та загальна характеристика.

Методичні рекомендації та практичні завдання:

1. Логіка розкриття першого питання вимагає, насамперед, з'ясувати, що розуміється під поняттям " держава". Проблема визначення даного поняття міститься не лише у складності чіткого окреслення суто державних (не соціальних, юридичних чи політичних) феноменів, але і в історичній мінливості форм суспільного співжиття, зокрема, і державних форм. Отже, дати визначення " державі", а значить охарактеризувати її сутнісно, можна лише вичленувавши інваріантні (незмінні) структури за всіх історичних форм " державності" й, на підставі аналізу теорій походження держави. Ці методологічні зауваження допоможуть збагнути й узагальнити висновки, отримані в результаті розв'язання наступних практичних завдань. Політичними мислителями різних історичних епох було розроблено багато теорій походження та сутності держави. Охарактеризуйте сутнісні особливості запропонованих концепцій, представлених у наступній класифікації:

• патріархальна теорія (Р.Філмер);

• географічного детермінізму (Л.І.Мечников, Е.Гантінгтон)

• теорія насильства (Е.Дюринг, Л.Гумплович);

• теорія суспільного договору чи конвенціональна теорія держави;

(Г.Гроцій, Т.Гобс, Дж.Лок, Б.Спіноза, Ж.-Ж.Русо, І.Кант);

• соціально-економічна (К.Маркс, Ф.Енгельс);

• організмічна (Платон, Дж.Форгеск'ю, Г.Спенсер, А.Шефле, Д.Ворм);

• психологічна (Ж.Бюрдо).

В історії становлення та розвитку держави можна виділити два етапи, які фіксують кардинальні зміни в структурі взаємин держави та особи, це -традиційний та конституційний.За традиційного типу - існують стихійно сформовані та інституційно неокреслені межі державної влади; функціонування державної організації відбувається за принципами природного, традиційного права (неписаних законів). Конституційна держава - об'єкт свідомого, цілеспрямованого формоутворення з юридично фіксованими нормами права (писаного закону) як

загального регулятивного принципу співжиття. Розуміння даної тези потребує чіткого усвідомлення різниці між правом і законом. З'ясуйте дану відмінність, а також зверніть увагу на джерела права та закону.

- Колективне життя людей має декілька історичних форм спільностей. Пропонуємо з'ясувати особливості та відмінності наступних додержавних спільнот: родова спільнота (матріархальна та патріархальна форми); сусідська та родоплемінна спільноти;

- Держава - пізня форма соціальності, проте не менш різнорідна у своїх видових характеристиках. Прослідкуйте її ґенезу від " полісної" держави (ототожнення держави і суспільства) до " мінімальної держави" сучасного неолібералізму. Тобто від держави - " поглинача" суспільства (з широким обсягом функціональних обов'язків держави щодо суспільства) до держави - " нічного сторожа" з мінімальними управлінськими функціями по відношенню до суспільства.

Сутність данного процесу: демаркації суспільства та держави можна чітко уявити, вдавшись до історичної ретроспекції теорій держави. Зверніть увагу на те, як поступово від " держави-суспільства" (античний поліс) та " держави -" Левіафана" виокремлюються самодостатні та автономні царини суспільного життя: церква (" Богу - богове, кесарю - кесареве"), економіка (ліберальна парадигма ринкової економіки) і, врешті, суспільство (концепції відкритого та громадянського суспільства).3верніть увагу на основні ознаки та властивості держави.

- Структуру держави можна розглянути за двома принципами: розподілом влади (законодавча, виконавча і судова) та здійснюваних функцій. Функції держави поділяються на внутрішні та зовнішні. Проаналізуйте їх:

Внутрішні: встановлення безпеки та правопорядку, адміністративно-економічне регулювання, здійснення судочинства, створення фінансово-банкової системи, стягнення податків, налагодження зв'язку і забезпечення освіти, культури га інформації.

Зовнішні: налагодження міждержавних відносин, забезпечення системи захисту

державних кордонів, суверенітету та цілісності території.

 

2. Вивчаючи друге питання потрібно пам'ятати, що будь-яке визначення " держави" необхідно базується на сукупності трьох основних атрибутів: це - народ, влада і територія. Зіставте два запропоновані визначення " держави": " Держава - спільність людей, що представляється і організовується органом вищої влади і. яка проживає на певній території"

" Держава - це основна форма політичної інтеграції суспільства на строго окресленій географічній території, що підлягає певному типу політичного панування " Специфіка державного правління і державного устрою залежить від форм, у які трансформуються ці атрибути державності: народ, влада, територія. Залежно від домінування того чи іншого типу влади (приватна, приватно - правова, публічна) можна виокремити такі форми державного правління: приватна влада (самовладдя) - монархія; приватно - правова влада - конституційна монархія; публічна влада (правова держава) - республіка. Територія лежить у підґрунті типології державних устроїв: унітарна держава (цілісна територія), федеративна (з різним ступенем автономності територій)та конфедеративна (асоціація суверенних територій).

- Прослідкуйте на прикладі політичних концепцій держави Платона, Арістотеля, Н.Макіавеллі, Т.Гобса, Дж.Лока, Ш.Монтеск'є питання типології форм державного правління. Зупиніться на аналізі трансформації тричленної типології форм державного правління (монархія, аристократія, демократія) у двочленну конструкцію (монархія, республіка).

- У свою чергу монархія га республіка також поділяються на декілька видів. Який поділ існує всередині кожної з форм державного правління та в чому виявляється їхня специфіка? - безпосереднє завдання на данному етапі.

- Форма державного устрою являє собою " територіально-організаційну структуру держави, яка визначає порядок поділу країни на складники (штати, провінції, землі, кантони, краї тощо), їхній правовий статус, порядок відносин центральних і периферійних органів влади". З'ясуйте особливості унітарного устрою та його типів (залежно від ступеня централізації влади), проведіть чітке розмежування ознак федерації та конфедерації. Для класифікації держав використайте схему 19, 20.

 

3.Політичний режим відповідає на питання як і якими способами та методами втілюється влада в державі. Це формально і юридично не фіксована форма державного співжиття. Проте це не стало на заваді виробленню типології політичних режимів, яка має такий вигляд: демократія, авторитаризм, тоталітаризм.

- Виявіть спільні та особливі риси тоталітарної о та авторитарного режимів. Проаналізуйте фашизм і комунізм як різновиди тоталітарного режиму.

- Розкрийте суть засадничої риси демократичного режиму, що полягає у формальному визнанні народу джерелом влади в державі.

- Проаналізуйте й інші характерні ознаки сучасної демократії. Визначте відмінності між демократією ліберальною, колективістською, плюралістичною, репрезентативною та партиципаторною.

Основні поняття та категорії

Анархізм (від грець, anarchia - безвладдя) - ідейно-політичний рух, центральною тезою якого є заперечення будь-якої влади в суспільстві (С. Г. Рябов).

Держава - 1) політична цілісність, яка утворюється національною чи багатонаціональною спільнотою, закріпленою за певною територією, де підтримується юридичний порядок, встановлений політичною елітою, яка монополізує владу, маючи законне право застосовувати примусу; 2) форма суспільного об'єднання людей на конкретному життєвому просторі, що спирається на владу, право, цінності.

Диктатура (від лат. dicto - диктую, наказую) - необмежене володарювання однієї особи або якоїсь верстви чи групи, яке спирається на насильство і не зв'язане жодними законами.

Етатизм (від франц. etat - держава) - система політичних уявлень, зміст яких скріплюється позитивною оцінкою ціннісної предметності держави як «блага» (Л.С. Мамут).

Конституція (від лат. constitutio - організація, устрій, настанова) - це сукупність правових норм найвищої юридичної сили, які відрізняються від звичайних законів тим, що формулюють і стверджують найзагальніші принципи утворення, оновлення і здійснення державної влади (С. Г. Рябов, М. В. Томенко).

Теократична держава - форма державного правління, за якої політична влада в державі належить духовенству, а глава держави є водночас і главою церкви.

 

Питання для дискусії

1) Поміркуйте над питанням «договірного» характеру походження держави як акту свідомого державотворення.

2) Чи може індивід впливати на державу? Які режими найбільш сприятливі для здійснення такого впливу?

3) «Держава - «Левіафан»— це історично минула форма чи можливе її існування й тепер?

4) Пересічний громадянин тоталітарної країни не відчуває себе скривдженим у політичній чи інших видах свободи. Що спричинює такий стан і що може його змінити?

Теми рефератів та контрольних робіт:

1) Держава в політичній системі суспільства.

2) Ідеальна держава Платона. Елементи соціальної утопії.

3) Типологія форм " конституції" держави (форм державного правління) в " Політиці" Аристотеля.

4) Концепція " автономії політики" Макіавеллі.

5) Т.Гоббс та Дж.Локк: два погляди на " договірний" характер походження держави.

6) Ідеї територіального устрою України в федералістичній концепції М.Грушевського.

7) " Націократична" версія державного будівництва Миколи Сціборського.

8) Класифікація методів державної організації за класократичною версією В.Липинського.

9) Унітарний державний устрій та його втілення в Україні.

10) Конституція України про форми державного правління та державного устрою.

Питання для самоконтролю

1) З'ясуйте, в чому полягає проблема етатизації та деетатизації суспільного життя.

2) Розкрийте зміст понять соціальної та правової держави. Подумайте, чи розв'язувана проблема узгодження дихотомічних принципів соціальної та правової держави.

3) Прослідкуйте, як у творчості українських політичних мислителів була представлена проблема впровадження того чи іншого державного устрою в Україні. Проаналізуйте їхні аргументи, зважаючи на існуючі реалії українського політичного життя.

4) Чи узгоджуються принципи демократії з монархічною формою правління?

Завдання для самостійної роботи

1) Чи суперечить наявність територіальної автономії всередині країни принципам унітарності?

2) У чому полягає відмінність вчення Платона та Арістотеля про ідеальну державу?

3) У чому суть і відмінність націократної теорії М. Сціборського від «класократичної» теорії В. Липинського?

4) Розкрити ідею територіального устрою України в «федералістській» концепції М. Грушевського.

Завдання для самостійної роботи

1) Чи суперечить наявність територіальної автономії всередині країни принципам унітарності?

2) У чому полягає відмінність вчення Платона та Арістотеля про ідеальну державу?

3) У чому суть і відмінність націократної теорії М. Сціборського від «класократичної» теорії В. Липинського?

4) Розкрити ідею територіального устрою України в «федералістській» концепції М. Грушевського.

5) Як тлумачить Концепція України форми державного устрою та форми державного правління?

6) Як тлумачить Концепція України форми державного устрою та форми державного правління?

Питання до заліку

1) Функції держави.

2) Державний устрій України.

3) Походження держави та її сутність.

4) Форми державного правління та державного устрою.

5) Трансформація тоталітарних і авторитарних режимів у постсоціальну добу.

 

Рекомендована література

Аристотель. Политика // Собр. соч. — М., 1990. — Т.4.

Вебер Макс. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. К., 1998.

Грушевсъкий М. Якої ми хочемо автономії і федерації // Вибрані праці.- Нью-Йорк, 1960.

Ильин В. В. Политология: Учеб. — М., 1999.

Кістяківський Богдан. Вибране. — К., 1996.

Козловский П. Общество и государство: неизбежный дуализм. — М., 1998.

Конституція України. — К., 1996.

Липинсъкий В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. — К. — Філадельфія, 1995.

ЛоккДж. Два трактата о правлении // Соч. в 3 т., — М., 1987. — Т. 3.

Макиавелли Н. Государь. — М., 1990.

Монтескье ПІ. О духе законов // Избр. произв., — М., 1955.

Платон. Собр. соч. в 4 т., — М., 1994. — Т. 3—4.

Политология. Хрестоматия / Сост. Проф. М. А. Василик, М. С. Вершинин. — М., 1999.

Потульницъкий В. А. Нариси з української політології (1819—1991).— К., 1994.

Рябов С. П. Політологічна теорія держави. — К., 1996.

Современная буржуазная политическая наука: проблемы государства и демократии. — М., 1982.

Сціборський М. Націократія. 2-ге вид. — Прага, 1942.

Українська державність у XX столітті. Історико-політологічний аналіз, — К., 1996.

Цыганов А. П. Современные политические режимы: структура, типология, динамика: Учеб. пособие. — М., 1995.